Радіотелескоп Двінгело
| Радіотелескоп Двінгело | |
|---|---|
 | |
| На честь | Двінгело |
| 52°48′42″ пн. ш. 6°23′45″ сх. д. / 52.811940000028° пн. ш. 6.39611000002777796° сх. д.Координати: 52°48′42″ пн. ш. 6°23′45″ сх. д. / 52.811940000028° пн. ш. 6.39611000002777796° сх. д. | |
| Країна |
 Нідерланди[1] |
| Розташування | Вестервелд |
| Статус спадщини | Національна пам'ятка Нідерландівd[2] |
| Відкриття | 17 квітня 1956 |
| Стиль | reconstruction-period architectured[3] |
| Власник | ASTRON |
| Частина від | Top 100 of Dutch monuments 1940-1958d[3] |
  Радіотелескоп Двінгело Радіотелескоп Двінгело (Нідерланди)  | |
 Радіотелескоп Двінгело у Вікісховищі | |
Радіотелескоп Двінгело (англ. Dwingeloo Radio Telescope) — нідерландський радіотелескоп з параболічною антеною діаметром 25 метрів, побудований у 1954 році. Найстаріший рухомий радіотелескоп такого розміру у світі. Розташований поблизу села Двінгело у Дренте, у національному парку Двінгелверд. Має статус національної пам'ятки[en].
Телескоп широко використовувався для картографування найтрального водню в Галактиці на лінії 21 см. Також він відкрив дві близькі карликові галактики, які були на честь нього названі Двінгело 1 і Двінгело 2.
З 1998 році телескоп припинив наукові дослідження. В 2012-2013 роках він був капітально відремонтований і тепе використовується в навчальних і популяризаторських цілях радіоаматорами, астрономами-любителями і освітніми установами.
Історія[ред. | ред. код]
Телескоп був побудований у 1954 році компаніями Werkspoor[en] і Philips у співпраці з різними голландськими університетами. Після слів "Чи не натиснете цю кнопку, ваша величносте?" телескоп був офіційно введений в експлуатацію королевою Юліаною 17 квітня 1956 року[4]. Недовго це був найбільший радіотелескоп у світі. Вартість будівництва оцінювалася в 505 810 нідерландських гульденів[5] (що еквівалентно приблизно 1,9 мільйона євро в 2019 році[6]). Будівництво телескопа фінансувалося тодішньою Організацією чистих наукових досліджень (нині це Нідерландська організація наукових досліджень).
Поруч з радіотелескопом Двінгело розташовані головні офіси дослідницької установи ASTRON.
Технологія[ред. | ред. код]
Вага всієї конструкції становить приблизно 120 тонн. На бетонному фундаменті прокладена рейка, на якій змонтований телескоп. По рейці пересуваються чотири ходових колеса з приблизно 15 тоннами тиску на колесо. Ходові колеса підтримують всю конструкцію. Всі кабелі вводяться в установку вздовж центральної осі. Великий параболічний відбивач обертається трьома двигунами: один для азимута і два для висоти. Приймальне обладнання знаходиться у фокусі параболи. Дані, отримані ним, потім надходять до комп’ютерів, встановлених в корпусі позаду антени.
Наукові відкриття[ред. | ред. код]
Одним із перших результатів роботи телескопа був досі широко використовуваний каталог Вестергаута, укладений Ґартом Вестерхаутом[7].
Телескоп використовувався, в основному, для картографування нейтрального водню в Чумацькому Шляху за допомогою вимірювань лінії 21 см. У 1963 році Мюллер, Оорт і Раймонд виявили наявність високошвидкісних хмар[en] нейтрального водню в гало Чумацького Шляху[8]. Останнім 21-сантиметровим оглядом, виконаним в Двінгело, був Leiden/Dwingeloo HI Survey Гартмана[nl] і Бертона[9].
Телескоп також використовувався для вимірювань OH-мазерів[en] у зорях OH/IR.
Двінгело виявив дві карликові галактики поблизу Чумацького Шляху, які отримали назви Двінгело 1 і Двінгело 2. Двінгело 1 — це спіральна галактика з перемичкою, розташована на відстані 10 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Кассіопеї і відкрита в 1994 році. Вона знаходиться в так званій зоні уникання, в якій галактики погано видно через Чумацький Шлях. Подальші дослідження в цьому регіоні в 1996 році виявили ще одну галактику — неправильну галактику Двінгело 2.
Сучасність[ред. | ред. код]
З 1998 року радіотелескоп не використовувався в наукових цілях. Щоб запобігти пошкодженню телескопа під час сильного вітру, він був постійно припаркований у штормовому положенні. Технічне обслуговування більше не проводилося. Установка почала іржавіти, а відпадаючі шматки металу становили небезпеку для навколишнього середовища. Планувалося знести установку.
29 січня 2007 року був заснований фонд CAMRAS, який за допомогою волонтерів намагається відновити інструмент і знову зробити його придатним для використання. 2009 року радіотелескоп Двінгело був оголошений національною памʼяткою[en]. У 2010 році оператор телескопа ASTRON також визнав його індустріальною пам'яткою[en]. У 2011 році уряд виділив понад 880 000 євро на капітальний ремонт телескопа[10], який розпочався в червні 2012 року[11].
У суботу, 28 квітня 2012 року, радіотелескоп був символічно вимкнений Кляйне Детерсом з муніципалітету Вестерфельда[12], а 5 червня 2012 року параболічну антену шириною 25 метрів і вагою 38 тонн було піднято з вежі та встановлено. на спеціальній естакаді на тих самих фундаментних блоках, на яких у 1954-1956 роках ця антена була побудована. Навколо антени був побудований намет, щоб можна було виконати її піскоструменеву обробку і нанести покриття. 19 листопада 2012 року антену повернули у вежу[13]. Також було відреставровано диспетчерське та машинне відділення та встановлено оптоволоконний зв’язок. 12 вересня 2013 року CAMRAS повідомила, що реставрацію завершено. Офіційне повторне відкриття телескопа відбулося 5 квітня 2014 року в присутності американського астрофізика та Нобелівського лауреата Джозефа Гутона Тейлора[14].
З 2014 року телескоп доступний для радіоаматорів, астрономів-любителів і навчальних закладів. Також у 2013 році він допоміг відновити зв’язок із наносупутником Triton-1[15]. Телескоп щороку використовується під час радіоаматорського свята JOTA[en] для радіозвʼязку з використанням Місяця як відбивача.
В культурі[ред. | ред. код]
- Нідерландський поет Герріт Ахтерберг[en] (1905—1962) присвятив радіотелескопу сонет «Двінгело», в якому, зокрема, говориться: «в Двінгело ви можете почути шепіт порожнечі в радіотелескопі» (нід. In Dwingelo hoor je het fluisteren der leegte in de radiotelescoop)[16].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Van Woerden H., Strom R. G. Dwingeloo - the golden radio telescope // Astron. Nachr. — Wiley, 2007. — Vol. 328. — P. 376–387. — ISSN 0004-6337; 1521-3994 — doi:10.1002/ASNA.200710767
- ↑ Dutch register of monuments
- ↑ а б https://web.archive.org/web/20160522231523/http://cultureelerfgoed.nl/dossiers/wederopbouw/top-100-wederopbouwmonumenten-1940-1958
- ↑ Lofar krijgt koninklijke ster. Dagblad van het Noorden. 12 mei 2010. Процитовано 13 januari 2011.
- ↑ Elbers, Astrid (2017). The Rise of Radio Astronomy in the Netherlands. Springer. ISBN 978-3-319-49078-6.
- ↑ https://www.cbs.nl/nl-nl/visualisaties/prijzen-toen-en-nu. Gearchiveerd op 22 juni 2023.
- ↑ https://adsabs.harvard.edu/abs/1958BAN....14..215W
- ↑ http://cdsads.u-strasbg.fr/abs/1963CRAS..257.1661M
- ↑ https://adsabs.harvard.edu/full/1994ASPC...67...31B
- ↑ Overzicht toegekende subsidies Restauratieregeling monumenten 2010 en 2011 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 mei 2013. Процитовано 25 juni 2023.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=ja(довідка) - ↑ Restauratie radiotelescoop van start, RTV Drenthe
- ↑ Radiotelescoop Dwingeloo uitgezet. Архів оригіналу за 7 november 2014. Процитовано 25 juni 2023.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=ja(довідка) - ↑ Telescoop Dwingeloo teruggezet NOS
- ↑ Website camras.nl, geraadpleegd 27 september 2013
- ↑ Dwingeloo Radiotelescoop ondersteunt missie satelliet
- ↑ Achterberg, Gerrit (2004). Drenthe door dichtersogen. Zeist: Kerckebosch. ISBN 90 74927 29 7.