Паоло Балд'єрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Паоло Балд'єрі
Паоло Балд'єрі
Паоло Балд'єрі
Паоло Балд'єрі на початку 1990-х років
Особисті дані
Народження 2 лютого 1965(1965-02-02) (59 років)
  Рим, Італія
Зріст 174 см[1]
Вага 69 кг[1]
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
?-1981 Італія «Ромулея»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980–1981 Італія «Ромулея» 7 (1)
1981–1984 Італія «Рома» 1 (0)
1984–1986 Італія «Піза» 67 (12)
1986–1987 Італія «Рома» 14 (3)
1987–1988 Італія «Емполі» 27 (1)
1988–1989 Італія «Авелліно» 31 (6)
1989–1990 Італія «Рома» 11 (0)
1990–1991 Італія «Пескара» 19 (1)
1991–1995 Італія «Лечче» 116 (20)
1995–1996 Італія «Перуджа» 6 (1)
1996–1997 Італія «Савойя» 12 (1)
1997–1998 Італія «Чивітавеккія» ? (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984–1986 Італія Італія U-21 14 (9)
1987 Італія Італія (ол.) 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Паоло Балд'єрі (італ. Paolo Baldieri, нар. 2 лютого 1965, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 2 лютого 1965 року в місті Рим. Займався футболом у місцевому клубі «Ромулея», а 1981 року опинився в «Ромі». Тренер «вовків» Нільс Лідгольм став підпускати гравця до першої команди і 14 квітня 1983 року в грі Кубка Італії він дебютував за першу команду. Втім у Серії А вперше зіграв лише в наступному сезоні, вийшовши на поле в останній грі сезону проти «Катаньї» (2:2).

1984 року Балд'єрі перейшов у «Пізу», з якою у першому ж сезоні виграв Серію Б і вийшов в елітний дивізіон. Втім там команда зайняла 14-те місце і не втрималась у вищому дивізіоні, хоча і здобула Кубок Мітропи, після чого Паоло повернувся у «Рому», де знову не зміг закріпитись.

Після цього недовго погравши у «Емполі» та «Авелліно», 1989 року він втретє повернувся в «Рому», втім і цього разу основним гравцем не став і змушений був перейти у «Пескару».

1991 року уклав контракт з клубом «Лечче», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Лечче», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

Протягом 1995—1997 років захищав кольори клубів «Перуджа» та «Савойя», а завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Чивітавеккія», за який виступав протягом 1997—1998 років.

Загалом за кар'єру провів у Серії А 112 ігор, в яких забив 18 голів, граючи за клуби «Рома», «Піза», «Емполі» та «Лечче».

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1984—1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1986 року. На молодіжному рівні зіграв у 14 офіційних матчах, забив 9 голів[2].

1987 року захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди провів 1 матч.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Рома»: 1982–1983
«Рома»: 1983–1984
«Піза»: 1986

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Panini, ред. (28). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 4 (1987-1988). с. 33. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  2. Stefano Bizzotto, telecronaca di Italia-Irlanda Under-21 a Casarano (LE), 10 settembre 2012

Посилання[ред. | ред. код]