Павлов Іван Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлов Іван Михайлович
Народження 18 червня 1918(1918-06-18)
с. Явкине
Смерть 30 травня 1981(1981-05-30) (62 роки)
м. Умань
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Партія КПРС
Звання  Майор авіації
Формування 136-а штурмова авіаційна дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Па́влов Іва́н Миха́йлович (нар. 18 червня 1918, с.Явкине Баштанського району Миколаївської області — пом. 30 травня 1981, м. Умань Черкаської області) — радянський льотчик-штурмовик, Герой Радянського Союзу (1945), під час Німецько-радянської війни командир ланки 210-го штурмового авіаційного полку (136-а штурмова авіаційна дивізія, 9-й змішаний авіаційний корпус, 17-а повітряна армія (СРСР), 3-й Український фронт).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 18 червня 1918 року в селі Явкине Баштанського району Миколаївської області в селянській родині. Білорус. Член ВКП(б) з 1944 року. Закінчив школу № 22 міста Одеса.

Після закінчення школи навчався у ФЗУ, потім працював електрослюсарем на Єнакіївському заводі і навчався в аероклубі.

У лавах РСЧА з 1940 року. У 1941 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів, у 1942 році — Краснодарське військове авіаційне училище.

Учасник німецько-радянської війни з травня 1943 року.

До вересня 1944 року командир авіаційної ланки 210-го штурмового авіаційного полку 136-ї штурмової авіаційної дивізії 9-го змішаного авіаційного корпусу 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту лейтенант І. М. Павлов здійснив 110 бойових вильотів на бомбардування і штурмовку ворожої живої сили і техніки.

У 1945 році закінчив Вищі льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. Продовжував військову службу в ВПС СРСР.

З 1960 року — в запасі. Мешкав у місті Умань Черкаської області. Працював на Уманському дослідному заводі сільськогосподарського машинобудування.

Помер 30 травня 1981 року в Умані.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року лейтенантові Павлову Івану Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4894).

Також нагороджений орденом Жовтневої Революції, двома орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Почесний громадянин міста Умань (1969).

Література[ред. | ред. код]

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 208-210.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Посилання[ред. | ред. код]