Регіональний ландшафтний парк «Бітак»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландшафтно-рекреаційний парк «Бітак»
44°56′54″ пн. ш. 34°08′27″ сх. д. / 44.94859800002777206° пн. ш. 34.14090000002777714° сх. д. / 44.94859800002777206; 34.14090000002777714Координати: 44°56′54″ пн. ш. 34°08′27″ сх. д. / 44.94859800002777206° пн. ш. 34.14090000002777714° сх. д. / 44.94859800002777206; 34.14090000002777714
Країна  Україна
Розташування Крим
Найближче місто м. Сімферополь
Площа 55 га
Засновано 2013
Регіональний ландшафтний парк «Бітак». Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Регіональний ландшафтний парк «Бітак»
Регіональний ландшафтний парк «Бітак» (Автономна Республіка Крим)
Мапа

CMNS: Регіональний ландшафтний парк «Бітак» у Вікісховищі

Ландшафтно-рекреаційний парк «Бітак» (крим. Bitaq landşaft-raatlıq parkı, Битакъ ландшафт-раатлыкъ паркы) — ландшафтний рекреаційний парк в Україні, розташований на території Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим. Площа — 55 га. Землекористувач — Ленінська районна державна адміністрація.[1] Є місцем відпочинку містян.

Природа[ред. | ред. код]

Територія має цінність у геологічному і геоморфологічному аспектах. Тут знайдені виходи нумулітових вапняків еоценового періоду, конгломератів бітацької свити і підстилаючих їх порід. Чітко простежуються тектонічні особливості регіону: Сімферопольська антикліналь, Сімферопольський меланж, бітацький крайовий прогин та інші.

У межах Бітацького останця і його найближчих околицях зареєстровані 17 видів безхребетних і 10 видів хребетних тварин, занесених до Червоної книги України. Тут зростають 214 вищих судинних рослин. Особливу цінність являють 18 рідкісних видів рослин, також 9 видів ендеміків Криму та 9 видів занесені до Червоної книги України, 2 види — до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (МСОП), 3 види — до Європейського Червоного списку.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Ландшафтно-рекреаційний парк був створений Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 27.03.2013 № 1196-6/13[1]

Після анексії Криму Росією був визнаний окупаційною владою ландшафтно-рекреаційним парком регіонального значення, згідно з Розпорядженням «Ради Міністрів Республіки Крим» від 5 лютого 2015 року № 69-р Про затвердження Переліку особливо охоронюваних природних територій регіонального значення Республіки Крим.[2]

Розпорядженнями окупаційної влади визначено нових користувачів (так звані Міністерство екології та природних ресурсів Республіки Крим, Державний комітет з лісового і мисливського господарства Республіки Крим, Державна автономна установа Республіки Крим «Сімферопольське лісомисливське господарство»), затверджено нове положення та визначено зонування парку.[3]

Опис[ред. | ред. код]

Парк створений з метою збереження в природному стані типових і унікальних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів, а також забезпечення умов для ефективного розвитку туризму, організованого відпочинку та рекреаційної інфраструктури в природних умовах із додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів, сприяння екологічній освіті і вихованню населення.

Парк має функціональне зонування: заповідна (13,9 га), регульованої рекреації (35,6 га), стаціонарної рекреації (5,5 га) зони, господарської зони немає.[3]

Розташований на території Київського району Сімферопольської міської ради: на правому березі Салгиру на території Сімферопольського лісопаркового господарства (квартали 13, 14) — між вулицями 51-ї Армії та Осипенка, що безпосередньо на захід від автодороги E105 (об'їзної дороги — між ялтинським і феодосійським напрямками) і на північ від Сімферопольського водосховища. В межах парку розташовані телевежа ТРК «ЖиСа». Південніше примикає однойменний мікрорайон (на місці включеного до складу міста села Пригородне), північніше — Сонячна долина, західніше — Нове місто.

Найближчий населений пункт — місто Сімферополь.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Постанова ВР АРК про створення
  2. Распоряжение Совета министров Республики Крым от 5 февраля 2015 года № 69-р (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2015. Процитовано 8 липня 2018.
  3. а б Про об'єкт на сайті інформаційно-аналітичної системи «Особливо охоронювані природні території Росії»
  4. Публічна кадастрова карта України[недоступне посилання]