Правила Гунда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Правила Гунда — емпіричні правила, що дозволяють визначити, який з електронних термів атома є основним, тобто має найменшу енергію. Своєю назвою правила завдячують німецькому фізику Фрідріху Гунду, який сформулював їх приблизно 1927 року. Перше з цих правил найважливіше, і його часто називають в однині — правилом Гунда.

Перше правило[ред. | ред. код]

Основний стан атома відповідає терму з найбільшою мультиплетністю, тобто з найбільшим значенням сумарного спіна S.

Це правило часто неформально називають правилом автобуса: пасажири в автобусі зазвичай спочатку займають сидіння по одному. Аналогічно заповнюються орбіталі електронної оболонки: спочатку по одному електрону на орбіталь, і тільки потім, коли вже всі орбіталі заповнені принаймні одним електроном, до них починають додаватися електрони з протилежним спіном.

Друге правило[ред. | ред. код]

Серед термів з однаковою мультиплетністю найменшу енергію має той, для якого більший сумарний орбітальний момент L.

Третє правило[ред. | ред. код]

Для оболонки, заповненої на половину або менше, ніж на половину, меншу енергію має терм із меншим повним моментом J. Для оболонки, заповненої більше, ніж на половину, меншу енергію має терм з більшим повним моментом J.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІІ. Квантовая механика. Нерелятивистская теория. Москва: Наука.
  • Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.