Пасока (десерт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пасока
Походження  Бразилія
Необхідні компоненти арахіс[d] і цукор

Пасо́ка (порт.-браз. paçoca), також капироса́ва (порт.-браз. capiroçava)[1] — поширений десерт бразильської кухні, віддалений аналог халви. Пасока робиться з меленого арахісу, цукру та солі. У деякі рецепти також додають борошно: кукурудзяне, вівсяне або маніокове. Історично пасока була десертом, типовим для кухні сільських районів Бразилії, особливо у південно-східних штатах Сан-Паулу та Мінас-Жерайс. Хоча сьогодні пасока виробляється у промислових масштабах, її, як і раніше, нерідко готують удома, особливо до літнього фестивалю «Festa Junina» (аналог Іванова дня). Пасока має солодкий смак та суху тверду текстуру.

Історія[ред. | ред. код]

Пасока в її нинішньому вигляді була винайдена в період колоніальної Бразилії, але бразильські індіанці мали рецепти, в яких борошно з маніоки змішувалося з іншими інгредієнтами. Ці рецепти були змінені поселенцями, створивши сучасну комбінацію з використанням цукру.

Назва[ред. | ред. код]

Назва «пасока» походить з мови індіанців тупі. Тим же словом називається й інша, несолодка страва: суміш борошна з маніоки з в'яленою яловичиною. Обидві страви, можливо, походять від однієї й тієї ж індіанської страви, але згодом перетворилися на зовсім різні продукти.

Приготування[ред. | ред. код]

Приготування пасоки в домашніх або ремісничих умовах починається з обсмажування арахісу. Потім його змішують з іншими інгредієнтами та все разом подрібнюють у спеціальній ступі (pilão). На сучасному виробництві використовують промислові міксери, а суміш пресують в різні форми, найчастіше, надаючи продукту форму квадратика або форму пробки. Потім вироблена на фабриках пасока фасується і продається, як цукерки. Існують і сучасні промислові рецепти, наприклад, дієтичний без додавання цукру.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Paçoquinha funcional para comer sem culpa. Qualicorp (порт.). 23.07.2019. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 15 листопада 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Câmara Cascudo, Luís da. História da alimentação no Brasil.
  • Ліма, Claudia (1999). Tachos e panelas: historiografia da alimentação brasileira.