Противник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Проти́вник (супроти́вник, во́рог, неприя́тель) — у військовій справі — військовослужбовець, особовий склад, військове формування (військові формування), Збройні сили або інша держава, які ведуть бойові дії супротив протилежної держави, її військовослужбовців, особового складу, військових формувань, Збройних сил тощо.

Попри тисячолітню історію воєн визначення тих, хто веде бойові дії одні супроти інших, було сформульовано лише в 1907 році в Гаазькій конвенції про закони і звичаї війни (далі IV Гаазька конвенція).

Необхідність чіткого визначення обумовлювалась тим, що ті, що б'ються, мають особливий статус, та разом з цим величезну відповідальність та особливі права.

Слово «противник» в інших мовах[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Combatant