Карантанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Карантанія, Хорутанія (словен. Karantanija, Korotan), держава словенців в басейні річки Мура і верхів'ях річки Драва в 7—11 ст.

Слов'янські племена розселилися на східних схилах Альп і у верхній течії Мури, Драви і Сави після того як лангобарди покинули територію для завоювання Італії у 568 р. Вже під 595 р. в «Історії ломбардів» Павла Диякона згадується Слов'янська провінція (лат. provincia Sclaborum), яка вважається початком утворення держави предків сучасних словенців. Слов'янське населення цього регіону було під владою Аварського каганату. Однак у 622 р., скориставшись війною аварів з Візантією слов'яни підняли повстання, на чолі якого встав князь Само, який розгромив в 623 р. аварське військо, а 631 р. відбив набіг франків. Держава Само представляла по суті союз слов'янських племен. Вже в 631 р. згадується Вендська марка (лат. marca Vinedorum), яка, ймовірно, було автономним князівством хорутанів (карантанців) у складі держави Само.

Карантанія стала самостійною після розпаду держави Само (658). Близько 745 р. потрапила у залежність від баварського герцога; у 788—820 васальним князівством Франкської держави; з 820 графством у складі Франкської держави, із якого Карантанія відійшла до Східньо-Франкського королівства. У 976 імператор Оттон II з Карантанії й низки марок, у яких переважало слов'янське населення (Карантанська, Подравська та інших), створив герцогство «Велика Карантанія», яке спочатку 11 ст. розпалося на низку феодальних володінь: Каринтію, Крайну, Каринтійську марку (надалі Штирія) та інших.

Назва Карантанія або Хорутанія (старо-словен. Korotan), можливо, походить від слов'янського кореня gora (гора) й індо-европейського stan (будинок, країна). З іншого боку назва древнього кельтського племені, що мешкав у цьому регіоні, — карнів (лат. carni) — мабуть, перегукується з кельтско-іллірийским словом carn (скеля). У кожному разі назва Карантанія характеризує гірський характер земель, населених предками словенців.

Найдавнішими писемними пам'ятками Карантанії є Фрейзінгенські уривки, писані давньо-словенською мовою.

[ред.] Джерела

• Wilhelm Richard Baier (Hrsg.): Karantanien – Mutter von Kärnten und Steiermark. Hermagoras, Klagenfurt 2003, ISBN 3-85013-967-0 [Protokollband zur Vortragsreihe der Grazer Urania im Winter 2002, 160 S.]
• Paul Gleirscher: Karantanien – das slawische Kärnten. Verlag Carinthia, Klagenfurt 2000, ISBN 3-85378-511-5
• Hans-Dietrich Kahl: Der Staat der Karantanen: Fakten, Thesen und Fragen zu einer frühen slawischen Machtbildung im Ostalpenraum, Ljubljana 2002
• Walter Kleindl: Die Chronik Österreichs. Chronik Verlag, Dortmund 1984
• Rudolf Reichel: Steirische Landesgeschichte. Leuschner&Lubensky, Graz 1884
• Jožko Šavli: Slovenska znamenja (Slowenische Zeichen), Gorica – Bilje 1994, ISBN 961-6097-00-8, darin A. Kuhar, Slovene Medieval History, Studia Slovenica
• Herwig Wolfram: Die Geburt Mitteleuropas, Geschichte Österreichs vor seiner Entstehung, Verlag Kremayr & Scheriau 1987