Євангеліє від Марка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрагмент тексту з Євангелії від Марка, написаного ірландськими ченцями бл. 800 року — з манускрипту Келлської книги, що містить всі 4 Євангелії латинською мовою.

Єванге́лія від Ма́рка — одна з чотирьох євангелій — головних книг Нового Заповіту, друга за порядком. У ній описано благовіщення та життя Ісуса Христа. Автором вважається святий Євангелист Марко.

Марко писав Євангеліє у Римі у ті ж роки, що й Матвій, і був одним із супутників апостола Павла. Пізніше він поселився в Римі і допомагав Петру як писар. Він був очевидцем усього того, про що писав апостол Петро. Марко більше описує те, що Ісус робив, аніж те, що він говорив.

Час написання[ред.ред. код]

Існує декілька версій щодо часу написання Євангелія від Марка. Одна з наймолодших версій була пов'язана із фрагментом 7Q5 Кумранських рукописів[1] інтерпретованому спочатку як фрагмент Євангелія від Марка. Оскільки поселення Кумрану зруйноване 68 року, припускалось написання тексту раніше цього часу. Пізніше проте доведено, що фрагмент не відноситься до тексту Євангелія від Марка. Таким чином час Євангелія створення достовірно встановити неможливо. Багато дослідників вважають, що Євангеліє від Марка створено першим, деякі слідом за Августином вважають його другим після Матвія. Більшість дослідників сходиться в тому, що воно написано раніше Євангелій від Луки і Іоанна. Найбільш ймовірний час створення книги — 60-і — 70-і роки першого століття[2][3]. За версією Євсевія Кесарійського Євангеліє написане у 43 році[4]. Найбільш вірогідне місце створення Євангелія від Марка — Рим. На його користь говорять свічення Папія Ієрапольського, Климента та Іринея. В Євангелії від Марка присутній ряд латинізмів (центуріон, легіон, динарій), відсутніх в Євангелії від Матвія. Деякі дослідники спираються на датування Послання до римлян — апостола Павла, написаного у 56-58 роках, з вказівкою на те, що проблеми єврейської громади Риму, вказані у Посланні, ще не знайшли відображення у творі. Тобто текст був написаний раніше.

Достовірність[ред.ред. код]

Проти достовірності Євангелія не було серйозних заперечень, за винятком віршів 9-20 останньої 16 глави (16:9 - 20), що носять, на думку деяких критиків, друк пізнішого походження. За свідченням Євсевія, Ієроніма та інших, Євангеліє від Марка в їх час закінчувалося словами: «тому що боялися», тобто 8 віршем глави[5]. Прикінцевих віршів немає в синайському і ватиканському манускриптах.

Сучасні дослідження[ред.ред. код]

Євангеліє від Марка було предметом великої екзегетичної і критичної літератури. Більшість сучасних дослідників вважають, що Євангеліє від Марка створено першиим. Згідно гіпотезі двох джерел[ru], Євангеліє від Марка, поряд з джерелом Q, послужило основою для написання Євангелій від Матвія і Луки: «Дослідники новозавітних євангелій, відзначаючи подібність перших трьох, висловлюють припущення, що Євангеліє від Марка було найбільш раннім з них, а в Євангеліях від Матвія і Луки було використане крім Марка ще якесь джерело, що являє собою не зв'язну розповідь про життя Ісуса, а збори його висловів»[6].

Зміст[ред.ред. код]

Євангелія від Марка містить 16 розділів (глав). Автор розпочинає свою книгу з розповіді про Івана Хрестителя — предвісника пришестя Христа — та Ісусове хрещення в Івана. В 14-15 главах описується хресний шлях Христа від Таємної Вечері до Його похорону. Остання 16 глава свідчить про Христове Воскресіння і Вознесіння.

Розділ Зміст Скорочений зміст
Пролог
1,1 — 1,13 Ісус Христос представлений зразу як Син Божий. Його прихід пов'язаний з Іваном Хрестителем, який, у свою чергу, був предтечею. При хрещенні Ісус представлений Богом як Його Син. Після утримання від спокус Ісус вступає у період месіанства.
Дії Ісуса
1,14 — 3,12
(Дії Ісуса перед народом)
Ісус кличе на початку своєї діяльності чотирьох учнів. Через численні чуда показує свою владу. Зцілення спочатку отримують широкий розголос, проте призводять до конфлікту з релігійними авторитетами.
3,13 — 6,6a
(Навчання та Чуда)
Вчення і дії Ісуса переходять з Галилеї на сусідні краї. Проте його діяльність наштовхується і на опір. Тут розповідається в основному про 4 теми: слухачі Ісуса групуються, до його нової сім'ї належать 12 учнів а стара сім'я віддаляється. Потім слідує опис Царства Небесного, який завершується чудотворною діяльністю. Розділ завершується несприйняттям Ісуса на батьківщині.
6,6b — 8,26
(Ісусові чуда)
  • Послання дванадцятьох учнів Мк. 6:7-13
  • Ірод Антипа почув про Ісуса Мк. 6:14-16
  • Страта Івана Хрестителя Мк. 6:17-29
  • Повернення 12 апостолів Мк. 6:30-33
  • Нагодування 5000 Мк. 6:34-44
  • Хода по воді Мк. 6:45-52
  • Зцілення хворих Мк. 6:53-56
  • Питання про чистоту Мк. 7:1-23
  • Прохання сирофінікійської жінки Мк. 7:24-30
  • Зцілення глухонімого Мк. 7:31-37
  • Нагодування 4000 Мк. 8:1-10
  • Відхилення знаків для роду цього Мк. 8:11-13
  • Попередження від фарисеїв та іродіадів Мк. 8:14-21
  • Зцілення сліпого біля Вифсаїди Мк. 8:22-26
Розділ починається з послання дванадцятьох у дорогу проповідувати. Смерть Івана Хрестителя пов'язана також і з несприйняттям Ісуса на батьківщині. Показаний перехід Ісусових чудес від юдеїв на неюдеїв. Розділ завершується новим конфліктом з книжниками.
Дорога до Хреста
8,27 — 10,52
(Дорога у Єрусалим)
У цьому розділі Ісус починає свій шлях до Єрусалиму. Це видно із його місць перебування — Кесарії Пилипової, Єрихону.
11,1 — 13,37
(Діяльність у Єрусалимі)
Ісус Христос після зцілення сліпого Вартимея входить до Єрусалиму. Тут проявляється ескалація з юдейською релігійною старшиною. Після їх рішення Його погубити відбувається відкритий конфлікт: посланці Синедріону запитують, хто дав таку владу Ісусу. Ісус відповідає притчами про злих виноградарів. Після цього слідують три наступних теологічних питання. Наприкінці розділу слідує остання промова Ісуса, яка показує кінець часів Старого Завіту.
14,1 — 16,8
(Муки, Смерть, та пустий гріб)
Страсті Христові починаються з новою нарадою старійшин, як вбити Ісуса. Марко подає події хронологічно до арешту Ісуса. При цьому Тайна вечеря і подається виражено як жертва Божого Сина. Наступною кульмінаційною подією цього розділу є молитва залишеним людьми Ісусом до Бога Отця у Гетсиманському саду з вираженим страхом перед страстями, що на Нього чекають. Юда передає Ісуса синедріону. Далі слідують суди синедріона та Пилата. Трагічно описані розп'яття на хресті та смерть Ісуса. Лише із чудесним Воскресінням та з'явленням його жінкам і учням настають завершальні події останнього розділу Євангелія від Марка.
16,9-16,20 Воскресіння та настанова одинадцятьом проповідувати Євангелія всьому світові. Вознесіння Господнє.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Fragments of the Book of Enoch from Qumran Cave 7 (англ.)
  2. James R. Edwards, The Gospel according to Mark], The Pillar New Testament Commentary, Wm. Eerdmans 2002, p. 9.
  3. R. T. France, The Gospel of Mark: A Commentary on the Greek text, NICNT, Wm. Eerdmans, 2002, p. 39
  4. Євсевій Кесарійський Historia Ecclesiasticaнім.
  5. Гатрі, Д. Глава 3. Разділ IX // Введення в Новий Завітрос. = New Testament Introduction.
  6. Свєнціцька І. С.[ru] Таємні писання перших християн

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.