Послання до галатів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Апостол Павло на Площі Святого Петра в Римі.

Послання до галатів – один з листів апостола Павла, що увійшов до Нового заповіту. Адресовано жителям римської провінції Галатії, де апостол Павло особисто проповідував і заклав християнську церкву.

Час написання[ред.ред. код]

Більшість дослідників вважають, що ці листи були написані 53 року, після Єрусалимського Собору, вважаючи, що у вірші 2:1 («Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою») йдеться про відвідини Павлом Собору. Інші дослідники вважають датою написання 48 рік, зважаючи на те, що в цьому листі немає жодних згадок про Собор.

Зміст[ред.ред. код]

У Галатських християнських громадах колишні язичники чисельно переважали над зверненими юдеями, і серед юдеїв з'являлися проповідники, що піддавали сумніву місію Павла і наполягали на обов'язковості дотримання юдейських законів, зокрема обрізанні язичників. Павло наголошує увагу на тому факті, що віра і благодать, а не виконання положень Закону є необхідною умовою для спасіння.

Структура листа виглядає так:

Посилання[ред.ред. код]