Поліурія
| Поліурія Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | R35 |
|---|---|
| MeSH | D011141 |
Поліурія (полі — «багато» та uron — «сеча») — збільшене утворення сечі. У дорослих людей замість добової норми у 1000—1500 мл при поліурії з організму виділяється понад 1800—2000 мл, іноді більш як 3 л сечі.
Поліурія також може супроводжуватись частим сечовипусканням (при справжньому частому сечовипусканні — полакіурія, щоразу виділяється невелика кількість сечі — добовий діурез не порушується).
Причини та супутні захворювання[ред. | ред. код]
Основна фізіологічна причина — зменшення реабсорбції води у ниркових канальцях[1].
Поліурія є провідним симптомом таких захворювань і невідкладних станів:
- відновлення роботи нирок після гострої ниркової недостатності,
- некомпенсований або вперше виявлений цукровий діабет,
- нецукровий діабет,
- первинний гіперпаратиреоз,
- первинний гіперальдостеронізм.
Поліурія може бути постійною та тимчасовою.
Постійна може бути спричинена хворобою нирок або залоз внутрішньої секреції. Також до поліурії іноді призводить і надмірне лікування сечогінними препаратами.
Тимчасова поліурія може бути наслідком таких причин:
- гіпертонічний криз,
- пароксизмальна тахікардія,
- диенцефальний криз,
- прийом завеликого об'єму рідини (пива, квасу або газованої води).[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стаття «Поліурія» [Архівовано 11 травня 2009 у Wayback Machine.] у ВРЕ
- ↑ http://humbio.ru/humbio/eclin/0008f2ba.htm [Архівовано 21 квітня 2009 у Wayback Machine.] Поліурія
Джерела[ред. | ред. код]
- С. О. Возіанов, О. В. Шуляк, Ю. С. Петришин. Урологія. — Л.: Кварт, 2005. — 414 стор.
Посилання[ред. | ред. код]
- Патологічна фізіологія нирок [Архівовано 3 березня 2012 у Wayback Machine.]