Радість (Варшава)
.JPG)
Радість (пол. Radość) — район у Варшаві, частина дільниці Вавер. На півночі район обмежує район Міжлісся[pl][1], на сході — Александрув[pl], на півдні — Медзе́шин[pl] та на заході — Надвісле[pl].
Історія[ред. | ред. код]
На початку XX століття на місці нинішнього району Радість існував курорт, який завдячував своїм існуванням залізничній колії Варшава-Отвоцьк збудованої 1877 року Привіслянської залізниці. У 1931 році у Радості виникла парафія[pl], у 1930-ті роки були збудовані найважливіші споруди містечка: костел[pl] та залізнична станція «Радість»[pl].
1 січня 1925 року Радість приєднали до новоутвореної сільської гміни Фалениця-Летніско[pl] з центром у Фалениці[pl].
1926 року декількома ентузіастами була створена добровольча пожежна команда, яка функціонує по наш час.
У 1936 році за проєктом інж. Казимира Центнершвера (пол. Kazimierz Centnerszwer) після електрифікації була збудована залізнична станція (перон, каса, зал очікування)[3], яка є прикладом модернізму[4][5]. З 2008 року каси не працюють. У 2008 станція занесена до реєстру пам'яток.[6]
У 1937 році проведена електрифікація колії Варшава-Отвоцьк, через що Радість отримав ще більше можливостей для зростання. Наступного року в районі було уже 350 будівель.
4 травня 1951 року Радість приєднали до Варшави[7].
Транспорт[ред. | ред. код]
Через Радість їде поїзд SKM Прушкув-Отвоцьк та поїзд Koleje Mazowieckie Варшава-Західна — Демблін. Також через район ходять 7 днівних та 2 нічних автобуси за напрямками Фаленіка, Блота, Гоцлавек та Щеслівіце.
Визначні місця[ред. | ред. код]
- Парк між Радістю і Міжліссям[pl]
- Церква Святої Богородиці у Варшаві (Радість)[pl];
- Вілла Під Когуткем в Радості[pl];
- Вілла Лодусєнька (пол. willa Lodusieńka)[8], збудована з 1929 до 1934 року у стилі Швідермаєр[en], вулиця Чайна[9] (пол. Herbaciana, Гербацяна), 6;
- Давній єврейський цвинтар у Варшаві (Радість)[pl]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
З польської мови слово radość перекладається як радість. Тому дослівний переклад назви району Radość — Радість.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ пол. Polesie — Полісся, пол. Zalesie — Залісся, пол. Międzylesie — Міжлісся
- ↑ Ulica Wilgi, do 11 kwietnia 1954 roku nosiła nazwę Kościelnej, від пол. wilga, вивільга, іволга
- ↑ Basia Woźnica. Linia otwocka. Zabytkowe perony były w momencie powstawania najnowocześniejsze w Europie // Wiadomości Warszawa, 27 marca 2019, 7:38 / Unikalne w swej formie przystanki na trasie Warszawa - Otwock powstały w latach 1936-1938 według projektu Kazimierza Centnerszwera
- ↑ Andrzej Skalimowski , Zbigniew Tucholski.Modernistyczne wiaty i przystanki kolejowe Warszawskiego Węzła Kolejowego. O konieczności ochrony konserwatorskiej // Ochrona Zabytków, 2010, No. 1-4, s. 73-84
- ↑ S. 10, Rewitalizacja modernistycznych peronów Warszawskiego Węzła Kolejowego
- ↑ Rafal Czerwonka, Michał Mroziński. Przystanek kolejowy w Radości // 8 lutego 2016
- ↑ Warszawikia. warszawa.fandom.com (пол.). Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Willa Lodusieńka // Dorota Choińska, Gazeta Wawerska, 5 grudnia 2018
- ↑ wikt:pl:herbaciany, гербацяний — чайний, від пол. herbata, гербата — чай