Ричард Поул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ричард Поул
Народився 1462 або не пізніше 1459
Помер 1505 або 1504[1]
Батько Джеффрі Поулd[2][3]
Мати Едит Сент-Джонd[2][3]
У шлюбі з Margaret Pole, Countess of Salisburyd[3]
Діти Ursula Pole, Baroness Staffordd[3], Henry Pole, 1st Baron Montagud[3], Реджінальд Поул[3], Артур Поулd[2] і Джеффрі Поулd[3]
Нагороди
орден Підв'язки

Сер Річард Поул (англ. Sir Richard Pole; 1458/59 - 1504 або до 18 грудня 1505) — англійський аристократ, один з відомих прихильників короля Генріха VII Тюдора, якому припадав двоюрідним братом. Чоловік Маргарет, дочки Джорджа Кларенса, кавалер Ордену Підв'язки. У 1501-1502 фактично правив Валлійською маркою від імені свого племінника Артура, принца Уельського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив із старовинної валлійської родини. Був сином сера Джеффрі Поула і Едіт Сент-Джон[4], єдиноутробної сестри Маргарет Бофорт, і був таким чином двоюрідним братом Генріху Тюдору. Народився в 1458 або 1459[5]. Після захоплення корони (1485) Генріх Тюдор надав своєму родичу ряд почесних посад: той став констеблем замків Харлех і Монтгомері, шерифом Меріонетшира (у лютому 1486), в 1487 посвячений в лицарі.

У 1495 брав участь у придушенні повстання Перкіна Уорбека, в 1498 - в шотландської кампанії, командуючи загоном в 600 осіб. За військові заслуги король зробив його кавалером Ордену Підв'язки (1499)[6].

Зайняв провідні позиції при дворі свого двоюрідного племінника Артура, принца Уельського. До 20 серпня 1492/93 він став камергером юного принца. Після одруження Артура і Катерини Арагонської в 1501 Поул супроводжував молодят в Ладлоу, де Артур формально взяв під управління Уельс і Валлійську марку. Маркою фактично керував сам сер Річард. Коли принц Уельський помер юним, саме Поулу довелося повідомляти звідси королю (1502). Сам Річард помер, за різними даними, в 1504[5] або до 18 грудня 1505[6].

Родина[ред. | ред. код]

Король видав за Річарда Поула дочку Джорджа Кларенса Маргарет. Це була одна з найзнатніших наречених королівства - остання представниця Йоркської династії, двоюрідна сестра королеви Єлизавети. Її батько був засуджений ще за Едуарда IV і страчений, а його володіння та титули конфісковані; проте діти Кларенса залишалися серйозною потенційною загрозою для Тюдорів. Сина Кларенса Генріх VII стратив у 1499, а дочка видав за свого незнатного родича, який доказав відданість і явно не представляв йому небезпеки. Шлюб укладений приблизно між 1491 і 1494[6]. У ньому народилося п'ять дітей, четверо синів і дочка.

  • Генрі Поул, 1-й барон Монтегю (близько 1492 - 1539);
  • Реджинальд Поул (приблизно 1500 - 1558), кардинал;
  • сер Джеффрі Поул (1501/02 - 1558);
  • сер Артур Поул (приблизно 1502 - 1535);
  • Урсула Поул (приблизно 1504 - 1570), дружина Генрі Стаффорд, 1-го барона Стаффорд[7][6].

У 1513 Маргарет Поул, на той час вдова, отримала титул графині Солсбері. Пізніше Реджинальд Поул виступив на боці папства в його конфлікті з королем Генріхом VIII і наслідком цього стала страта за зраду його брата Генрі, а потім і матері[8].

Пращури[ред. | ред. код]

У культурі[ред. | ред. код]

Став персонажем історичних романів Філіппи Грегорі. У знятому за цими романами телесеріалі «Біла принцеса» (2017) сера Річарда грає Ендрю Уіпп[9].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Gairdner J. Pole, Margaret // Dictionary of National Biography. — 1885—1900. — Т. 46. — С. 28—29.
  • Pole, Sir Richard // Oxford Dictionary of National Biography. — 2004. — 5 травня.
  • Weir A. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — London : The Bodley Head, 1999.