Канцлер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Дана серія є чаcnиною |
| ред. |
Ка́нцлер (нім. Kanzler, від лат. cancellarius — секретар) — голова уряду у Німеччині та Австрії (Бундесканцлер).
У феодальних державах середньовічної Європи — вища посадова особа, що очолювала королівську канцелярію і архів, зберігала державну печатку.
- У царській Росії державний канцлер — вищий цивільний чин. По табелі про ранги 1722 був чином I класу, відповідав статському чину Дійсний таємний радник 1-го классу, військовому чину генерал-фельдмаршала і морському генерал-адмірал. Найчастіше давався міністрам закордонних справ. Якщо міністр володів чином II класу, він міг іменуватися віце-канцлером. Всього в Росії в різний час чин канцлера мали 11 чоловік. Як правило, одночасно в країні був тільки один канцлер. В останні 50 років монархії чин канцлера нікому не присвоювався, хоча формально не був скасований.
Державні канцлери Російської імперії [ред.]
- 1709 — граф Гаврило Іванович Головкін (1660–1734).
- 1740 — князь Олексій Михайлович Черкаський (1680–1742).
- 1744 — граф Олексій Петрович Бестужев-Рюмін (1693–1766), в 1758 позбавлений чину канцлера, в 1762 отримав чин генерал-фельдмаршала.
- 1758 — граф Михайло Іларіонович Воронцов (1714–1767).
- 1796 — граф Іван Андрійович Остерман (1725–1811).
- 1797 — ясновельможний князь Олександр Андрійович Безбородько (1747–1799).
- 1802 — граф Олександр Романович Воронцов (1741–1805).
- 1809 — граф Микола Петрович Румянцев (1754–1826).
- 1834 — ясновельможний князь Віктор Павлович Кочубей (1768–1834).
- 1845 — граф Карл Васильович Нессельроде (1780–1862).
- 1867 — ясновельможний князь Олександр Михайлович Горчаков (1798–1883).
Див. також [ред.]
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
