Провінціальний секретар
Провінціальний секретар — в Російської імперії цивільний класний чин, згідно Табелі про ранги відносився до XIII класу.
Титульне звернення до провінційних секретарів було — «ваша шляхетність».
Після Жовтневого перевороту 1917 року керівництвом радянської Росії було видано Декрет (від 16 грудня 1917 року) яким було скасовано чини, звання та титули часів Російської імперії.
Історія заснування[ред. | ред. код]
Назва чину відбулася з посади секретаря, що завідував канцелярією в провінційному правлінні. До третьої чверті XVIII століття чин поступово став перетворюватися в універсальний, не пов'язаний з конкретною посадою, але після того як в результаті реформи 1775 року посада провінціального секретаря була скасована, він досить швидко вийшов з ужитку, чин губернського секретаря почали надавати «через клас», безпосередньо з чинів XIV класу. До другої чверті XIX століття з цивільних чинів XIII класу залишилися тільки гірські, оскільки вони до 1845 року давали своїм власникам права спадкового шляхетства (а потім — особистого, а не спадкового почесного громадянства), і гірські інженери не бажали втрачати ці привілеї.
Відзнаки чину[ред. | ред. код]
Відзнаки свого чину провінціальні секретарі носили на петлицях (поздовжніх чи поперечних погонах[1]) з єдиним просвітом, де було розташовано по одній зірочці. Також на петлицях та погонах розміщувалися арматура (емблема) відомства до якого відносився чиновник.
Відповідав чинам[ред. | ред. код]
В піхоті: унтер-лейтенант (1722—1730), підпоручик (1730—1884), прапорщик (1884—1917)[2];
У флоті: гардемарин (1860—1882)[3];
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Відомий російський байкар-перекладач Іван Крилов служив в чині провінціального секретаря в гірській експедиції.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Мурашов Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання. — СПб.: ТОВ "Видавництво «Полігон», 2003. — 347(5) с. —ISBN 5-89173-148-7
- Сингаевський В. Н. Військово-державні символи Росії. — СПб.: ТОВ "Видавництво «Полігон», 2008. — 256 с. — ISBN 978-5-17-046520-0 (ТОВ "Видавництво «АСТ») — ISBN 978-5-89173-357-2 (ТОВ "Видавництво «Полігон»)
- Лівенцев Д.B. Короткий словник чинів і звань державної служби Московської держави та Російської Імперії в XV-початку ХХвв. (рос.)
- Шепєльов Л. Е. Чиновницький світ Росії: XVIII-початок XX ст. — СПб: «Мистецтво-СПб», 1999. р. - 479 С. ISBN 5210015181(рос.)
- Звід статутів про службу цивільної. Т.3 кн.1, СПб, 1896 р. (рос.)
- Архіпова Г. Г.,Сенін А. С., Румянцева М. Ф. Історія державної служби у Росії XIX ст. Москва. 2001 р. (рос.)
- Градовський О. Д. Початок російського і державного права т.2., Гл. 4-5, Москва. 2006 р. (рос.)
- Зайончковський П. А. Урядовий апарат самодержавної Росії в XIX ст., Москва, 1978 р. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Звід Законів Російської Імперії\Консультант Плюс: Класика Російського права (рос.)
- Титули, мундири, ордени в Російській імперії (рос.)
- Правителі Росії і Радянського Союзу (рос.)
- Ранги і титули чиновників цивільних відомств
- Чини та звання (рос.)
| Молодший чин Колезький реєстратор |
 Табель про ранги цивільний чин Провінціальний секретар |
Старший чин Губернський секретар |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||