Поліщук Вікторія Олегівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторія Поліщук
Поліщук Вікторія Олегівна
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 2000(2000)
с. Збараж, Козятинський район (з 2020 року - Самгородоцької сільської територіальної громади Хмільницького району), Вінницька область, Україна
Смерть 21 березня 2022(2022-03-21)
(загинула в ході російського вторгнення в Україну)
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Псевдо «Віскас»
Військова служба
Роки служби 2019—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  ДШВ
Формування
 132 ОРБ
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поліщук.

Вікторія Олегівна Поліщук — українська військовичка, старший солдат Збройних Сил України, учасниця російсько-української війни. Загинула під час російського вторгнення в Україну в 2022 році. Лицарка Ордену «За мужність» III ступеня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вікторія Поліщук народилася 2000 року в селі Збаражі Козятинського району (з 2020 року — Самгородоцької сільської територіальної громади Хмільницького району) на Вінничині. Після закінчення дев'яти класів загальноосвітньої школи в селі Вівсяники вступила на навчання до Вінницького технічного коледжу, де освоювала ІТ-технології. Далі планувала вивчати комп'ютерну інженерію в одному з вишів, успішно склала ЗНО та вступила до Хмельницького технічного університету. Навчалася за тією ж самою спеціальністю, що й у коледжі.

Вікторія мріяла служити в Житомирі в десантно-штурмових військах, куди і призвалася восени 2019 року. У 2020 році підписала контракт із ЗСУ. Після успішного проходження навчання у школі снайперів несла військову службу в 132-му окремому розвідувальному батальйоні десантно-штурмових військ ЗСУ. Одну ротацію брала участь у війні на сході України.

Вікторія Поліщук була одною з учасниць військового параду на честь 30-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2021 року. Вона крокувала столичним Хрещатиком у складі парадних розрахунків десантно-штурмових військ ЗСУ. Незадовго до війни дівчина стала героїнею одного з випусків програми «Vоїн — це я», що виходить на військовому телебаченні. Вона поділилася із телеглядачами секретами роботи в сучасних умовах війни та специфікою знищення ворожих снайперських груп.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебувала на передовій[1].

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Загинула в одному із сіл на Житомирщині 21 березня 2022 року в результаті обстрілу ворожими «Градами» з території Білорусі.

Чин прощання із загиблою проходив 23 березня у рідному селі. У церкві Успіння Пресвятої Богородиці у селі Збараж священики ПЦУ провели панахиду[2][3][4][5][6][7].

Родина[ред. | ред. код]

У загиблої залишилися мати Наталія.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Снайпер «Віскас» — в серцях назавжди». Сьогодні річниця з дня загибелі нашої Героїні Вікторії Поліщук - РІА Козятин. koziatyn.info (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
  2. ↑ На Вінниччині попрощалися із 21-річною захисницею Вікторією Поліщук, яка загинула в бою проти російських окупантів. https://cripo.com.ua (укр.). 26 березня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  3. ↑ Микитюк, Вікторія (25 березня 2022). «Вона змалечку марила армією»: на Житомирщині загинула 21-річна військова. Факти (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
  4. ↑ Шарапов, Олексій (22 березня 2022). На війні загинула 21-річна Вікторія Поліщук з Вінниччини. https://vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
  5. ↑ Погорілко, Марина (25 травня 2022). Все життя мріяла стати військовою: у боях за Україну загинула 21-річна десантниця. Фото. https://war.obozrevatel.com/ukr/vse-zhittya-mriyala-stati-vijskovoyu-u-boyah-za-ukrainu-zaginula-21-richna-desantnitsya-foto.htm (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
  6. ↑ Її мрія – бути десатницею: на Житомирщині загинула військова. Перший житомирський (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  7. ↑ На Вінниччині попрощалися із 21-річною захисницею Вікторією Поліщук, яка загинула в бою проти російських окупантів. Вінниця.info (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  8. ↑ Указом Президента державними нагородами відзначені 210 військовослужбовців ЗС України, 48 з них – посмертно. Армія.inform (укр.). 21 травня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поліщук_Вікторія_Олегівна&oldid=42322964