Гардемарин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гардемарин (від фр. garde-marine — гвардія морська) — військове звання в російському імператорському флоті, встановлене Петром І в 1716 році.

Звання удостоювалися вихованці старших рот школи «математичних і навігаційних наук» при відправці на практику. Воно присвоювалось випускникам Морського кадетського корпусу, а також Морської академії в 17161752, 18601882 і 19061917 роки.

Після річної чи більше практики на бойових кораблях і здачі іспитів гардемарини отримували перший офіцерський чин — мічман. Якщо випускники навчального закладу зразу отримували звання мічмана, то гардемаринами вони називались в період навчання в старших класах.


З 1906 року тим, що закінчили Морський корпус або Морське інженерне училище та спрямованим для проходження флотської практики присвоювали звання корабельного гардемарина. Після річної практики гардемарини здавали практичні іспити та проводилися в мічмани (суднобудівники та механіки — в підпоручики). Корабельні гардемарини, які не склали практичні іспити та показали низькі морські якості і непідготовленість до військово-морської служби, звільнялися з присвоєнням чину підпоручика по адміралтейству або ж отримували цивільний чин 10-го класу.

Після Жовтневого перевороту 1917 року звання гардемарина було скасовано.

Література[ред.ред. код]

  • А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 118–119.(рос.)