Хлібний квас
Хлі́бний квас, сиріве́ць — хлібний квас, традиційно поширений напій, відомий ще з часів Русі. Вже тоді розрізняли кваси черстві (свіжі) та викислі.
Квас готують з чорного хліба, солодового екстракту, фруктово-ягідних соків з додаванням для бродіння пекарських дріжджів, а для смаку — м'яти, цедри апельсина або лимона, а також цукру або меду[1]. Якщо цукру багато, бродіння квасу відбувається повільніше, ніж коли його мало. Проте, якщо квас повністю зброджується, то він не піниться, втрачає свої специфічні властивості як освіжаючий напій[1]. Щоб припинити зброджування, квас зберігають у холодному приміщенні не більш як 2 тижні[1].
Готовий до вживання квас має бути пінистим, ігристим та мати приємний кисло-солодкий смак. Його треба міцно закупорювати.
Квас, так само як і всякий продукт молочно-кислого бродіння, винятково сприятливо діє на органи травлення, вбиваючи шкідливі бактерії. Він регулює обмін речовин і функції центральної нервової системи, поліпшує діяльність серцево-судинної системи, а також сприяє поліпшенню апетиту[1].
Зміст |
[ред.] Квас у давнину
У XVIII—XX ст. сирівець виготовляли у такий спосіб. Підсмажений житній хліб заливали окропом, охолоджували до кімнатної температури, додавали шматок хлібної розчини або дріжджі, накривали й лишали на кілька днів у теплому місці, стежачи, щоб квас не перекисав. Перед вживанням сирівець відціджували. Готовий напій розливали у пляшки, закорковували й зберігали у льосі. Деякі господині заміняли розчину запареним і охолодженим хмелем.
[ред.] Давній спосіб приготування сирівцю
Більш давній спосіб приготування сирівцю був такий. Житнє, ячмінне, вівсяне підсмажене зерно або солод додавали у діжку з запареними сухарями. Квас мав червонуватий колір і кисло-солодкий смак.
Цей спосіб приготування ще й досі зустрічається подекуди на Полтавщині, Чернігівщині, Київщині. На Катеринославщині, Херсонщині до квасу клали малай на розчині з пшоняної чи кукурудзяної муки. Сирівець готували без цукру, але пасічники додавали для смаку шматок медового стільника. Споживали сирівець протягом усього року, але найбільше — навесні та влітку, коли з нього робили холодник, і заправляли ним зелений борщ. Сирівець і нині є популярним народним напоєм.
[ред.] Спосіб приготування хлібного квасу
Нарізають скибочками 1,5 кг житнього хліба, підсушують його в духовій шафі до підрум'янення. Сухарі ламають на дрібні частинки, заливають в емальованому посуді (наприклад, відрі) кип'ятком (10 л) і залишають на 3-4 год. Коли сусло зовсім вистине, його проціджують (рідина повинна бути прозорою, з коричневим відтінком), додають 800 г цукру і розтерті з цукром дріжджі (20-30 г). Посудину прикривають і залишають на 12 годин. Після цього настій розливають в пляшки, положивши на дно кожної по 2-3 шт родзинок. Пляшки щільно закупорюють і тримають квас перші доби в теплі, а після цього ставлять в холодне місце. Найсмачніший квас виходить через чотири дні.[2]
[ред.] Основні виробники квасу в Україні:
"Славутич", "Оболонь", "Рідна марка", "ВХС".
- Квас Тарас "Славутич"
- Богатирський "Оболонь"
- Квас "Древлянський. Класичний" ТМ "Рідна марка"
- Квас Кваскофф
[ред.] Примітки
 |
Це незавершена стаття про алкогольні напої. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
