Козятинський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Країна: | Україна | ||||
| Область/АРК: | Вінницька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 521400000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | 47 788 | ||||
| Площа: | 1 120 км² | ||||
| Густота населення: | 42,67 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 380-4342 | ||||
| Поштові індекси: | 22100—22172 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Козятин | ||||
| Кількість селищних рад: | 2 | ||||
| Кількість сільських рад: | 32 | ||||
| Кількість смт: | 2 | ||||
| Кількість сіл: | 67 | ||||
| Кількість селищ: | 4 | ||||
 |
|||||
| Районна влада | |||||
| Адреса адміністрації: | 22100 м. Козятин, вул. Леніна, 20, 2-24-01 | ||||
| Голова РДА: | Заічко Віктор Олександрович | ||||
| Голова районної ради: | Стахов Валерій Іванович | ||||
Козя́тинський райо́н — район в Україні, Вінницька область. Центр — місто Козятин.
Зміст |
[ред.] Історія
Козятинський район утворено 7 березня 1923 року в складі Київської губернії.
На території району відомі понад сотня археологічних пам'яток різних культур, включаючи трипільську, черняхівську та епохи бронзи.
Традиційно, землі Козятинщини входили до складу Київської землі, будучи її південно-західним рубежем. В кінці XIV століття землі були приєднані до Великого князівства Литовського. З 1569 року, за наслідками Люблінської унії входить до Польської держави.
З давніх часів землі Козятинщини знаходились на межі трьох історичних земель — Київської, Волинської та Подільської. З південного сходу на північний захід, через район проходить знаменитий Чорний шлях, який служив в свій час кордоном між Київщиною та Брацлавським воєводством. Вздовж Чорного шляху по землях Козятинщини стоять кургани — могили. Помітними є Раба могила на землях с. Йосипівка та могила на полі села Туча, яка була визначена як найбільша точка над рівнем моря в бувшій Київській губернії.
Край неодноразово зазнавав спустошливих набігів татар.
Серед помітних подій визвольної війни Богдана Хмельницького 1646 −1654 років, відома битва козацьких військ під проводом Максима Кривоноса та польським військом на чолі з Ієремією Вишневецьким під Махнівкою, на початку червня 1648 року. Біля села Комсомольське (нині — Махнівка), на автошляху Київ-Вінниця, встановлено пам'ятник примирення між польським та українським народами.
Значним поштовхом в економічному розвитку земель стала відміна кріпосного права та промисловий переворот другої половини ХІХ століття. Виникнення міста Козятина пов'язане з будівництвом Києво — Балтської (Одеської) залізниці, і переймає назву сусіднього села Козятина. В липні 1870 року закінчено прокладання вітки від станції Козятин до Бердичева. 7 липня 1874 року Козятин офіційно віднесено до категорії містечок. У 1898 році за проектом В. І. Куликовського було збудовано Козятинський залізничний вузол, що нині являється пам'ятником архітектури Х1Х ст.
Поступово кустарне ремісниче виробництво замінюється промисловим, особливо вгалузі переробки сільськогосподарської продукції. З 1872 року починає діяти три цукрових заводи: в селах Махаринці, Бродецьке, та Йосипівка (Юзефо-Миколаївський завод).
В 1917—1920 роках Козятинщина стає ареною швидкоплинних подій, пов'язаних з державотворчими змаганнями української та більшовицької революцій, австро-німецької окупації 1918 року, радянсько-польської війни 1920 року.
З початком Великої Вітчизняної війни вже в середині липня 1941 року територія району опинилася під німецькою окупацією. Незважаючи на жорстокий окупаційний режим населення району не припиняло боротьби із загарбниками, підпільні групи протягом всього періоду окупації діяли в місті Козятині та селах району. 28 грудня 1943 року війська 1-го Українського фронту звільнили місто Козятин, 8 березня 1944 року весь район від фашистських загарбників.
[ред.] Географія
Козятинський район розміщений в північній частині Вінницької області, у межах Придніпровської височини. Площа — 113,1 тис. га. Район межує на півночі: з Бердичівським районом Житомирської області; на заході: з Хмільницьким та Калинівським районами Вінницької області; на південному сході: з Погребищанським районом Вінницької області; на сході: з Ружинським районом Житомирської області.
Клімат — помірно — континентальний з середньою температурою року + 6,5 °C. Абсолютний максимум влітку+40С. абсолютний мінімум взимку — 38С.
На території району беруть початок річки: Гуйва, Гнилоп'ять, Роставиця басейну Дніпра та притока Південного Бугу — Десна.
Населення — 74,3 тис. жителів: українці, росіяни, євреї, чехи, поляки, молдавани, представники інших національностей., в тому числі без міста Козятина- 44.4 тис.чол. Кількість населених пунктів — 74, в тому числі — міст обласного значення −1, селищ міського типу −2 ; сільських населених пунктів — 71. Кількість рад — 34.
[ред.] Становлення району
Козятинський район утворено внаслідок реформування адміністративно — територіальної системи України: 7 березня 1923 року утворено Козятинський, колишні Самгородоцький, Білопільський райони, та Махнівську волость у складі Київської губернії.
З 27 лютого 1932 року Козятинщини знаходиться в складі новоутвореної Вінницької області.
17 грудня 1938 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР селище Козятин віднесено до категорії міст.
28 листопада 1957 р. — Указом Президії Верховної Ради УРСР відбулося укрупнення Козятинського району за рахунок приєднання до нього Самгородоцького.
30 грудня 1962 р. — приєднано Комсомольський район, до 1935 р. — Махнівський.
13 липня 2000 року м. Козятин отримав статус міста обласного підпорядкування.
Родинним корінням пов'язаний з нашою землею перший Президент України М.Грушевський.
Музей Хліба в селі Білопілля відкритий 31 серпня 1986 року, музей Михайла Грушевського в селі Сестринівка, відкритий 29 вересня 2006 року.
[ред.] Промисловість
Корисні копалини: каолін, граніт, глина, пісок.
Підприємства: комбікормовий завод, сухого молока, швейна фабрика, промкомбінат (Козятин), Жежелівське кар'єроуправління, в/о «Глухівцікаолін», Бродецький та Глухівецький заводи залізобетонних виробіві, 3 цукрових заводи (Бродецьке, Махаринці, Широка Гребля). Питома вага переробних підприємств(цукрова галузь) у загальному обсязі виробленої продукції становить 76,9 %.
[ред.] Сільське господарство
Сільське господарство: зернові, буряківництво, садівництво, овочівництво, скотарство, свинарство, бджільництво.
[ред.] Будівництво
Будівельний комплекс району нараховує 2 будівельні організації, з них: філія ДП «Вінницького облавтодору» (будівництво та експлуатація доріг) та КП «Спецсільгоспмонтаж» (спеціалізовані монтажні роботи).
[ред.] Транспорт
Транспортний комплекс району представлений двома підприємствами: ВАТ «Козятинське АТП-10514» (пасажирські перевезення) та Бродецькою філією ВАТ"Київ-Дністровське МППЗТ" (під'їзді колії). Крім того, перевезення пасажирів на приміських та міжміських маршрутах здійснює 11 перевізників, які обслуговують 53 приміських маршрути, 10 — приватні особи. Ними обслуговується 36 маршрутів.
Загальна протяжність автомобільних шляхів по Козятинському району складає 412,1 км, в тому числі ґрунтових — 36,4 км.
Загальна протяжність залізничних шляхів, що проходять через Козятинський район — 73,5км. Крім того під'їзні залізничні колії до промислових підприємств району складають 17,5км.
Лінії електропередач по району складають 1898км, з них: ВЛ — 10кв — 678км, ВЛ-04кв. — 1220км. Ліній зв'язку прокладено 2362км, з них: радіо — 945км, телефон — 1417км.
Телекомунікаційна мережа ЦЕЗ № 4 нараховує 96 АТС загальною монтованою ємністю 21374 номери в тому числі по Козятинському району 32 АТС ємністю 10014 номерів. 67 відсотків сільських АТС мають цифрові з'єднувальні лінії з центральної АТС районного центру.
Територія району покрита стільниковим мобільним зв'язком «ЮМС», «Київстар», «Джинс».
Газифіковано 59 населених пунктів, що складає 81,9 % по району. Загальна довжина газових мереж біля 813,4 км.
[ред.] Соціально-культурна сфера
Мережа закладів культури — це 52 установи клубного типу, з них 21 будинок культури та 31 сільських клубів. Працює 2 дитячі музичні школи в селах Махнівка та Самгородок. Функціонує 144 клубних формувань, з яких 124 аматорського мистецтва, з них 5 присвоєно звання «Народний»: ансамбль танцю «Зорянка», хоровий колектив РБК, драматичний колектив РБК, дитячий чеський фольклорно-етнографічний ансамбль «Студанка» с. Миколаївка, аматорський колектив «Розмай» с. Махнівка. Населення району обслуговують центральна районна бібліотека для дорослих, дитяча районна бібліотека та 52 сільських бібліотек — філіалів. Загальний районний фонд літератури складає 691 тис. примірників. При юнацькому відділі центральної бібліотеки діє клуб «9 Муз»; на базі Козятинської СЗШ І-ІП ст. № 9 — літературний клуб " Кобзарик ".
Створено три музеї: хліба у с. Білопілля, музей історії села Комсомольське (нині — Махнівка), музей Бойової Слави при Козятинській школі-інтернат. В районі в рамках року села проводився заключний концерт фестивалю «Таланити нашого села»
Мешканців району обслуговують 70 лікувально-профілактичних установ на 365 ліжок з них: 4 лікарні, 8 амбулаторій, 58 ФАПІВ і 1103 медичних працівника. У структурі Козятинського РТМО функціонує: 1 ЦРЛ, 1 районна лікарня, 1 селищна лікарня, 1 дільнича лікарня, 6 лікарських амбулаторій, 2 амбулаторії сімейної медицини і 58 ФАПів і ФП. У РТМО працює 145 лікарів, середніх медичних працівників 518, молодшого медичного персоналу 242.
У районі діє кооперативно-профспілкове фізкультурно-спортивне товариство «Колос», при якому працює районна дитяча юнацька спортивна школа (РДЮСШ). Споруджено 26 стадіонів, 22 спортивних майданчиків (облаштовано спортивний майданчик з штучним покриттям для гри в футбол в смт Глухівці), 30 спортивних зали, 3 стрілецьких тири. Обладнано 5 майданчиків із тренажерами у с. Глухівці, Махнівка, Миколаївка, Юзефо-Миколаївка, Самгородок.
Кількість денних загальноосвітніх навчальних закладів району складає 41 одиниця, в яких навчається 5400 учнів. Крім того працює одна школа інтернат-гімназія І-ІІІ ст. та спецшкола для дітей з вадами зору. Діє 12 дошкільних закладів, з чисельності 500 дітей.
[ред.] Джерела
[ред.] Дивись також
|
|
|
|---|---|
| Смт: | Бродецьке • Глухівці |
| Села: | Безіменне • Білопілля • Блажіївка • Велике • Великий Степ • Верболози • Вернигородок • Вівсяники • Вікторівка • Вовчинець • Воскодавинці • Гурівці • Держанівка • Дубові Махаринці • Жежелів • Журбинці • Збараж • Зозулинці • Іванківці • Йосипівка • Кашперівка • Козятин • Кордишівка • Коритувата • Королівка • Красне • Куманівка • Листопадівка • Лозівка • Лопатин • Мала Клітинка • Малишівка • Марківці • Махаринці • Махнівка • Медведівка • Миколаївка • Михайлин • Молодіжне • Молотківці • Мухувата • Мшанець • Немиринці • Непедівка • Панасівка • Перемога • Пиковець • Пляхова • Поличинці • Прушинка • Пузирки • Пустоха • Рубанка • Самгородок • Селище • Сестринівка • Сигнал • Сокілець • Сошанське • Тернівка • Титусівка • Туча • Флоріанівка • Хліборобне • Чернички • Широка Гребля • Юрівка |
| Селища: | Глухівці • Дубина • Катеринівка • Садове |
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Барський • Бершадський • Вінницький • Гайсинський • Жмеринський • Іллінецький • Калинівський • Козятинський • Крижопільський • Липовецький • Літинський • Могилів-Подільський • Мурованокуриловецький • Немирівський • Оратівський • Піщанський • Погребищенський • Теплицький • Тиврівський • Томашпільський • Тростянецький • Тульчинський • Хмільницький • Чернівецький • Чечельницький • Шаргородський • Ямпільський |  |
| Міста обласного значення: | Вінниця • Жмеринка • Козятин • Ладижин • Могилів-Подільський • Хмільник | |
