Раймунд Монтекукколі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Раймунд Монтекукколі

Раймунд Монтекукколі (21 лютого 1609 — 10 жовтня 1680) — австрійський фельдмаршал італійського походження, один з перших прихильників постійної армії, військовий теоретик, учасник Тридцятирічної війни, війни з Османською імперією, граф, князь Священної Римської імперії (1679 рік), герцог Мелфі (1679 рік). Автор трактату «Нариси Раймунда, графа Монтекукколі, або Головні правила військової науки» (1664 рік).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у аристократичній родині герцогства Модена (Північна Італія). Отримав гарну освіту. У 1623 році Раймунда Монтекукколі приймають на службу до військ династії Габсбургів. Він отримує перші військові навички під проводом свого дядька Ернеста Монтекукколі у ході Тридцятирічної війни. Відмітився у боях під Брейтенфельді (1631 рік), Лютцені (1632 рік), Нордлінзі (1634 рік). За героїчну атаку на чолі важкої кінноти при штурмі міста Кайзерслаутерн Монтекукколі отримав звання полковника. Проте під час бою із шведами під Вітстоці у 1636 році Раймунд потрапляє у полон. Його тримали у Штеттіні та Веймарі. Тут він вивчає військові науки, Евкліда та Тацита, праці Вітрувія з архітектури. У 1642 році Раймунд Монтекукколі отримав волю. В цьому ж році у битві при Троппау він вщент розбив шведський полк.

Під кінець 1642 року Раймунд переїздить до Модени, де бере участь у війні за Кастро проти Папської держави, яка закінчилася не зовсім вдало для його рідного герцогства. Вже у 1643 році Монтекукколі повертається до Німеччини. Тут він воює із шведами, а у 1644 році під головуванням ерцгерцога Леопольда бере участь у війні з Дьордом Ракоці, господарем Трансильванії. У 1647 році Монтекукколі розбив швецьку армію під Требелем, за що отримав звання генерала. Він продовжує успішно воювати на боці Австрії й у 1648 році отримує звання фельдмаршала.

Після закінчення Тридцятирічної війни Раймунд Монтекукколі подорожує Європою. У 1655 році переходить на службу до Речі Посполитої, на чолі військ якої бере участь у Північній війні (1655—1660 роки) з королівством Швеція. Він в багато в чому посприяв розгрому шведів.

В 1661—1664 роках раймунд Монтекукколі вже у лавах австрійської армії, де воює з армією Османської імперії. У 1664 році він вщент розбив під Раабом основні сили супротивника на чолі із великим візирем Фазилем Ахмедом Кепрюлю. Це дозволило Габсбургам укласти вигідний мир з османами. За ці досягнення Монтекукколі призначають президентом імперської військової ради та директором артилерії. На цих посадах він багато зробив для підвищення ваги артилерії в армії, зробив внесок з розробку та виробництвом гармат та нових мушкетів. Мотекукколі зробив гренадерів елітним загоном піхоти, збільши кількість вогнепальної зброї у військах, зміцнив дисципліну.

У 1673 році раймунд Монтекукколі очолив армію у війні із Францією. Війська ворога очолив досвідчений військовик Тюренн. Основні події відбувалися у Південної Німеччині Супротивники довго маневрували. Проте у 1675 році Мотекукколі потрапив у пастку під Сасбахом. Але йому пощастило — під час огляду ворожих позицій загинув Тюренн. Після цього Мотекукколі відтіснив французьку армію за Рейн. Успіхам Монтекукколі завадив інший відомий французький полководець принц Конде. Останньою військовою справою Раймунда Монтекукколі стало захопленя фортеці Філіпсбурга, після чого вийшов на пенсію. Тут він на прохання імператора заснував у Відні Академію наук. 10 жовтня 1680 року Раймунд Монтекукколі загинув у м. Лінц внаслідок нещасного випадка.

Військові правила Р.Монтекукколі[ред.ред. код]

Свої військові знання та навичкі Монтекукколі виклав у трактаті «Нариси Раймунда, графа Монтекукколі, або Головні правила військової науки». Вона складалася з трьох частин: «Начальні правила військової науки взагалі» (загальні вимоги військового мистецтва), «Правила на війну з турками в Угорщині» (плани бойових дій у конкретній ситуації), «Роздуми щодо останньої угорської кампанії» (практика із загальними та конкретними моментами історії).

Основні рекомендації Монтекукколі:

  • необхідність створення постійної армії;
  • необхідність навчання військових очільників та солдат, навіть у мирний час;
  • створення надійного забезпечення військ зброєю та харчами.

Монтекукколі ввжав, що військова практика тісно пов'язана з історичною практикою.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Марія Маргарита фон Дітрихштейн.

Діти:

  • Леопольд Пилип (1663—1698)

Джерела[ред.ред. код]

  • Georg Schreiber: Raimondo Montecuccoli. Feldherr, Schriftsteller und Kavalier. Ein Lebensbild aus dem Barock. Styria, Graz, Wien, Köln 2000, ISBN 3-222-12817-0.