Прохоров Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Миколайович Прохоров
рос. Алексей Николаевич Прохоров
Народження 19 січня 1923(1923-01-19)
с. Рождественське
Смерть 27 травня 2002(2002-05-27) (79 років)
Москва
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Освіта Balashov Higher Military Aviation School of Pilotsd (1942) і Військово-повітряна академія (1950)
Роки служби 19401988
Звання  Генерал-майор авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Олексій Миколайович Прохоров (19 січня 1923(19230119) — 27 травня 2002) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу (1944). Генерал-майор авіації (1976).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 січня 1923 в селі Рождественське (нині Поворинськського району Воронезької області). У 1940 році закінчив Борисоглєбський аероклуб.

З 1940 року в лавах Червоної Армії. Навчався в Балашовської військовій авіаційній школі пілотів, яку закінчив у 1942 році.

З березня 1943 року в діючій армії. Воював на Ленінградському, потім 3-му Білоруському фронтах. Був командиром ланки, ескадрильї. До листопада 1943 року командир ескадрильї 15-го Гвардійського штурмового авіаційного полку (277-ма штурмова авіаційна дивізія, 1-ша повітряна армія, 3-й Білоруський фронт) Гвардії капітан О. М. Прохоров зробив 180 бойових вильотів на штурмовку об'єктів ворога, за що 19 квітня 1945 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6126).

29 червня 1945 року за 238 бойових вильотів, скоєних до травня 1945 року, і нові бойові відзнаки командир ескадрильї гвардії капітан О. М. Прохоров нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

Після війни О. М. Прохоров успішно закінчив Червонопрапорну Військово-Повітряну академію в 1950 році, служив на командних посадах у ВПС. Потім був на викладацькій роботі, заступником начальника Вищого військово-авіаційного інженерного училища. З 1968 по 1975 і з 1979 року на викладацькій роботі у Військовій академії імені М. В. Фрунзе.

Генерал-майор авіації (1976). Жив у Москві. Помер 27 травня 2002. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Бронзове погруддя О. М. Прохорова встановлено на батьківщині у Борисоглєбську. Почесний громадянин Борисоглєбська (1982).

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 2: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 325

Посилання[ред. | ред. код]