Резерпін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з Risperidone.
Резерпін
resperine 2D skeletal
resperine 3D BS
Клінічні дані
Торгові назви Серпасіл, інше
MedlinePlus a601107
Категорія вагітності
  • C
Шляхи введення оральне
АТХ код
Фармокінетичні данні
Біодоступність 50 %
Метаболизм кишечник/печінка
Період напіввиведення етап 1 = 4.5 год.,
етап 2 = 271 год.,
середнє = 33год.
Виділення 62 % фекально / 8 % з сечею
Ідентифікація
  • метил (3β,16β,17α,18β,20α)-11,17-диметоксі-18-[(3,4,5-триметоксібензоїл)оксі]йохімбан-16-карбоксилат
Номер CAS
ІЮПАК/BPS[en]
DrugBank
ChemSpider
KEGG
ChEBI
ChEMBL
Хімічні і фізичні дані
Хімічна формула C33H40N2O9
Молярна маса 608.688 g·mol−1
3D модель (JSmol)

Резерпін — це препарат, який використовується для лікування високого кров'яного тиску, зазвичай у комбінації з тіазидним діуретиком або вазодилататором.[1] Клінічні випробування показали, що комбіноване лікування резерпіном і тіазидним діуретиком знижує смертність людей з гіпертонією. Хоча використання резерпіну як монопрепарату зменшилось після того, як він був вперше схвалений FDA у 1955 році,[2] комбіноване застосування резерпіну та тіазидного діуретика або вазодилататора все ще рекомендується пацієнтам, які не досягли адекватного зниження артеріального тиску лише за допомогою препаратів першої лінії.[3][4][5] Комбінована пігулка резерпін-гідрохлоротіазиду була 17-ю за популярністю серед 43 комбінованих антигіпертензивних таблеток, доступних у 2012 році.[6]

Антигіпертензивна дія резерпіну значною мірою зумовлена його антинорадренергічними ефектами, які є результатом його здатності виснажувати катехоламіни (серед інших моноамінових нейромедіаторів) із периферичних симпатичних нервових закінчень. Ці речовини зазвичай беруть участь у контролі частоти серцевих скорочень, сили серцевого скорочення та опору периферичних судин.[7]

У дозах від 0,05 до 0,2 мг на добу резерпін добре переноситься;[8] найпоширенішим побічним ефектом є закладеність носа.

Резерпін також використовувався для полегшення психотичних симптомів.[9] Дослідження показало, що у хворих на шизофренію, резерпін і хлорпромазин мали однакову частоту побічних ефектів, але резерпін був менш ефективним, ніж хлорпромазин, для поліпшення загального стану людини.[10]

Медичне використання[ред. | ред. код]

JNC 8 рекомендує резерпін як альтернативний препарат для лікування гіпертонії.[11] Огляд Cochrane 2016 року виявив, що резерпін настільки ж ефективний, як і інші антигіпертензивні препарати першого ряду для зниження артеріального тиску.[12] Комбінація резерпіну й тіазидних діуретиків є одним із небагатьох лікарських засобів, які показали зниження смертності в рандомізованих контрольованих дослідженнях: Програма Виявлення та Подальшого Спостереження за Гіпертензією,[13] Кооперативна Управлінська Дослідницька Група Ветеранів з Антигіпертензивних Засобів,[14] і Програма Систолічної Гіпертензії у Людей Похилого Віку.[15] Крім того, резерпін був взятий як вторинний антигіпертензивний варіант для пацієнтів, які не досягли цільових показників зниження артеріального тиску в дослідженні ALLHAT.[16]

Він був спочатку використаний для лікування симптомів дискінезії в пацієнтів з хореєю Гантінгтона,[17] але сьогодні перевагу надають альтернативним лікам.[18]

Добова доза резерпіну при антигіпертензивному лікуванні становить лише 0,05–0,25 мг. Від використання резерпіну як антипсихотичного засобу майже повністю відмовилися, але нещодавно він повернувся як допоміжне лікування в поєднанні з іншими антипсихотичними засобами, так що більш резистентні пацієнти отримують блокаду дофаміну від інших антипсихотиків і виснаження дофаміну від резерпіну. Дози для такого додаткового впливу можуть бути низькими, що призводить до кращої переносимості. Спочатку для лікування психотичних захворювань використовували дози від 0,5 мг до 40 мг на день.

Дози, що перевищують 3 мг на добу, часто вимагали застосування антихолінергічних засобів для боротьби з надмірною холінергічною активністю в багатьох частинах тіла, а також паркінсонізмом. Для допоміжного лікування, дози зазвичай не перевищують 0,25 мг двічі на день.

Побічні ефекти[ред. | ред. код]

У дозах менш як 0,2 мг/добу резерпін має небагато побічних ефектів, найпоширенішим з яких є закладеність носа.[19]

Резерпін може спричинити: закладеність носа, нудоту, блювання, збільшення маси тіла, виразку шлунка (через підвищення холінергічної активності в тканинах шлунка та погіршення стану слизової оболонки), спазми та діарею. Препарат викликає артеріальну гіпотензію та брадикардію та може ускладнювати астму. Закладеність носа та еректильна дисфункція є іншими наслідками альфа-блокади.[20]

Ефекти центральної нервової системи при застосуванні вищих доз (0,5 мг або вище) включають сонливість, запаморочення, нічні кошмари, паркінсонізм, загальну слабкість і втому. [21]

Дослідження високих доз на гризунах показали, що резерпін викликає фіброаденому молочної залози та злоякісні пухлини насінних пухирців, серед іншого. Ранні припущення про те, що резерпін викликає рак молочної залози у жінок, не підтвердилися. Це також може викликати гіперпролактинемію.[20]

Резерпін проникає в грудне молоко і є шкідливим для немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, тому, якщо це можливо, його слід уникати під час годування груддю.[22]

Це може призвести до надмірного зниження артеріального тиску в дозах, необхідних для лікування тривоги, депресії або психозу.[23]

Механізм дії[ред. | ред. код]

Резерпін необоротно блокує H±зв'язані везикулярні транспортери моноамінів VMAT1 і VMAT2. VMAT1 в основному експресується в нейроендокринних клітинах; VMAT2 — в нейронах. Таким чином, саме блокада резерпіном нейронального VMAT2 пригнічує захоплення та зменшує запаси моноамінових нейромедіаторів норадреналіну, дофаміну, серотоніну та гістаміну в синаптичних везикулах нейронів.[24] VMAT2 зазвичай транспортує вільний внутрішньоклітинний норадреналін, серотонін і дофамін у пресинаптичному нервовому закінченні в пресинаптичні везикули для подальшого вивільнення в синаптичну щілину («екзоцитоз»). Незахищені нейромедіатори метаболізуються за допомогою MAO (а також COMT), прикріплюються до зовнішньої мембрани мітохондрій у цитозолі закінчень аксона, і, отже, ніколи не збуджують постсинаптичну клітину. Таким чином, резерпін збільшує видалення моноамінових нейромедіаторів із нейронів, зменшуючи розмір пулів нейромедіаторів і, у зв'язку з чим, зменшується амплітуда вивільнення нейромедіаторів.[25] Оскільки організму може знадобитися кілька днів або тижнів, щоб відновити виснажені VMAT, ефект резерпіну є тривалим.[26]

Біосинтетичний шлях[ред. | ред. код]

Резерпін є одним із десятків індольних алкалоїдів, виділених з рослини Rauvolfia serpentina.[27] У рослині Rauvolfia,, триптофан є вихідним матеріалом у біосинтетичному шляху резерпіну та перетворюється на триптамін за дії ферменту триптофандекарбоксилази. Триптамін поєднується з секологаніном у присутності ферменту стриктозидинсинтетази і дає стриктозидин. Різні ферментативні реакції перетворення призводять до синтезу резерпіну зі стриктозидину.[28]

Історія відкриття[ред. | ред. код]

Резерпін був виділений в 1952 році з висушеного кореня Rauvolfia serpentina (індійського зміїного кореня),[29] який був відомий як Sarpagandha і використовувався протягом століть в Індії для лікування божевілля, а також лихоманки та укусів змій[30] — Махатма Ганді використовував його як заспокійливий засіб.[31] Його вперше використав у Сполучених Штатах Роберт Воллес Вілкінс у 1950 році. Його молекулярну структуру було з'ясовано в 1953 році, а природну конфігурацію опубліковано в 1955 році.[32] Він був представлений у 1954 році, через два роки після хлорпромазину.[33] Вперше було повністю синтезовано Р. Б. Вудвордом у 1958 році.[32]

Резерпін вплинув на просування думки про біогенну амінову гіпотезу депресії.[34][35] Виснаження моноамінових нейромедіаторів у синапсах опосередковане резерпіном було наведено як доказ того, що виснаження моноамінових нейромедіаторів викликає депресію у людей. Цю гіпотезу згодом відхилили.[36] Зокрема резерпін був першою сполукою, яка показала себе як ефективний антидепресант у рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні.[37][38] У систематичному огляді 2022 року було виявлено, що дослідження впливу резерпіну на настрій були дуже суперечливими, причому подібні дослідження повідомляли про депресогенні ефекти, без впливу на настрій і антидепресивні ефекти.[39] Якість доказів була обмеженою, і лише частина досліджень були рандомізованими і контрольованими.[39]

Дослідження[ред. | ред. код]

Антибактеріальний ефект[ред. | ред. код]

Резерпін пригнічує утворення біоплівок Staphylococcus aureus і пригнічує метаболічну активність бактерій, присутніх у біоплівках.[40]

Ветеринарія[ред. | ред. код]

Резерпін використовується як транквілізатор тривалої дії для підкорення буйних або важких коней і незаконно використовується для заспокоєння виставкових коней, коней, що продаються, та в інших випадках, коли може бути бажаним «більш спокійний» кінь.[41]

Він також використовується в рушницях для дротиків[en].

Посилання[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ Tsioufis, Costas; Thomopoulos, Costas (2017-11). Combination drug treatment in hypertension. Pharmacological Research (англ.). Т. 125. с. 266—271. doi:10.1016/j.phrs.2017.09.011. Процитовано 7 грудня 2023.
  2. ↑ Reserpine.
  3. ↑ 2014 evidence-based guideline for the management of high blood pressure in adults: report from the panel members appointed to the Eighth Joint National Committee (JNC 8). JAMA. 311 (5): 507—20. February 2014. doi:10.1001/jama.2013.284427. PMID 24352797.
  4. ↑ Reserpine: A New Consideration of and Old Drug for Refractory Hypertension. American Journal of Hypertension. 33 (8): 708—710. August 2020. doi:10.1093/ajh/hpaa069. PMC 7402223. PMID 32303749.
  5. ↑ Getting to goal blood pressure: why reserpine deserves a second look. Journal of Clinical Hypertension. 9 (8): 591—4. August 2007. doi:10.1111/j.1524-6175.2007.07229.x. PMC 8110058. PMID 17673879.
  6. ↑ Availability and utilization of cardiovascular fixed-dose combination drugs in the United States. American Heart Journal. 169 (3): 379—386.e1. March 2015. doi:10.1016/j.ahj.2014.12.014. PMID 25728728.
  7. ↑ Scalley, Robert D.; Forney, Stuart D. (1985-04). The use of Veterinary Clinics for the Education of Pharmacy Students. Drug Intelligence & Clinical Pharmacy. 19 (4): 315—317. doi:10.1177/106002808501900418. ISSN 0012-6578.
  8. ↑ Treatment of hypertension in older persons: what is the evidence?. Drugs & Aging. 31 (5): 331—7. May 2014. doi:10.1007/s40266-014-0171-7. PMID 24668034.
  9. ↑ Natural Medicines for Psychotic Disorders: A Systematic Review. The Journal of Nervous and Mental Disease. 206 (2): 81—101. February 2018. doi:10.1097/NMD.0000000000000782. PMC 5794244. PMID 29373456.
  10. ↑ Chlorpromazine versus reserpine for schizophrenia. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 4: CD012122. April 2016. doi:10.1002/14651858.CD012122.pub2. PMC 10350329. PMID 27124109.
  11. ↑ 2014 evidence-based guideline for the management of high blood pressure in adults: report from the panel members appointed to the Eighth Joint National Committee (JNC 8). JAMA. 311 (5): 507—20. February 2014. doi:10.1001/jama.2013.284427. PMID 24352797. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  12. ↑ Blood pressure-lowering efficacy of reserpine for primary hypertension. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016 (12): CD007655. December 2016. doi:10.1002/14651858.CD007655.pub3. PMC 6464022. PMID 27997978.
  13. ↑ Five-year findings of the hypertension detection and follow-up program. I. Reduction in mortality of persons with high blood pressure, including mild hypertension. Hypertension Detection and Follow-up Program Cooperative Group. JAMA. 242 (23): 2562—71. December 1979. doi:10.1001/jama.242.23.2562. PMID 490882. full text at OVID
  14. ↑ Effects of treatment on morbidity in hypertension. Results in patients with diastolic blood pressures averaging 115 through 129 mm Hg. JAMA. 202 (11): 1028—34. December 1967. doi:10.1001/jama.202.11.1028. PMID 4862069.
  15. ↑ Prevention of stroke by antihypertensive drug treatment in older persons with isolated systolic hypertension. Final results of the Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP). SHEP Cooperative Research Group. JAMA. 265 (24): 3255—64. June 1991. doi:10.1001/jama.265.24.3255. PMID 2046107.
  16. ↑ ALLHAT Officers and Coordinators for the ALLHAT Collaborative Research Group. The Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (December 2002). Major outcomes in high-risk hypertensive patients randomized to angiotensin-converting enzyme inhibitor or calcium channel blocker vs diuretic: The Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT). JAMA. 288 (23): 2981—97. doi:10.1001/jama.288.23.2981. PMID 12479763. Архів оригіналу за 26 листопада 2009.
  17. ↑ Shen, Howard (2008). Illustrated Pharmacology Memory Cards: PharMnemonics. Minireview. с. 11. ISBN 978-1-59541-101-3.
  18. ↑ Levodopa-induced dyskinesia in Parkinson's disease: clinical features, pathogenesis, prevention and treatment. Postgraduate Medical Journal. 83 (980): 384—8. June 2007. doi:10.1136/pgmj.2006.054759. PMC 2600052. PMID 17551069.
  19. ↑ Antihypertensive drug side effects in the Hypertension Detection and Follow-up Program. Hypertension. 11 (3 Pt 2): II51-5. March 1988. doi:10.1161/01.hyp.11.3_pt_2.ii51. PMID 3350594.
  20. ↑ а б AJ Giannini, HR Black. Psychiatric, Psychogenic, and Somatopsychic Disorders Handbook. Garden City, NY. Medical Examination Publishing, 1978. Pg. 233. ISBN 0-87488-596-5.
  21. ↑ Short term dietary fish oil supplementation improves motor deficiencies related to reserpine-induced parkinsonism in rats. Lipids. 46 (2): 143—9. February 2011. doi:10.1007/s11745-010-3514-0. PMID 21161603. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  22. ↑ kidsgrowth.org Drugs and Other Substances in Breast Milk Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2007. Процитовано 7 грудня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) Процитовано 19 червня 2009 р.
  23. ↑ Biopsychology (вид. 8th). Boston: Allyn & Bacon. 2011. с. 469. ISBN 978-0205832569.
  24. ↑ The ins and outs of vesicular monoamine transporters. The Journal of General Physiology. 150 (5): 671—682. May 2018. doi:10.1085/jgp.201711980. PMC 5940252. PMID 29666153.
  25. ↑ VMAT2: a dynamic regulator of brain monoaminergic neuronal function interacting with drugs of abuse. Annals of the New York Academy of Sciences. 1216 (1): 86—98. January 2011. Bibcode:2011NYASA1216...86E. doi:10.1111/j.1749-6632.2010.05906.x. PMC 4183197. PMID 21272013.
  26. ↑ Regulation of the Dopamine and Vesicular Monoamine Transporters: Pharmacological Targets and Implications for Disease. Pharmacological Reviews. 67 (4): 1005—24. October 2015. doi:10.1124/pr.114.010397. PMC 4630566. PMID 26408528.
  27. ↑ «Indole Alkaloids» [Архівовано 2011-09-02 у Wayback Machine.] Major Types Of Chemical Compounds In Plants & Animals Part II: Phenolic Compounds, Glycosides & Alkaloids. Wayne's Word: An On-Line Textbook of Natural History. 2005.
  28. ↑ Ramawat et al, 1999.Medicinal Plants in Biotechnology- Secondary metabolites 2nd edition 2007. Oxford and IBH, India. 1 січня 2007. с. 66—367. ISBN 978-1-57808-428-9.
  29. ↑ Rauwolfia Dorlands Medical Dictionary. Merck Source. 2002.
  30. ↑ Reserpine. The Columbia Encyclopedia (вид. Sixth). Columbia University Press. 2005. Архів оригіналу за 12 лютого 2009.
  31. ↑ Pills for Mental Illness?, TIME Magazine, November 8, 1954
  32. ↑ а б Classics in Total Synthesis. Weinheim, Germany: VCH. 1996. с. 55. ISBN 978-3-527-29284-4.
  33. ↑ [Historical approach to reserpine discovery and its introduction in psychiatry]. Actas Españolas de Psiquiatría (6): 387—95. 2004. PMID 15529229.
  34. ↑ Mode of action of Rauwolfia alkaloids and motor activity. Biol Psychiat. 2: 75—81. 1959.
  35. ↑ Reserpine-Induced Depression and Other Neurotoxicity: A Monoaminergic Hypothesis.. Medicinal herbs and fungi : neurotoxicity vs. neuroprotection. Singapore: Springer. 2021. ISBN 978-981-33-4140-1.
  36. ↑ The myth of reserpine-induced depression: role in the historical development of the monoamine hypothesis. Journal of the History of the Neurosciences. 12 (2): 207—20. June 2003. doi:10.1076/jhin.12.2.207.15535. PMID 12953623.
  37. ↑ Reserpine in the treatment of anxious and depressed patients. Lancet. 269 (6881): 117—20. July 1955. doi:10.1016/s0140-6736(55)92118-8. PMID 14392947.
  38. ↑ Healy, David (1997). The Antidepressant Era. Harvard University Press. ISBN 9780674039582.
  39. ↑ а б The effects of reserpine on depression: A systematic review. J Psychopharmacol: 2698811221115762. August 2022. doi:10.1177/02698811221115762. PMC 10076328. PMID 36000248.
  40. ↑ Reserpine attenuates biofilm formation and virulence of Staphylococcus aureus. Microbial Pathogenesis. 138: 103790. January 2020. doi:10.1016/j.micpath.2019.103790. PMID 31605761.
  41. ↑ Reserpine for horses: Uses, Dosage & Side Effects. www.wedgewoodpharmacy.com (англ.). Процитовано 7 грудня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Резерпін&oldid=41812457