Шаманізм

Шаман з екваторіальних лісів Амазонки

Шамані́зм — релігійне явище, властиве народам Сібіру, Центральної Азії, Північної Америки, Індонезії та Океанії. Зазвичай шаманізм співіснує з іншими формами магії та релігії. Вирізняєтся вірою в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу, зв’язок з духами, та використанням екстатичних технік.

Якути ще в XIX ст. вважали, що людину може виліку­вати тільки шаман. Процедура його лікування складалася із заклинань, пісень, танців, звернень до духів. Якщо після такого "лікування" людина перемагала хворобу, слава приписувалася шаману, а якщо помирала, винним оголо­шувався злий дух, що вкрав душу хворого.

Шаманізм теж є породженням певних історичних умов. Приблизно 6 тис. років тому розпочався перехід до патріархату.^{[Джерело?]} Основними видами виробничої діяльності стали скотарство і землеробство. Займалися цією працею чоловіки, оскільки вони володіли мисливським знаряд­дям. Головна роль чоловіка в господарському житті зумо­вила його пріоритет і в господарському управлінні. Здатність утримувати людей, які нічого не виробляють, і керівна роль чоловіка в суспільстві були втілені в шаманізмі.

Характеристика шаманізму

1. Поява професійних служителів культу. Вперше в історії релігії виникла група людей, які засоби для існуван­ня значною мірою або повністю здобували за рахунок ви­конання релігійних обрядів. Хоча в особі шаманів заявило про себе духовенство, церкви ще не було. Шамани не ма­ли власної організації, а діяли в межах родоплемінної, підкоряючись ватажкам роду і племені.
2. Виокремлення головного об'єкта релігійного по­клоніння — шаманських духів. З погляду тогочасних людей, ці духи служили шаманові, виконували його волю, допо­магали пізнавати таємниці, билися зі злими духами.
3. Головна роль чоловіка в релігії. Кількість духів-жінок різко зменшилася, їх витіснили на задній план духи-чоловіки. Серед професійних служителів культу були й жінки, але з поглибленням процесу розпаду родового ладу їх ставало менше.
4. Використання істеричних нападів як засобів виконан­ня релігійних обрядів. У багатьох народів шамани входили в екстаз і доводили себе до нападів, що призводило до нер­вових захворювань. Дуже часто саме нервовохворі ставали шаманами через свою незвичайність і обмежену здатність до суспільне корисної праці.
5. Використання оманливих дій як засобів виконання релігійних обрядів. Релігія виникла без будь-якого обману. І лише на стадії шаманізму до несвідомого одурманення додався свідомий обман, який став водночас і засобом відправлення релігійних обрядів, і однією з додаткових причин збереження релігійності. Деякі народи Азії, Авст­ралії та Америки, які й тепер зберігають залишки первісного суспільства, перебувають під впливом ша­манізму.

Елементи шаманізму існують в усіх сучасних релігіях. Це і професійна каста служителів культу, і уявлення про те, що священики перебувають в особливих відносинах із світом духів, і те, що головні представники надприродно­го світу — чоловічої статі. До цих елементів належить й ек­зальтація, властива окремим сучасним релігіям.

Шаманізм в сучасній психології

Трансперсональна психологія увібрала в себе духовний досвід шаманізму, як один з методів холістичного підходу . Психоаналіз схожий з шаманською практикою тим, що в обох випадках метою є переведення в площину свідомості внутрішніх конфліктів та перепон. Шаманізм характеризується більш гуманним та глибинним відношенням до пацієнта ніж сучасна медицина. Шаман, на відміну від лікаря, налагоджує тісний особистий контакт з пацієнтом і проводить з ним декілька діб. Прикладом синтезу шаманських та медицинських методів є робота Карла Саймонтона та Стефанії Мет’юз-Саймонтов з лікування раку. Їхні методи дуже схожі на шаманську практику і в багатьох випадках терапія є більш успішною за загальновизнану.

Див. також

• Окультизм