Міжнародний астрономічний союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Міжнародний астрономічний союз (МАС, англ. International Astronomical Union, IAU) — організація, що об'єднує астрономічні співтовариства всього світу. Заснована в липні 1919 в Брюсселі (Бельгія).

Склад і організація[ред.ред. код]

Станом на 2009 МАС складається з країн-членів (представлених національними академіями або іншими неурядовими установами) і 10144 індивідуальних членів[1]. Союз включає 68 національних членів. СРСР увійшов в МАС 1935 році, Україна, представлена НАНУ, приєдналася в 1993.

Разом з подібними організаціями в інших галузях науки, IAU належить до Міжнародної ради наукових спілок, штаб якої розміщується в Парижі.

В рамках союзу працюють Центральне бюро астрономічних телеграм і Центр малих планет, розташовані в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії.

У Союзі діють понад 50 постійних комісій та Виконавчий комітет.

Поточна організаційна робота проводиться Комісіями і Робочими групами.

Історія[ред.ред. код]

Історію створення IAU можна простежити, починаючи від міжнародного співробітництва за проектом «Карта Неба». У 1887 Постійна комісія з фотографічної карти неба поширила свої інтереси і на інші розділи астрономії і тому може вважатися родоначальницею МАС.

МАС був заснований у 1919, як об'єднання різних міжнародних проектів, включаючи «Карта Неба» (Carte du Ciel), Сонячний союз і Міжнародне бюро часу (Bureau International de l'Heure). Першим призначеним президентом став Бенджамен Байо (Benjamin Baillaud). Петер Йоганнес ван Рийн (Pieter Johannes van Rhijn) був президентом з 1932 по 1958. В інформаційному бюлетені № 100[2] дванадцять з чотирнадцяти колишніх генеральних секретарів з 1964, кожен на посаді три роки між Генеральними асамблеями, згадують історію МАС з її труднощами, в тому числі з посадовцями радянського блоку, з грецькою військовою хунтою, і про причини прийняття непопулярних рішень на додатковій надзвичайній генеральній асамблеї в Польщі зна відзнаку 500-річчя Миколая Коперника в лютому 1973, одразу після чергової генеральної асамблеї в Австралії.

Діяльність[ред.ред. код]

Раз на три-чотири роки (перерва була тільки в роки війни) в одній з країн учасниць проходять Генеральні асамблеї (з'їзди).

МАС визнаний в якості вищої міжнародної інстанції у вирішенні астрономічних питань, які потребують співпраці та стандартизації, таких як офіційне найменування астрономічних тіл і деталей на них. IAU також сприяє проведенню астрономічних спостережень у країнах, що розвиваються. Кожні три роки збирається Генеральна асамблея IAU, регулярно організуються симпозіуми та колоквіуми фахівців.

Рішення МАС[ред.ред. код]

  • На першому засіданні Генеральної асамблеї МАС у 1922 запроваджено поділ неба на 88 сузір'їв, виключений ряд сузір'їв і спрощені назви деяких, визначені обриси сузір'їв. Остаточні кордони сузір'їв встановлені в 1928. Кордони були проведені смужками уздовж небесних паралелей і кіл схилень щодо координатної сітки на епоху 1875. Внаслідок прецесії координатна сітка поступово зміщується і межі сузір'їв перестали збігатися з напрямками кіл схилень і небесних паралелей і тому в пізніших атласах мають невеликий перекіс щодо координатної сітки. (У різних народів у різні часи принцип поділу зоряного неба був різний: в IV столітті до н. Е. В Китаї 122 сузір'я включали 809 зір, у XVIII столітті в Монголії було 237 сузір'їв; в «Альмагесті» Клавдія Птолемея описано 47 сузір'їв північної неба, збережених у цьому списку, а інші назви сузір'їв дані в Новий час І. Баєром, Я.Гавелом, А.Ройе, Н.Лакайлем та іншими.)
  • У 1930 році МАС ухвалиа офіційне рішення вважати Плутон планетою.
  • 23 липня 2003 на Генеральній Асамблеї МАС в Сіднеї (Австралія) було прийнято резолюцію про проголошення 2009 Міжнародним роком астрономії.
  • У 2006 році, у зв'язку з відкриттям значної кількості великих об'єктів пояса Койпера МАС формалізував поняття «планета» і ввів визначення поняття «карликова планета». МАС ухвалила рішення вважати Плутон «карликовою планетою».[3]
  • 11 червня 2008 МАС оголосив про введення поняття плутоїд. До плутоідів були віднесені карликові планети Плутон і Ерида, а пізніше — Макемаке і Хаумеа. Карликова планета Церера плутоідом не є.

[4] [5]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]