Послання до Тита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Послання до Тита — лист Апостола Павла до свого учня та вірного супутника Тита, книга Нового Заповіту.

Два листи до Тимотея і один до Тита становлять окрему групу листів апостола Павла. Їх зазвичай називають пастирськими листами, бо у них не містяться догматичні чи моральні повчання, а лише говориться про особливості, завдання та обов'язки пастирів Церков.

Святий Тит[ред.ред. код]

Докладніше: Святий Тит

Тит був греком і язичником за народженням, як повідомляє Павло у Посланні до Галатів (Гал. 2:3). Точна дата його навернення до християнства невідома, однак у 49 р. він уже супроводжував Павла і Варнаву на Єрусалимський Собор (Гал. 2:1). Під час апостольських подорожей по Греції він виконує доручення апостола, укріплюючи у вірі місцеві церкви (2 Кор. 8:6, 2 Кор. 8:16, 2 Кор. 12:18). Після звільнення апостола Павла з першого ув'язнення, він ставить самих своїх випробуваних учнів єпископами — Тимотея у Ефесі, а Тита — на Криті. Послання написано в той же час, що і 1-е послання Тимофію, найімовірніше у 62 — 65 роках.

Зміст листа, та його розділи[ред.ред. код]

  • Вітання (Тит. 1:1-4)
  • Доручення Титу самостійно поставити пресвітерів по містах острова (Тит. 1:5-9)
  • Критика ложних вчителів і звичаїв критян (Тит. 1:10-16)
  • Настанови різним групам віруючих (Тит. 2:1-10)
  • Про благодаті Божі (Тит. 2:11-15)
  • Загальні обов'язки християн Тит. 3:1-8)
  • Окремі доручення і привітання (Тит. 3:9-14)

Джерела[ред.ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
  • Р. Шнакенбург. Етичне послання Нового Завіту. Київ, Дух і Літера, 2005, −340 с, ISBN 966-378-003-7