Платон (кратер)
| Платон | |
|---|---|
 Знімок Лунар Орбітер - IV | |
| Координати | 51°37′12″ пн. ш. 9°22′48″ зх. д. / 51.62000000002777256° пн. ш. 9.38000000002777945° зх. д. |
| Діаметр | 100.68 км |
| Глибина | 2 км |
| Епонім | Платон |
  Платон | |
Кратер Платон (лат. Платон) — стародавній великий ударний кратер на видимій стороні Місяця на північно-східному кордоні моря Дощів, у північно-західній частині гір Альпи. Названий на честь давньогрецького філософа Платона (428 або 427 р. до н. е. — 348 або 347 р. до н. е.). Назву вперше запропонував Джованні Річчоли в 1651 році, остаточно її закріпив Міжнародний астрономічний союз (МАС) в 1935 році. Кратер утворився в пізньоімбрійську епоху, його вік оцінюється в 3,84 мільярда років, що трохи менше віку моря Дощів.
Опис кратера[ред. | ред. код]
На півдні від кратера розташовані гори Тенерифе, на північному заході простягається море Холоду, на сході від кратера знаходиться система борозен — борозни Платона, на північному заході розташований кратер Блісс[1]. Селенографічні координати центру кратера — 51°37′ пн. ш. 9°23′ зх. д. / 51.62° пн. ш. 9.38° зх. д., діаметр 100,58 км[2], глибина 2,0 км[3]. Обсяг кратера становить 12 107 куб. км[4].
Кратер повністю заповнений базальтовою лавою, центральний пік і значні кратери в його чаші відсутні. Дно чаші кратера приблизно на 500 м вище рівня Моря Дощів. Чаша кратера має порівняно низький альбедо, тому на тлі навколишньої місцевості кратер має вигляд добре помітної темної плями. У XVII столітті польський астроном Ян Гевелій називав кратер «Великим чорним озером». Вал кратера нерегулярний, з високими зубчастими піками, що відкидають помітні тіні, коли Сонце перебуває низько над горизонтом. Найбільше піднесення мають пік Дзета ζ (2900 м) у західній частині валу і піки Гамма γ (3200 м), Дельта δ (2600 м), Епсилон ε (1900 м) у східній частині вала[5]. Достовірних даних про підвищення піків немає, різні джерела наводять різні дані. Ділянки внутрішнього схилу зазнали значного обвалення, особливо велику ділянку трикутної форми в західній частині — плато Дзета довжиною 15 км, відокремлене від валу каньйоном. У південно-західній частині від зовнішнього валу відходить прикметна долина. Кратер має правильну форму, проте під час спостереження із Землі здається еліптичним за рахунок перспективного спотворення.
Швидкоплинні місячні явища[ред. | ред. код]
Кратер отримав популярність завдяки численним спостереженням у ньому швидкоплинних місячних явищ у вигляді яскравих плям, зміни яскравості світлого сектора на дні, світіння на тлі попелястого світла, спалахів під час затемнень, займаючи за кількістю таких спостережень 2-ге місце. Однозначного пояснення цих явищ на сьогодні не існує. Однак на сьогодні немає жодної фотографії кратера з космічних апаратів або земних обсерваторій, на яких були б зафіксовані ці явища.
Сателітні кратери[ред. | ред. код]
| Платон | Широта | Долгота | Діаметр |
|---|---|---|---|
| B | 53,1° пн. ш. | 17,3° зх. д. | 12,45 км |
| C | 53,37° пн. ш. | 19,46° зх. д. | 8,9 км |
| D | 49,69° пн. ш. | 14,57° зх. д. | 9,38 км |
| E | 49,77° пн. ш. | 16,19° зх. д. | 6,63 км |
| F | 51,72° пн. ш. | 17,4° зх. д. | 7,15 км |
| G | 52,14° пн. ш. | 6,28° зх. д. | 7,95 км |
| H | 55,17° пн. ш. | 2,03° зх. д. | 10,69 км |
| J | 49,05° пн. ш. | 4,58° зх. д. | 7,72 км |
| K | 46,83° пн. ш. | 3,26° зх. д. | 6,51 км |
| KA | 46,79° пн. ш. | 3,58° зх. д. | 5,49 км |
| L | 51,64° пн. ш. | 4,4° зх. д. | 10,42 км |
| M | 53,11° пн. ш. | 15,5° зх. д. | 7,92 км |
| O | 52,31° пн. ш. | 15,43° зх. д. | 7,81 км |
| P | 51,53° пн. ш. | 15,21° зх. д. | 8,16 км |
| Q | 54,61° пн. ш. | 4,85° зх. д. | 7,83 км |
| R | 53,78° пн. ш. | 18,46° зх. д. | 6,29 км |
| S | 53,86° пн. ш. | 15,02° зх. д. | 7,14 км |
| T | 54,58° пн. ш. | 11,27° зх. д. | 7,49 км |
| U | 49,61° пн. ш. | 7,39° зх. д. | 5,61 км |
| V | 55,86° пн. ш. | 7,37° зх. д. | 5,78 км |
| W | 57,24° пн. ш. | 17,81° зх. д. | 4,21 км |
| X | 50,2° пн. ш. | 13,82° зх. д. | 4,45 км |
| Y | 53,18° пн. ш. | 16,31° зх. д. | 9,96 км |
Сателітний кратер Платон А у 2000 році перейменовано Міжнародним астрономічним союзом на кратер Блісс.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кратер Платон на карте LAC12 ]
- ↑ Справочник Международного Астрономического Союза
- ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
- ↑ Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011).
- ↑ Описание кратера на сайте The Moon.Wikispaces (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 19 травня 2014.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Зображення з космічного корабля «Клементина» -
Кратер Платон (у центрі) на фотографії з телескопа (як його видно з Землі) -
Море Холоду. Кратер Платон — це темна кругла пляма на південь від моря.
