Поїзд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поїзд

По́їзд (по́тяг, валка[1]) — у залізничному транспорті — сформований і зчеплений склад вагонів з одним або декількома діючими локомотивами чи моторними вагонами, що мають встановлені сигнали. Локомотиви без вагонів, моторні вагони, автомотриси та дрезини незнімного типу, відправлені на перегін, розглядають як поїзд[Хто?].

Класифікація поїздів[ред.ред. код]

Німецький швидкісний «ІнтерСіті Експрес»

Правила технічної експлуатації залізниць України[2] містять таку класифікацію поїздів:

  1. Поїзд вантажно-пасажирський — формується на малодіяльних ділянках із вантажних та пасажирських вагонів, які призначені для перевезення вантажів та пасажирів.
  2. Поїзд вантажний довгосоставний — вантажний поїзд, довжина якого (в умовних вагонах) перевищує максимальну норму, встановлену графіком руху на ділянці проходження цього поїзда.
  3. Поїзд вантажний підвищеної ваги — вантажний поїзд вагою більше 6 тисяч тонн з одним або декількома діючими локомотивами в голові состава, в голові та хвості, в голові та останній третині состава.
  4. Поїзд вантажний підвищеної довжини — вантажний поїзд, довжина якого 350 осей і більше.
  5. Поїзд вантажний з'єднаний — поїзд, складений з двох і більше зчеплених між собою вантажних поїздів, з діючими локомотивами в голові кожного поїзда.
  6. Поїзд вантажний великоваговий — вантажний поїзд, вага якого для відповідних серій локомотивів на 100 т і більше перевищує визначену графіком руху вагову норму на ділянці проходження цього поїзда.
  7. Поїзд людський — вантажний поїзд, у якому знаходиться 10 і більше вагонів, зайнятих людьми.
  8. Поїзд пасажирський — поїзд для перевезення пасажирів, багажу й пошти, сформований з пасажирських вагонів. За видами сполучення пасажирські поїзди розподіляються на далекі, що рухаються на відстань більше 700 км, місцеві до 700 км та приміські до 150 км.
  9. Поїзд пасажирський довгосоставний — пасажирський поїзд, довжина якого перевищує довжину, встановлену схемою формування даного поїзда.
  10. Поїзд пасажирський підвищеної довжини — пасажирський поїзд, що має в своєму складі 20 і більше вагонів.
  11. Поїзд пасажирський з'єднаний — поїзд, що складається з двох пасажирських поїздів, зчеплених між собою, з діючими локомотивами в голові кожного поїзда.
  12. Поїзд поштово-багажний — формується з пасажирських і вантажних вагонів, які призначені для перевезення пошти, багажу й вантажобагажу, а також окремих пасажирських вагонів для перевезення пасажирів, що причіплюються тільки на дільницях, де не обертаються пасажирські поїзди.

Поїзди загального призначення[ред.ред. код]

  • пасажирські
  • поштово-багажні,
  • військові,
  • вантажопасажирські,
  • вантажні,

Поїзди спеціального призначення:[ред.ред. код]

  • промислового призначення
  • шляхо-відновлювальні,
  • пожежні,
  • снігоочищувальні

Поїзди у гірничодобувній промисловості[ред.ред. код]

Приміська залізниця Мумбая (Індія) має найбільшу щільність пасажирів у світі

На кар'єрах поїзд складається з локомотива і причіпних вагонів. При русі по замкнутих маршрутах, наприклад, при транспортуванні порід розкриву на відвали, а корисної копалини на збагачувальну фабрику, поїзд формується на тривалий час (поки локомотив чи состав не потребують чергового планового ремонту). При проведенні профілактичних і потокових ремонтів поїзд не розформовується. Продуктивність поїзда виміряється кількістю гірничої маси (м3 чи т), що вивезена з кар'єру за одиницю часу (звичайно доба), залежить від числа вагонів у рухомому складі n, вантажопідйомності вагона q і часу обороту поїзда. Раціональна корисна маса поїзда nq визначається продуктивністю навантажувального екскаватора і зчіпною масою локомотива. При використанні потужних тягових агрегатів на гірничих перевезеннях корисна маса поїзда досягає 1200—1500 т.

Історія[ред.ред. код]

Історія поїздів безпосередньо пов'язана з історією рейкових доріг і локомотивів. Перші поїзди з'явилися в Європі на межі XVII—XVIII століть і представляли собою вагонетку, що приводиться в рух конем. Існували такі дороги і в Росії. Так в 1842, при вишукуваннях траси для майбутньої залізниці Санкт-Петербург — Москва, були виявлені елементи «смуговий» дерев'яної залізниці, прокладеної по указу Петра I на початку XVIII століття. У 1806 під керівництвом інженера Петра Фролова була розроблена, а 1809 року здана в експлуатацію Змеиногорск залізниця. Потяги на ній складалися вже з 3-4 вагонеток, з'єднаних залізними кільцями.

1804 року англійський винахідник Тревітік створює перший паровоз, який використовувався лише як атракціон для розваги публіки. Для цього до паровоза причепили пасажирський вагон, створивши таким чином перший поїзд з локомотивною тягою. Перший вантажний потяг з локомотивною тягою з'явився в 1820 в Англії і використовувався для транспортування вугілля від шахти Хеттон до Сандерленда. 27 вересня 1825 на відкритті першої громадської залізниці Стоктон — Дарлінгтон локомотив «Локомоушн» провів перший магістральний вантажний поїзд масою 80 тонн. 15 Вересень 1830 на відкритті магістралі Ліверпуль — Манчестер був проведений перший магістральний пасажирський поїзд, у складі якого перебував і вагон завантажений поштою — перший у світі поштовий вагон.

У Росії перший потяг з локомотивною тягою був пущений на Нижньотагільском металургійному комбінаті в 1834. Він приводився в рух паровозом, який побудували Юхим Олександрович і Мирон Юхимович Черепанова. 30 жовтня (11 листопада) 1837 була відкрита Царскосельська залізниця. Пасажирські поїзди на ній складалися з вагонів 4-х класів: карети («диліжанси») з відділеннями I-го класу, карети з відділеннями II-го класу, відкриті вози з дахом («шарабани») і відкриті вози без даху («вагони»). Середня швидкість поїздів становила 32,8 км / год, а до кінця 1860-х зросла до 42,7 км / год, інтервал між поїздами становив 3-4 години. 1 листопада 1851 було відкрито рух на магістралі Санкт-Петербург — Москва. Середні швидкості пасажирських та вантажних поїздів становили 32 і 16 км / год відповідно, також курсував поштовий потяг з середньою швидкістю 37 км /год. Пасажирські вагони поділялися на такі типи: I і II класів — спальні і звичайні; III класу — звичайні і службові. Вантажні вагони були чотиривісних (на двох двовісних візках) і мали вантажопідйомність не більше 10 тонн. Для тяги пасажирських поїздів використовувалися паровози типу 2-2-0 [9] масою близько 30 тонн, для товарних — типу 0-3-0 масою 30 тонн. Для організації перевезень на дорозі вперше був застосований графік руху поїздів.

Проектування і розрахунок поїздів[ред.ред. код]

Вага поїзда є одним з найважливіших параметрів, оскільки визначає провізну спроможність ділянок, тобто яка кількість пасажирів або вантажів буде перевезено між станціями за певний час (найчастіше — 1 доба). Збільшення маси поїзда дозволяє не тільки підняти цей параметр, а й знизити собівартість перевезень. У той же час, надмірне збільшення ваги поїзда призводить до перевантаження локомотивів і до передчасного виходу їх обладнання з ладу. Також в результаті проектування можна визначити довжину поїзда, число вагонів і локомотивів в ньому і їх розподіл за складом, а також режими ведення поїзда по різних ділянках шляху.

Маса поїзда залежить від досить великої кількості параметрів, і перш за все від ухилів шляху і параметрів локомотивів. Приміром, розрахункова маса поїзда для восьмиосного електровоза ВЛ80 на підйомі в 5‰ (0,5%) становить близько 8000 т, а на підйомі в 10‰ (1%) — 4100 т. У цьому випадку масу поїзда збільшують за рахунок пом'якшення профілю шляху і збільшення числа локомотивів. Далі масу поїзда перевіряють за такими умовами, як міцність зчіпних пристроїв (на дорогах СНД ним є автозчеплення СА-3) і на можливість рушання потяга з місця. Після цього, знаючи приблизну частку кожного типу вагонів у складі, визначають кількість вагонів у поїзді. Знаючи довжини вагонів і локомотивів, визначається довжина всього потяга, яка вже перевіряється на допустиму за умовами розміщення на прийомних коліях станції, так як у випадку перевищення цього показника, поїзд просто частково опиниться на другій колії (досить згадати фільм " Магістраль ", де приймання поїзда підвищеної довжини на більш короткий шлях призвела до трагедії).

Різновиди поїздів[ред.ред. код]

Потяги розрізняються за характером вантажу, швидкостям руху, розмірам, масі і т. д. На залізницях країн СНД зустрічаються такі різновиди поїздів

Пасажирські[ред.ред. код]

Пасажирські — призначені для перевезення пасажирів, багажу і пошти. У свою чергу розрізняються на:

  • Високошвидкісні — рухаються зі швидкостями понад 200 км / год;
  • Швидкісні — рухаються зі швидкостями в межах 141—200 км / год [17];
  • Швидкі — рухаються із середньою швидкістю понад 50 км / год;
  • Дальні — рухаються на відстань понад 700 км;
  • Місцеві — рухаються на відстань від 150 до 700 км;
  • Приміські — рухаються на відстань до 150 км [18];
  • Поштово-багажні — для перевезення пошти, багажу і вантажобагажу;
  • Туристичні;
  • Екскурсійні;
  • Прискорені — рухаються із середньою швидкістю понад 65 км / год;
  • Літерні;
  • Вантажно-пасажирські — поїзди, що складаються з пасажирських і вантажних вагонів, проїзд людей здійснюється по залізничних квитках;
  • Людські — поїзди, в складі яких не менше трьох вагонів, зайнятих людьми, проїзд людей здійснюється з вантажних документів;
  • Пасажирські підвищеної довжини — поїзд, що має в своєму складі 20 і більше вагонів;
  • Пасажирські довгосоставних — поїзд, довжина якого перевищує встановлену схемою формування даного поїзда хоча б на один вагон;
  • Сполучений пасажирський — що складається з двох пасажирських поїздів, зчеплених між собою, з діючими локомотивами в голові кожного поїзда;
  • Фірмові;
  • Ретро-поїзди.

Вантажні[ред.ред. код]

Вантажний потяг.jpg

Вантажні (застаріла назва — товарні):

  • Прискорені:
Швидкі вантажні;
Рефрижераторні;
Для перевезення тварин;
Для перевезення швидкопсувних продуктів;
  • Наскрізні — наступні без переробки не менш ніж через одну технічну (сортувальну або дільничну) станцію;
  • Дільничні — наступні без переробки від однієї технічної станції до іншої;
  • Збірні — для доставки вагонів на проміжні станції;
  • Збірно-роздавальні;
  • Передавальні — для доставки вагонів з однієї станції вузла на іншу;
  • Вивізні — для вивезення груп вагонів з окремих проміжних станцій ділянки;
  • Вантажні довгосоставних — поїзд, довжина якого перевищує максимальну норму, встановлену графіком руху на ділянці проходження, хоча б на один умовний вагон;
  • Вантажні важкоатлети — поїзд, вага якого для відповідних серій локомотивів на 100 тонн і більше перевищує перевищує визначену графіком руху вагову норму на ділянці проходження;
  • Вантажні підвищеної ваги — поїзд вагою більше 6000 тонн;
  • Вантажні підвищеної довжини — поїзд, довжина якого 350 осей і більше;
  • Сполучені вантажні — що складається з двох і більше зчеплених між собою вантажних поїздів, з діючими локомотивами в голові кожного поїзда.

Спеціальні[ред.ред. код]

Рекорди серед поїздів[ред.ред. код]

У світі[ред.ред. код]

Японський «Нодзомі»
Японський MLX01 на лінії JR-Maglev
  • Найшвидший рейковий потяг: 3 квітня 2007 року французький потяг TGV POS розігнався до швидкості 574,8 км/г.[3]
  • Найвища середня швидкість рейкових поїздів на електричній тязі: японський потяг «Нодзомі» кожен день ходить за розкладом з середньою швидкістю 261,8 км / год (французький TGV - 259,4 км / год).
  • Найвища середня швидкість дизель-поїздів: англійські дизель-поїзда «ІнтерСіті 125» курсують на маршруті Лондон - Единбург із середніми швидкостями 180 км/г.[4]
  • Найшвидший поїзд на повітряному підвішуванні: 5 березня 1974 французький потяг «L'Aerotrain 180 Haute vitesse» досяг швидкості 430,4 км/г.[5]
  • Найшвидший поїзд на магнітному підвішуванні: 2 грудня 2003 року в японському місті Яманасі поїзд MLX01 на лінії JR-Maglev розігнався до 581 км/г.[5]
  • Найвища швидкість поїздів на магнітному підвішуванні: в Китаї між Шанхаєм і аеропортом Пудун курсує поїзд, який розганяється до 431 км/г.[6]
  • Найшвидший потяг на паровій тязі: 3 липня 1938 року на невеликому ухилі Стоук-Банк на південь від англійського міста Грета паровоз класу А4 № 4468 «Mallard» «Дика качка» з складом з 6 пасажирських та одного динамометричного вагонів розігнався до швидкості 202,7 км/г.[5]
  • Найшвидший поїзд на реактивній тязі: 24 липня 1966 року американська дослідна автомотриса M-497, з встановленими на даху реактивними двигунами, досягла швидкості 295,8 км /г.[5]
  • Найдовший і найважчий пасажирський поїзд: 27 квітня 1991 року в Бельгії з Гента в Остенде одним електровозом був проведений пасажирський потяг з 70 вагонів. Його довжина склала 1732,9 м, а загальна вага дорівнював 2786 т.[7]
  • Найдовша подорож на одному поїзді: у липні - серпні 2001 року літерний поїзд Кім Чен Іра, який прямував за маршрутом Пхеньян - Москва, пройшов шлях завдовжки 10 309 км.[8][9]
  • Поїзд, що довше всіх не змінював своєї назви і маршруту: з 1862 року маршрутом Лондон - Единбург курсує потяг «Летючий шотландець».
  • Найдовший і найважчий товарний потяг: 21 червня 2001 року в Австралії було проведено поїзд, завантажений залізною рудою. Потяг складався з 682 вагонів, його вели 8 тепловозів, розподілених по довжині потяга. Маса вантажу склала 82 262 т, а загальна довжина поїзда - 7353 м.[7]
  • Найдовший вантажо-пасажирський потяг: у Мавританії між містами Зурат і Нуадібу курсує поїзд довжиною близько 3 тис. м. Основним вантажем є руда, також у поїзд включені кілька купейних вагонів.[7]
  • Найдовший і найважчий вантажний потяг на вузькій колії (1066 мм) пройшов в СІСХ-Салданья, ПАР, 26-27.08.1989 р. У потягу, що розтягнувся на 7,3 км, було 660 вагонів (кожен вагою 105 т), вагон-цистерна і службовий вагон, які приводилися в рух дев'ятьма 50-кіловатний електровозами і 7 тепловозами з електричною передачею. Загальна вага потягу (без локомотивів) сягала 69 393 т. Потяг пройшов відстань 861 км за 22 години 40 хвилин.

В СНД[ред.ред. код]

ТЕП80-002 в Центральному музеї залізничного транспорту в Санкт-Петербурзі
Електропоїзд ЕР200
Швидкісний паровоз № 6998
  • Найшвидший рейковий потяг: в 1993 році на ділянці Спірова-Лихославль тепловоз ТЕП80-002 досяг швидкості 271 км/г.[5]
  • Найшвидший потяг на паровій тязі: 29 червня 1938 року на ділянці Лихославль - Калінін паровоз типу 2-3-2 Коломенського заводу з поїздом в 14 осей розвинув швидкість 170 км/г (за іншими даними - 178 км/г).[10]
  • Найшвидший поїзд на електричній тязі: ЕВС-1/ЕВС-2 "Сапсан" в регулярних рейсах зимового розкладу 2010/11 проходив шлях 650 км від Москви до Санкт-Петербурга за 3.45 ч., розганяючись на перегоні Бугра-Мстінскій міст до 250 км/г. Під час дослідних поїздок ці показники були перевищені. Попередні рекорди: у липні 2001 року в дослідному рейсі на лінії Санкт-Петербург - Москва електропоїзд Сокіл-250 розвинув швидкість 236 км/г.[11] Ще більш ранній рекорд належав електровозу ЧС2м - 26 лютого 1971 року, при випробуванні на станції Померанія стрілочних переводів нової конструкції, потяг, що складається з електровоза і трьох звичайних міжобласних (з сидячими місцями) вагонів, розвинув швидкість 228 км/г.[12][13]
  • Найшвидший поїзд на реактивній тязі: на початку 1972 року на перегоні Новомосковськ-Дніпровський - Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці турбореактивний вагон СВЛ (швидкісний вагон-лабораторія) досяг швидкості 249 км/г.[14]
  • Найдовший і найважчий пасажирський потяг: влітку 1988 року з Москви з Курського вокзалу пасажирський електровоз ЧС7-152 провів пасажирський потяг з 32 вагонів. Довжина поїзда становила 846 м, вага - 1920 т.[15]
  • Найвища швидкість рейкових поїздів: швидкісні потяги «Аврора» і «Невський Експрес», а також електропоїзд ЕР200, курсують на лінії Москва - Санкт-Петербург з максимальною швидкістю 200 км/г.[16]
  • Найвища середня швидкість рейкових поїздів: 1988 року електропоїзд ЕР200 курсував за маршрутом Москва - Ленінград з середньою швидкістю 150,0 км/г, проходячи весь шлях за 4:00 20 хвилин. Через часті запізнень в 1989 році час ходу було збільшено на 20 хвилин.[16]
  • Найвища середня маршрутна швидкість рейкових поїздів: з 3 грудня 2000 року для електропоїздів ЕР200 загальний час ходу (з урахуванням часу всіх стоянок) на маршруті Москва - Санкт-Петербург становить 4:00 25 хвилин, що відповідає маршрутній швидкості 145,9 км/год (в 1988 році маршрутна швидкість ЕР200 становила 144,4 км/г при загальному часу ходу 4:00 30 хвилин).[17]
  • Найвища маршрутна швидкість рейкових поїздів: 19 грудня 2001 року у дослідній поїздці з пасажирами ЕР200 пройшов шлях від Москви до Санкт-Петербурга за 3 години 55 хвилин, встановивши маршрутну швидкість 166 км/год.[17]
  • Найдовший і найважчий вантажний поїзд: 20 лютого 1986 року із Екібастуза на Урал був проведений потяг з вугіллям. Потяг складався з 439 вагонів. Маса потяга становила 43,4 тис. т, а загальна довжина - 6,5 тис. м.[18]

Див. також[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0&scope=ukrq&dicts=all&highlight=on
  2. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0050-97
  3. «Французский поезд перегнал свой рекорд». Вести.ру. 03 апреля 2008. Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2009-02-17. 
  4. Предыстория скоростных и высокоскоростных зарубежных железных дорог // Скоростной и высокоскоростной железнодорожный транспорт. — Т. 1. — 176 с.
  5. а б в г д Мировые рекорды скорости на рельсовых дорогах // Скоростной и высокоскоростной железнодорожный транспорт. — Т. 1. — 295 с.
  6. «Китай». Артемий Лебедев. Дом-страница. Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2009-02-25. 
  7. а б в Книга рекордів Гіннеса
  8. «Ким Чен Ир вновь посетит Россию». Вести.ру. 15 августа 2002. Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2009-02-17. 
  9. «Книга рекордов "Паровоза ИС"». Паровоз ИС. Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2009-02-25. 
  10. Раков В. А. Опытные пассажирские паровозы // Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — Москва: Транспорт, 1995. — 298 с. — ISBN 5-277-00821-7.
  11. Высокоскоростной электропоезд «Сокол» // Скоростной и высокоскоростной железнодорожный транспорт. — Т. 1. — 156 с.
  12. Раков В. А. Электровозы серии ЧС2 // Локомотивы отечественных железных дорог, 1956—1975. — Москва: Транспорт, 1999. — 59-60 с. — ISBN 5-277-02012-8.
  13. Совершенствование технической базы повышения скорости движения // Скоростной и высокоскоростной железнодорожный транспорт. — Т. 1. — 83-84 с.
  14. Раков В. А. Экспериментальный турбореактивный вагон // Локомотивы отечественных железных дорог, 1956—1975. — Москва: Транспорт, 1999. — 314 с. — ISBN 5-277-02012-8.
  15. Д.Чернов. «Последняя ласточка социалистической Чехии. Пассажирский электровоз ЧС7.». Библиотека железнодорожной литературы. Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2009-03-02. 
  16. а б Совершенствование технической базы повышения скорости движения // Скоростной и высокоскоростной железнодорожный транспорт. — СПб. — Т. 1. — 94-96 с.
  17. а б Развитие скоростного движения на железных дорогах России // Скоростной и высокоскоростной железнодорожный транспорт. — Т. 1. — 113 с.
  18. ред. Л. Дорогом Новости науки и техники // Эврика 90. — Молодая гвардия.