Джанлука Віаллі
 |
||
 |
||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Джанлука Віаллі (італ. Gianluca Vialli) |
|
| Дата народження | 9 липня 1964 (48 років) | |
| Місце народження | Кремона, Ломбардія, Італія | |
| Зріст | 180 см | |
| Вага | 77 кг | |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1980—1984 1984—1992 1992—1996 1996—2000 |
 «Кремонезе» «Сампдорія» «Ювентус» «Челсі»Усього: |
105 (23) 223 (85) 102 (38) 54 (21) 484 (167) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1985—1993 | Італія |
59 (16) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1998—1999 1999—2000 2000—2001 |
«Челсі» «Челсі» «Вотфорд» |
3 5 ? |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби |
||
|
** Тільки на посаді головного тренера. |
||
Джанлу́ка Віа́ллі (італ. Gianluca Vialli, *9 липня 1964 року в Кремоні, Італія) — італійський футболіст і тренер.
Зміст |
Кар'єра гравця [ред.]
Кар'єра Віаллі почалася в клубі «Кремонезе». Після того, як він забив 10 м'ячів у сезоні 1983/1984, його запросила «Сампдорія», з якою він виграв Серію A (1990/91), три Кубки Італії (1985, 1988, 1989) і Кубок володарів Кубків 1990. В фіналі Кубка кубків «Сампдорія» перемогла бельгійський «Андерлехт» з рахунком 2:0, обидва голи забив Віаллі.
Протягом виступів за «Сампдорію» Віаллі регулярно викликали до збірної Італії, в складі якої він взяв участь у ЧС-1986, ЧС-1990, де став володарем бронзової медалі, і ЧЄ-1988. Невдовзі після поразки в фіналі Ліги чемпіонів 1992 від «Барселони» Віаллі підписав рекордний за сумою трансферу контракт з «Ювентусом», сума трансферу склала 12,5 млн. фунтів стерлінгів.
В першому ж сезоні за «Ювентус» футболіст виграв Кубок УЄФА. Невдовзі, внаслідок розбіжностей у поглядах з тренером збірної Арріго Саккі, Віаллі не був запрошений до збірної на ЧС-1994 в США, і згодом, коли стало відомо, що в фіналі ЧС зіграють Італія і Бразилія, він заявив, що буде підтримувати Бразилію. Своє друге скудетто і Кубок Італії Віаллі завоював разом з «Юве» в сезоні 1994/95, відзначившись 16 голами за сезон. В 1996 Віаллі виграв у складі «Ювентуса» Лігу чемпіонів, після чого підписав довгостроковий контракт з клубом англійської Прем'єр-ліги «Челсі».
Його перехід був однією з важливих інінціатив тодішнього наставника «Челсі» Рууда Гулліта. Незабаром «Челсі» з Віаллі в складі виграв Кубок Англії; в фінальному поєдинку Віаллі відіграв лише п'ять хвилин, вийшовши на заміну в кінці зустрічі заради виграшу часу. Незважаючи на кілька вдалих ігор у сезоні 1997/98, Віаллі не зміг завоювати постійне місце в основі «Челсі».
Кар'єра тренера [ред.]
В 1998 році, після звільнення Гулліта, Віаллі запропонували очолити «Челсі», продовжуючи грати у його складі, і він погодився, ставши одним з найуспішніших спеціалістів за всю історію клубу. За його очільництва «сині» здобули перемоги в Кубку ліги, Кубку кубків і Кубку Англії. Також було здобуто перемогу в Суперкубку УЄФА завдяки єдиному голу уругвайця Густаво Пойєта у ворота мадридського «Реала».
В сезоні 1998/99 «сині» фінішували третіми в національному чемпіонаті, що стало кращим показником з 1970 року.
У 2001 Джанлука Віаллі покинув лондонський клуб, і разом з ним з різних причин пішли й інші лідери: Джанфранко Дзола, Дідьє Дешам, Дан Петреску. Епоха Віаллі поступилася місцем епосі Романа Абрамовича; новими лідерами клубу стали Джон Террі і Френк Лемпард.
Рік, проведений у якості головного тренера «Вотфорда», не був для італійця успішним, внаслідок чого він звільнився по закінченні сезону. Зараз Віаллі працює коментатором на каналі «Sky Italia».
Нагороди та досягнення [ред.]
Командні [ред.]
«Сампдорія» [ред.]
- Переможець (1): 1990-91
«Ювентус» [ред.]
- Переможець (1): 1994-95
- Переможець (1): 1995
«Челсі» [ред.]
- Переможець (1): 1998
- Переможець (1): 1998
Збірна Італії [ред.]
- Третє місце (1): 1990
Посилання [ред.]
|
|||||
|
|||||||
|
|||||||
|
|||||||
