Провінція Любляна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Coat of arms of Slovenia.svg

Ця стаття є частиною серії
Історія Словенії

Само
Карантанія
Крайна
Марка Крайна
Словенська марка
Іллірійські провінції
Королівство Іллірія
Князівство Крайна
Дравська бановина
Провінція Любляна
Соціалістична Республіка Словенія
Республіка Словенія

Провінція Любляна (італ. Provincia di Lubiana, словен. Ljubljanska pokrajina, нім. Provinz Laibach) була провінцією Королівства Італія і Нацистської Німеччини як Операційна Зона Адріатичного Узбережжя під час Другої Світової війни. Була утворена 3 травня 1941 року з території, окупованої італійськими військами після вторгнення військ Осі в Югославію, і була ліквідована 9 травня 1945 року, коли югославські партизани звільнили її від нацистської окупації. Адміністративним центром була Любляна.

Територія[ред.ред. код]

Провінція Любляна була утворена на території Королівства Югославія окупованої італійцями — Дравська Бановина , яка була поділена між Нацистською Німеччиною і Королівством Італія в квітні 1941 року.

Основна частина її території була:

Адміністрація[ред.ред. код]

Італійський період[ред.ред. код]

Провінція Любляна під італійським кермом

Край було окуповано фашистською Італією в квітні 1941 року, але тільки в травні 1941 року його було офіційно анексовано Королівством Італія під назвою Provincia di Lubiana. Провінція була утворена в якості адміністративної одиниці Італії. Хоч провінція вважалась частиною Італії, але вона мала особливий статус. Від інших провінцій вона відрізнялась тим що була в введенні Верховного комісара, призначеного урядом Італії. Верховний комісар мав ті самі повноваження, що і префект в інших італійських провінціях, але з більшими повноваженнями.

Провінція мала політичну та адміністративну автономію, деякі привілеї були надані місцевим словенцям. Більшість муніципальних органів влади, обраних під час загальних виборів Королівства Югославія, продовжували працювати. Судова влада й місцева адміністрація були збереженні.

Італійська і словенська мова отримали офіційний статус, а також статус адміністративної мови.

Більшість словенських закладів культури й освіти, що мали національне значення, на кшталт, Люблянського університету і Академії наук і мистецтв, були збережені. Освіта на словенській мові була збережена, хоч італійська була обов'язковою другою мовою. Населення провінції було звільнено від військової служби в італійській армії.

Крім того, Рада була створена в якості консультативної ради Управління Верховного Комісара. Вона складалася з місцевих економічних і професійних об'єднань, а також тих лідерів політичних партій, які були згодні співпрацювати з італійською владою.

Початкова політика італійських окупаційних сил відрізнялась від насильницької фашистської політики італізації, прийнятої в інших частинах Італії. Крім того, вона була значно лояльнішою ніж політика під час нацистської окупації Словенії. В період з квітня по червень 1941 року десятки тисяч словенців з окупованих німцями Нижньої Штирії і Верхньої Крайни втекли в провінцію Любляна.

Початкова толерантна політика італійської адміністрації тем не менш не могла тривати довго. Після утворення фронту визволення словенців і появи партизанського спротиву, населення провінції було повергнуто жорстоким репресіям.

Німецький період (1943 - 1945)[ред.ред. код]

Після капітуляції Італії в вересні 1943 року, провінція була окупована Нацистською Німеччиною. Провінція була збережена в її минулих кордонах, а також були збереженні основні напрямки самоврядування. Провінція була включена в Операційну Зону Адріатичного Узбережжя. Скасована 9 травня 1945 року.


Військо[ред.ред. код]

Для захисту провінції Любляна і співпраці з країнами Осі було засновано декілька організацій. Були дві головні: Біла Гвардія і Синя Гвардія. Вони були військово-політичними організаціями.

Керманичі цих військових угруповань, до початку Другої Світової війни, агітували за співпрацю словенців з Першою Австрійською Республікою замість Югославії.

Члени цих підрозділів, були набрані в основному з молоді і незаможних селян.

Словенській Альянс бувло створено за для співпраці з окупаційними військами.

Після капітуляції Італії, Синя Гвардія була розпущена, а більшість членів Білої Гвардії були заарештовані або знищенні. Інші частини увійшли до складу Словенського домобранства яку очолив колишній генерал югославської королівської армії Леон Рупник. Він становиться начальником провінціального маріонеткового уряду провінції Любляна і вступає на службу Третього Рейху.

На боці союзників був Визвольний фронт Словенії, який було сформовано 27 квітня 1941 року по рішенню Центрального комітету Комуністичної партії Словенії.

Скасування[ред.ред. код]

Територія провінції Любляна після Другої Світової війни була об'єднана з рештою словенських земель, які знаходились під контролем Тіто і утворили Народну Республіку Словенія в 1947 році.

Джерела[ред.ред. код]

  • Yugoslavian Encyclopaedia, articles Slovenci and Slovenija, Yugoslavian Lexicographical Institute, Zagreb, published up to 1990.