Панов Ігор Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панов Ігор Валерійович
 Капітан
Панов Ігор Валерійович на заняттях з стрілецької підготовки
Загальна інформація
Народження 22 лютого 1963(1963-02-22)
Ставрополь, Ставропольський край, РРФСР
Смерть 20 листопада 2019(2019-11-20) (56 років)
Київ, Україна
(Тяжкі тілесні ушкодження)
Національність росіянин
Alma Mater Вище зенітне ракетне інженерне училище ім. Кірова
Псевдо Хан
Військова служба
Роки служби 2014-2017, 2019
Приналежність Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Сухопутні війська
Війни / битви
Командування
Батальйон «Печерськ»
Див. також: Панов

Панов Ігор Валерійович (нар. 22 лютого 1963, м. Ставрополь, Ставропольський край, РРФСР — 20 листопада 2019 року Київ, Україна) — український військовий, капітан Збройних сили України, командир батальону Печерськ. Учасник російсько-української війни[1]. Також відомий на псевдо «Хан»[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Ігор Панов на фронті
Ігорь Панов у навчальному центрі Десна незадовго до смерті у 2019 році

Ігор Панов народився 22 лютого 1963 року у Ставрополі РРФСР. У 1987 році закінчив Вище зенітне ракетне інженерне училище ім. Кірова в Києві. Після чого був направлений для несення військової служби в Закавказький військовий округ в місто Ахалкалакі. У період з 1987 по 1993 рік був командиром взводу, пізніше заступником командира батареї. У 1993 році після розпаду Радянського союзу демобілізувався і повернувся до Україну. Після початку війни на сході України брав участь у формуванні Батальйону поліції «Крим»[3], був першим командиром батальона «Печерськ»[4]. З 26 січня 2015 року був начальником розвідки 90-ого окремого батальйону Десантно-штурмових військ України. Брав участь в боях за Піски, Зайцеве і в Авдіївській пром зоні[5]. Після демобілізації в 2017 році, жив в Києві. У листопаді 2019 року повернувся на військову службу і був призначений командиром навчальної роти навчального центру «Десна». 9 листопада 2019 року Ігоря Панова і його дружину Оксану побили молотком і битою в під’їзді власного будинку. Подружжя були знайдені сусідами на сходах між поверхами з множинними пораненнями голови[6]. 11 листопада поліція затримала нападників. З 10 по 20 листопада Панов перебував в реанімації де лікарі боролися за його життя[7]. При трепанації черепа у Панова почалася сильна кровотеча[8]. Після операції Ігор та Оксана перебували у комі, на апаратах штучної вентиляції легень. Волонтери оголосили збір коштів та крові на який відгукнулися волонтери, ветерани АТО — колишні бійці батальона «Печерськ», військовослужбовці 81-ї окремої аеромобільної бригади та інших підрозділів Збройних сил України, бійці Муніципальної варти Києва та небайдужі громадяни. Не зважаючи на надану допомогу, 20 листопада 2019 року Панов Ігор Валерійович помер в лікарні не приходячи до тями[9][10]. Вбивство Панова викликало резонанс і широко висвітлювалося в українських ЗМІ.

Прощання відбулося 23 листопада на Майдані Незалежності біля Стелли Незалежності у центрі Києва. Похований на Берковецькому цвинтарі[11].

На урочистостях, організованих Міністерством оборони спільно із «Об’єднанням добровольців», що пройшли у Києві, за поданням лейтенанта Олега Голтвянського Панов був відзначений посмертно орденом «Рицарський хрест добровольця»[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ковбасюк, Вероника (20 листопада 2019). В Киеве умер жестоко избитый ветеран АТО. Oboz-Incident (рос.). Процитовано 5 травня 2024.
  2. Помер жорстоко побитий у Києві ветеран АТО Ігор Панов. LB.ua. 20 листопада 2019. Процитовано 5 травня 2024.
  3. а б dobrovoltsi (10 березня 2021). «Об’єднання добровольців» відзначило посмертно Орденом Добровольця – Ігоря Панова. ГО «Об’єднання Добровольців» (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
  4. Voronin, Anatoly (29 жовтня 2021). Oleg Goltvyansky, also known as Caesar of Liubotyn. Golden Heart Motel. Процитовано 5 травня 2024.
  5. Умер ветеран АТО с позывным "Хан", зверски избитый в Киеве. fakty.ua (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
  6. Gazeta.ua (14 листопада 2019). Игорю Панову с женой пробили головы. Gazeta.ua (рос.). Процитовано 5 травня 2024.
  7. Нападение на ветерана АТО и его супругу. Сын потерпевшей арестован. Гордон | Gordon (рос.). Процитовано 5 травня 2024.
  8. В Киеве избили ветерана АТО и его жену. Гордон | Gordon (рос.). Процитовано 5 травня 2024.
  9. Смерть ветерана АТО Панова. Подозреваемым в избиении изменили подозрение на умышленное убийство. Гордон | Gordon (рос.). Процитовано 5 травня 2024.
  10. Избитый в Киеве ветеран АТО Панов умер в больнице. Гордон | Gordon (рос.). Процитовано 5 травня 2024.
  11. Богачук, Олег (23.11.19). Киев простился с ветераном АТО Игорем Пановым (Ханом), избитым до смерти своим пасынком. ВИДЕО+ФОТОрепортаж. censor.net (рос.).

Посилання[ред. | ред. код]