Приголомшливо великий телескоп
 | |
| Організація | Європейська південна обсерваторія |
|---|---|
| Довжина хвилі | 0.32 μm (940 THz)-12 μm (25 THz) |
| Стиль телескопа | Система Кассегрена, Оптичний телескоп |
| Діаметр | 60, 100 м |
| Збиральна площа телескопа | 2,827, 7,854 м2 |
| Фокусна відстань | 175 м |
| Вебсайт | eso.org/sci/facilities/eelt/owl/ |
 Приголомшливо великий телескоп у Вікісховищі | |
Приголомшливо великий телескоп (ПВТ, англ. Overwhelmingly Large Telescope, OWL) — концептуальний проєкт телескопа, що розроблявся Європейською південною обсерваторією (ESO) разом із проєктом надзвичайно великого телескопа. Розглядалися варіанти з апертурною діафрагмою 60—100 метрів. Через велику складність та вартість будівництва ESO зосередилася на проєкті 39-метрового надзвичайно великого телескопа.
Історія[ред. | ред. код]
ПВТ вперше запропонували у 1998 році. На той час вважалось, що технологічно його можна буде реалізувати у 2010—2015 роках.[1]
Хоча роздільна здатність такої конструкції не перевищуватиме інтерферометричних телескопів, однак виняткова здатність збирати світло мала значно збільшити глибину дослідження Всесвіту.[2] Очікувалось, що за допомогою ПВТ можна буде регулярно спостерігати астрономічні об'єкти з зоряною величиною 38, тобто зі світністю у 1500 разів слабшою за найтьмяніші об'єкти, виявлені телескопом Габбл.
Всі запропоновані конструкції ПВТ були варіаціями сегментованого дзеркала, бо не існує технологій виготовлення та транспортування на далеку відстань монолітного 60- чи 100-метрового дзеркала. Робота з сегментованим дзеркалом дещо складніша, ніж із монолітним, бо потребує ретельного регулювання сегментів (ця техніка називається фазинг). Досвід роботи з наявними сегментованими дзеркалами (наприклад, в обсерваторії Кека) дозволяв припустити, що дзеркало ПВТ цілком можливо зробити. Проте оцінена вартість проєкту (приблизно 1,5 млрд €) виявилась занадто високою, тому ESO зараз займається будівництвом меншого Європейського надзвичайно великого телескопа з діаметром приблизно 39 метрів.[3][4]
За оцінками телескоп діаметром від 80 метрів придатний до спектроскопічного аналізу планет завбільшки з Землю навколо 40 найближчих зір, подібних до Сонця.[5] Таким чином, він може стати в пригоді для дослідження екзопланет та позаземного життя (спектральний аналіз планети допомагає виявити присутність молекул, що вказують на можливу наявність життя).
Див. також[ред. | ред. код]
- Активна оптика
- Адаптивна оптика
- Надзвичайно великий телескоп
- Гігантський магелланів телескоп
- Тридцятиметровий телескоп
- Перелік оптичних телескопів
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Gilmozzi, R. та ін. (1998). European Southern Observatory. The future of filled aperature telescopes: Is a 100m feasible? (pdf). Advanced Technology Optical/IR Telescopes (English) . SPIE. VI (3352). Процитовано 25 жовтня 2018.
- ↑ OWL 100-m telescope. ESO. 13 квітня 2006. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ The Extremely Large Telescope: The world's biggest eye on the sky. ESO. Процитовано 24 червня 2020.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ Record mirror for Euro telescope. BBC News. 7 серпня 2006. Процитовано 27 березня 2010.
- ↑ Gilmozzi, Roberto (May 2006). Giant Telescopes of the Future. Scientific American.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- The ESO 100-m optical telescope concept
- OWL BLUE BOOK – Phase A design report
- ESO - ELT
- The Future of Filled Aperture Telescopes: Is a 100 m feasible?
| ||||||||||||||||||||
