Чумацький Шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чумацький Шлях
Чумацький Шлях
Тип об'єкта спіральна галактика з перемичкою
Відкривач відома здавна
Дата відкриття
Розташування (Епоха: J2000.0)
Сузір'я Стрілець
Пряме піднесення
Схилення
Вигляд
Габбл-тип  : SBbc
Видима зоряна величина
Фотографічна зоряна величина
Видимі розміри
Яскравість поверхні
Фізичні дані
Відстань
Кутове положення
Червоний зсув
Абсолютна зоряна величина
Променева швидкість 552 км/с км/с
Радіус
Абсолютний діаметр 100 000 св. років
Маса
Властивості
Позначення

Чума́цький Шлях — власна назва галактики, у якій розташована Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.

Чумацький Шлях є спіральною галактикою типу SBbc за класифікацією Хаббла[1], що разом із галактикою Андромеди, Галактикою Трикутника та низкою інших галактик утворюють місцеву галактичну групу. У свою чергу, місцева група входить до Надскупчення Діви.

Походження назви[ред.ред. код]

Українці здавна мали багато назв нашої галактики. Чумацький шлях — найпоширеніша з них.[Джерело?] Згідно з легендою чумаки їздили до Криму по сіль, орієнтуючись вночі на світлу смугу на небі. Також вживаються назви Молочний шлях і Галактика (з великої літери, щоб уникнути плутанини з іншими галактиками). Остання назва походить від грец. γαλακτικός - молочний[2].

Божа дорога — давня українська назва Чумацького Шляху. Цією дорогою нібито у золотій колісниці їздить пророк Ілля (християнський наступник праукраїнського й праслов'янського Перуна) і гримить, метаючи золоті стріли блискавиць у демонів Арідника, Тринрода, Триюду, Чортів, Бісів, Чугайстрів та інших[3].

Чумацький Шлях як небесне явище[ред.ред. код]

Панорама Чумацького Шляху, фото 2005 року з Долини смерті у США

Чумацький Шлях при спогляданні на небі виглядає як неяскрава дифузна світла смуга, що проходить приблизно вздовж великого кола небесної сфери. У північній півкулі наша Галактика перетинає сузір'я Орла, Стріли, Лисички, Лебедя, Цефея, Кассіопеї, Персея, Візничого, Тельця та Близнюків; у південному — Єдинорога, Корми, Вітрил, Південного Хреста, Циркуля, Південного Трикутника, Скорпіона та Стрільця. У Стрільці лежить центр Галактики.

Історія відкриття Галактики[ред.ред. код]

Форма Чумацького Шляху, яку дослідив Вільям Гершель 1785 року. Сонячна система знаходиться посередині.

Першим вченим, який припустив, що Чумацький Шлях складається із віддалених зірок, був Демокрит. У XVIII столітті Вільям Гершель зробив спробу визначити розміри Галактики, ґрунтуючись на результатах своїх підрахунків. Він довів, що наша зоряна система має скінчені розміри й утворює своєрідний товстий диск: у площині Чумацький Шлях простягається на відстань не більше 850 одиниць, а в перпендикулярному напрямку — на 200 одиниць, якщо взяти за одиницю відстань до Сіріуса. За сучасною шкалою відстаней це відповідає 7300 х 1700 світлових років.

Ця оцінка в цілому відображує структуру Чумацького Шляху, хоча вона вельми неточна. Справа в тому, що окрім зірок до складу диска Галактики входять також численні газопилові хмари, які послаблюють світло віддалених зір. Перші дослідники Галактики не знали про цю поглинаючу речовину і вважали, що бачать усі її зорі. Реальні розміри Галактики було встановлено лише в XX ст. Виявилось, що вона є пласкішим утворенням, ніж припускалося раніше. Зовні Галактика нагадує зерно чечевиці з потовщенням посередині.

Так, у 40-і рр. XX сторіччя, спостерігаючи галактику М31, більше відому як туманність Андромеди, німецький астроном Вальтер Бааде (що в ті роки працював у США) відзначив, що плоский лінзоподібний диск цієї величезної галактики занурено у розріджену зоряну хмару сферичної форми — гало. Оскільки туманність Андромеди дуже схожа на нашу Галактику, Бааде припустив, що подібну структуру має й Чумацький Шлях. Зірки галактичного диска було названо населенням I типу, а зірки гало (або сферичної складової) — населенням II типу.

Розміри[ред.ред. код]

Основний диск Чумацького Шляху має близько 100 000 — 120 000 світлових років у діаметрі та близько 250 000 — 300 000 у периметрі. Поза межами ядра галактики товщина Чумацького Шляху становить приблизно 1 000 світлових років. У Чумацькому Шляху налічується понад 300 млрд зір.

Якщо зменшити діаметр Чумацького Шляху до 130 кілометрів, то Сонячна система займала б лише 2 міліметри. Гало Чумацького шляху простягається набагато далі розмірів Галактики, але обмежується орбітами двох галактик-супутників: Великої та Малої Магелланових Хмар, відстань до яких у перигалактіконі становить близько 180 000 світлових років[4]. Абсолютна зоряна величина нашої галактики становить −21,3m[Джерело?].

Вік[ред.ред. код]

Центр Чумацького Шляху на знімку телескопа Спітцера (SIRTF або SST, NASA). Кольори змінено.

Дуже важко визначити вік, коли сформувався Чумацький Шлях, але наразі вік найдавніших зірок у галактиці оцінюється у 13,6 мільярдів років[5], що приблизно дорівнює віку Всесвіту. За сучасними уявленнями[6], Чумацький Шлях утворився внаслідок зіткнення і злиття невеликих галактик. Свідченнями цього[7] є перші зорі з дуже низькою металічністю, що утворилися на найранішому етапі існування Всесвіту. Такі зірки вчені знаходять у галактичному гало — «околиці» Чумацького шляху, що тягнеться за межі його видимої частини. У лютому 2010 року астрономи Європейської південної обсерваторії (Чилі) виявили такі ж зірки в карликових галактиках у сузір'ях Печі, Скульптора, Секстанта і Кіля.

Структура[ред.ред. код]

Маса Чумацького Шляху становить близько 5,8×1011 M[8] в ньому налічується від 200 до 400 мільярдів зір (якщо вважати, що зорі малої маси домінують)[9]. Тільки 0,0001%[Джерело?] всіх зірок Галактики перелічено і занесено до каталогів.

Диск[ред.ред. код]

Лише у 1980-их роках астрономи висловили припущення, що Чумацький Шлях є спіральною галактикою з баром[10], а не звичайною спіральною галактикою. Це припущення було підтверджене 2005 року космічним телескопом імені Лаймана Спітцера, який показав, що центральна перемичка нашої галактики є більшою ніж вважалось раніше[11].

За оцінками вчених, галактичний диск, що видається в різні боки у районі галактичного центру, має діаметр близько 100 000 світлових років[12]. У порівнянні з гало диск обертається помітно швидше. Швидкість його обертання не однакова на різних відстанях від центру. Вона стрімко зростає від нуля в центрі до 200–240 км/с на відстані 2 тис. світлових років від нього, потім дещо зменшується, знову зростає приблизно до того ж значення і далі залишається майже постійною. Вивчення особливостей обертання диску дозволило оцінити його масу, виявилось, що вона в 150 млрд разів більша M.

Поблизу площини диска концентруються молоді зірки і зоряні скупчення, вік яких не перевищує декількох мільярдів років. Вони утворюють так звану плоску складову. Серед них дуже багато яскравих і гарячих зір. Газ у диску Галактики також зосереджений в основному поблизу його площини. Він розподілений нерівномірно, утворюючи численні газові хмари — від гігантських неоднорідних за структурою хмар, протяжністю понад декілька тисяч світлових років до невеликих хмарин розмірами не більше парсека.

Гало[ред.ред. код]

Галактика та її околиці. Гало.

Галактичний диск оточено сфероїдним гало, що складається зі старих зір та кулястих скупчень, 90% яких перебуває на відстані менше 100 000 світлових років[13] від центру галактики. Це дозволяє припустити, що діаметр зоряного гало становить 200 000 світлових років[Джерело?]. Однак, останнім часом було знайдено декілька кулястих скупчень, таких як PAL 4 та AM 1, що перебувають на відстані більше ніж 200 000 світлових років від центру галактики. Центр симетрії гало Чумацького Шляху збігається з центром галактичного диска. Складається гало в основному з дуже старих, неяскравих маломасивних зірок. Вони зустрічаються як поодинці, так і у вигляді кулястих скупчень, які можуть містити до мільйона зірок. Вік населення сферичної складової Галактики перевищує 12 млрд років, його зазвичай вважають віком самої Галактики.

У той час як галактичний диск містить газ та пил, що ускладнює проходження видимого світла, сфероїдна компонента таких складових не містить. Активне зореутворення відбувається у диску (особливо у спіральних рукавах, що є зонами підвищеної щільності). У гало зореутворення вже скінчилося. Розсіяні скупчення також трапляються переважно у диску. Вважається, що основну масу нашої галактики складає темна матерія, що формує гало темної матерії масою приблизно 600 — 3000 мільярдів M. Гало темної матерії сконцентроване у напрямку центру галактики[14].

Зірки сферичної складової концентруються до центру Галактики. Центральна, найщільніша частина гало в межах декількох тисяч світлових років від центру Галактики називається балджем (від англ. bulge — потовщення)[15].

Зірки і зоряні скупчення гало рухаються навколо центру Галактики дуже витягнутими орбітами. Через те, що обертання окремих зірок відбувається дещо безладно (тобто швидкості сусідніх зірок можуть мати будь-які напрями), гало в цілому обертається дуже поволі.

Ядро[ред.ред. код]

Центр галактики Чумацький Шлях у інфрачервоних променях (візуально Центр галактики розташований у сузір'ї Стрільця)

Центр галактики містить компактний об'єкт із дуже великою масою (близько 4,3 мільйона M[16]), розташований у напрямі сузір'я Стрільця. Цей об'єкт має назву Стрілець A* (англ. Sagittarius A*)[17], більшість вчених вважають його надмасивною чорною дірою[18]. Існує припущення, що більшість галактик мають надмасивні чорні діри у своєму ядрі[19]. Навколо масивної чорної діри обертається чорна діра меншого розміру[20] з масою від 1000 до 10 000 M і періодом обертання близько 100 років та декілька тисяч порівняно невеликих[21].

Для центральних ділянок Галактики характерна сильна концентрація зірок: у кожному кубічному парсеку поблизу центру їх міститься багато тисяч. Відстані між зірками в десятки і сотні разів менші, ніж в околицях Сонця. Як і в більшості інших галактик, розподіл маси у Чумацькому Шляху є таким, що орбітальна швидкість більшості зірок цієї Галактики не залежить значною мірою від їх відстані від центру. Далі від центральної перемички та зовнішнього кола, звичайна швидкість обертання зір становить 210 — 240 км/год. Таким чином, орбітальний період звичайної зірки прямо пропорційний лише довжині шляху, який вона долає. Це твердження не справджується стосовно сонячної системи, де різні орбіти мають суттєво різні швидкості обертання, що підтверджує існування темної матерії.

Вважається, що довжина галактичної перемички становить близько 27 000 світлових років[10]. Ця перемичка проходить крізь центр галактики під кутом 44 ± 10 градусів до лінії між нашим Сонцем та центром галактики. Вона складається переважно із червоних зірок, які вважають дуже старими. Перемичку оточено кільцем, що має назву «Кільце у п'ять кілопарсеків». Це кільце містить більшу частину молекулярного гідрогену Галактики і є найактивнішим регіоном зореутворення у нашій Галактиці. Якщо вести спостереження із галактики Андромеди, то галактична перемичка Чумацького Шляху була б найяскравішою його частиною[22].

Спіральні рукави Галактики[ред.ред. код]

Структура спіральних рукавів Чумацького Шляху

Одним з найпомітніших утворень в дисках галактик, подібних до нашої, є спіральні гілки (або рукави). Вони дали назву цьому типу об'єктів — спіральні галактики. Спіральна структура в наший Галактиці дуже добре розвинена. Уздовж рукавів в основному зосереджені наймолодші зірки, багато розсіяних зоряних скупчень і асоціації, а також ланцюжки щільних хмар міжзоряного газу, в яких продовжують утворюватися зірки. У спіральних гілках велика кількість змінних і спалахуючих зірок, у них найчастіше спостерігаються вибухи деяких типів наднових. На відміну від гало, де будь-які прояви зоряної активності надзвичайно рідкісні, в гілках продовжується бурхливе життя, пов'язане з безперервним переходом речовини з міжзоряного простору в зірки і назад. Галактичне магнітне поле, яке пронизує весь газовий диск, також зосереджене головним чином у рукавах.

Кожен спіральний рукав описує логарифмічну спіраль із нахилом приблизно 12°. Вважається, що у нашій галактиці існують чотири основні спіральні рукави, котрі беруть свій початок у галактичному центрі[Джерело?]. Згідно із зображенням ліворуч ці рукави мають такі назви:

  • 1 Галактичне ядро і бар
  • 2 Трикілопарсековий (3кпс) Рукав
  • 3 рукав Косинця (Норма)
  • 4 Рукав Південного Хреста
  • 5 рукав Кіля (Carina)
  • 6 нововідкрите розширення Зовнішнього рукава
  • 7 Зовнішній рукав
  • 8 рукав Персея
  • 9 рукав Стрільця
  • 10 рукав Щита
  • 11 рукав Оріона
  • 12 Сонце


Поза межами основних спіральних рукавів розташоване Зовнішнє Кільце або Кільце Єдинорога. Воно складається із газу та зірок, що були запозичені від інших галактик мільярди років тому. Існування цього кільця передбачили астрономи Брайан Йанні та Хайді Н'юберг.

Супутники Галактики[ред.ред. код]

Зоряні потоки у Чумацькому Шляху, виявлені за станом на 2007 рік

Наша Галактика є гігантською зоряною системою і логічно, що у неї мають бути супутники. Серед них найвідоміші такі карликові галактики, зоряні потоки та кулясті скупчення:

Розташування Сонця в Галактиці[ред.ред. код]

LombergA1024.jpg

Згідно з останніми науковими оцінками, відстань від Сонця до галактичного центру, становить 26 000 ± 1 400 світлових років[Джерело?], у той час як згідно з попередніми оцінками наша зоря мала перебувати на відстані близько 35 000 світових років від бару[Джерело?]. Це означає, що Сонце розташоване ближче до краю диску, ніж до його центру. Разом з іншими зорями Сонце обертається навколо центра Галактики зі швидкістю 220–240 км/с[24], роблячи один оберт приблизно за 200 млн років. Таким чином, за весь час існування Земля облетіла навколо центра Галактики не більше 30 разів.

В околицях Сонця вдається відстежити ділянки двох спіральних рукавів, які віддалені від нас приблизно на 3 тис. світлових років. За сузір'ями, де спостерігаються ці ділянки, їм дали назву рукав Стрільця та рукав Персея. Сонце розташовано майже посередині між цими спіральними гілками. Але порівняно близько від нас (за галактичними мірками), у сузір'ї Оріона, проходить ще один, не дуже чітко виражений рукав — рукав Оріона, який вважається відгалуженням одного з основних спіральних рукавів Галактики.

Швидкість обертання Сонця навколо центру Галактики майже збігається зі швидкістю хвилі ущільнення, що утворює спіральний рукав. Така ситуація загалом є нетиповою для Галактики у цілому: спіральні рукави обертаються з постійною кутовою швидкістю, як шпиці в колесах, а рух зірок відбувається за іншою закономірністю[25], тому майже все зоряне населення диску то потрапляє всередину спіральних рукавів, то випадає з них. Єдине місце, де швидкості зірок та спіральних рукавів збігаються — це так зване коротаційне коло, і саме на ньому розташоване Сонце.

Для Землі ця обставина надзвичайно важлива, оскільки у спіральних рукавах відбуваються бурхливі процеси, що утворюють потужне випромінювання, згубне для всього живого. І ніяка атмосфера не змогла б від нього захистити[Джерело?]. Але наша планета існує у порівняно спокійному місці Галактики та протягом сотень мільйонів (або й мільярдів) років не піддавалась впливу цих космічних катаклізмів. Можливо саме тому на Землі змогло народитися та зберегтися життя.

Зіткнення з галактикою Андромеди у майбутньому[ред.ред. код]

За допомогою комп'ютерного моделювання, фахівці з Гарвардського-Смітсонського Центру Астрофізики зробили висновок, що наша галактика та галактика Андромеди, які наближаються одна до одної зі швидкістю біля 500 тисяч км/год, врешті-решт об'єднаються. Це станеться приблизно через 2 мільярди років[Джерело?].

Примітки[ред.ред. код]

  1. C. Alard Another bar in the Bulge // Astronomy and Astrophysics, 379 (2001) (2) С. L44-L47. (англ.)
  2. Галактика // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 90. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
  3. Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
  4. Connors, et al. (January 26, 2007). «N-body simulations of the Magellanic stream». Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Процитовано 2007-01-26.  (англ.)
  5. Скільки років Галактиці (рос.)
  6. Чумацький Шлях повний «осколків» древніх галактик
  7. Астрономи знайшли відсутню ланку у «родоводі» Чумацького Шляху (рос.)
  8. Karachentsev, I. D.; Kashibadze, O. G. Masses of the local group and of the M81 group estimated from distortions in the local velocity field // Astrophysics, 49 (2006) (1) С. 3-18.(англ.)
  9. [1], що було проведене організацією «Students for the Exploration and Development of Space».(англ.)
  10. а б Форма Чумацького шляху виявилась не нормальною (рос.)
  11. 16 August 2005 — New Scientist article(англ.)
  12. Чумацький Шлях — наша Галактика (рос.)
  13. http://www.seds.org/messier/xtra/data/mwgc.dat.txt (англ.)
  14. The radial velocity dispersion profile of the Galactic halo: Constraining the density profile of the dark halo of the Milky Way, Battaglia et al. 2005, MNRAS, 364 (2005) 433 (англ.)
  15. Балдж // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 47. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
  16. Астрономи зважили чорну діру в центрі Чумацького Шляху (рос.)
  17. Монстр в центрі Галактики перетворився у няньку (рос.)
  18. Доведене існування масивної чорної діри в центрі Галактики (рос.)
  19. Надмасивна чорна діра в центрі нашої Галактики швидко обертається (рос.)
  20. Друга чорна діра в центрі Чумацького Шляху постачає своєму «босу» молоді зорі на сніданок (рос.)
  21. Рій чорних дір в нашій Галактиці (рос.)
  22. [ 23 April 2006] — http://www.bu.edu/galacticring/new_introduction.htm (англ.)
  23. Астрономи знайшли екзопланету з «позагалактичним» походженням(рос.)
  24. Галактичні пірнання (рос.)
  25. Життя в Галактиці зберегли зоряні бунтівники (рос.)


Посилання[ред.ред. код]


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.