Ричард Поул
Ричард Поул | |
---|---|
Народився | 1462 або не пізніше 1459 |
Помер | 1505 або 1504[1] |
Батько | Джеффрі Поулd[2][3] |
Мати | Едит Сент-Джонd[2][3] |
У шлюбі з | Margaret Pole, Countess of Salisburyd[3] |
Діти | Ursula Pole, Baroness Staffordd[3], Henry Pole, 1st Baron Montagud[3], Реджінальд Поул[3], Артур Поулd[2] і Джеффрі Поулd[3] |
Нагороди | |
| |
Сер Річард Поул (англ. Sir Richard Pole; 1458/59 - 1504 або до 18 грудня 1505) — англійський аристократ, один з відомих прихильників короля Генріха VII Тюдора, якому припадав двоюрідним братом. Чоловік Маргарет, дочки Джорджа Кларенса, кавалер Ордену Підв'язки. У 1501-1502 фактично правив Валлійською маркою від імені свого племінника Артура, принца Уельського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив із старовинної валлійської родини. Був сином сера Джеффрі Поула і Едіт Сент-Джон[4], єдиноутробної сестри Маргарет Бофорт, і був таким чином двоюрідним братом Генріху Тюдору. Народився в 1458 або 1459[5]. Після захоплення корони (1485) Генріх Тюдор надав своєму родичу ряд почесних посад: той став констеблем замків Харлех і Монтгомері, шерифом Меріонетшира (у лютому 1486), в 1487 посвячений в лицарі.
У 1495 брав участь у придушенні повстання Перкіна Уорбека, в 1498 - в шотландської кампанії, командуючи загоном в 600 осіб. За військові заслуги король зробив його кавалером Ордену Підв'язки (1499)[6].
Зайняв провідні позиції при дворі свого двоюрідного племінника Артура, принца Уельського. До 20 серпня 1492/93 він став камергером юного принца. Після одруження Артура і Катерини Арагонської в 1501 Поул супроводжував молодят в Ладлоу, де Артур формально взяв під управління Уельс і Валлійську марку. Маркою фактично керував сам сер Річард. Коли принц Уельський помер юним, саме Поулу довелося повідомляти звідси королю (1502). Сам Річард помер, за різними даними, в 1504[5] або до 18 грудня 1505[6].
Родина[ред. | ред. код]
Король видав за Річарда Поула дочку Джорджа Кларенса Маргарет. Це була одна з найзнатніших наречених королівства - остання представниця Йоркської династії, двоюрідна сестра королеви Єлизавети. Її батько був засуджений ще за Едуарда IV і страчений, а його володіння та титули конфісковані; проте діти Кларенса залишалися серйозною потенційною загрозою для Тюдорів. Сина Кларенса Генріх VII стратив у 1499, а дочка видав за свого незнатного родича, який доказав відданість і явно не представляв йому небезпеки. Шлюб укладений приблизно між 1491 і 1494[6]. У ньому народилося п'ять дітей, четверо синів і дочка.
- Генрі Поул, 1-й барон Монтегю (близько 1492 - 1539);
- Реджинальд Поул (приблизно 1500 - 1558), кардинал;
- сер Джеффрі Поул (1501/02 - 1558);
- сер Артур Поул (приблизно 1502 - 1535);
- Урсула Поул (приблизно 1504 - 1570), дружина Генрі Стаффорд, 1-го барона Стаффорд[7][6].
У 1513 Маргарет Поул, на той час вдова, отримала титул графині Солсбері. Пізніше Реджинальд Поул виступив на боці папства в його конфлікті з королем Генріхом VIII і наслідком цього стала страта за зраду його брата Генрі, а потім і матері[8].
Пращури[ред. | ред. код]
У культурі[ред. | ред. код]
Став персонажем історичних романів Філіппи Грегорі. У знятому за цими романами телесеріалі «Біла принцеса» (2017) сера Річарда грає Ендрю Уіпп[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е ж Kindred Britain
- ↑ Weir, 1999, p. 103.
- ↑ а б Pole, Sir Richard, 2004.
- ↑ а б в г Gairdner, 1885—1900, p. 28.
- ↑ Weir, 1999, p. 136.
- ↑ Gairdner, 1885—1900, p. 29.
- ↑ «Белая принцесса» на сайті IMDb (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Gairdner J. Pole, Margaret // Dictionary of National Biography. — 1885—1900. — Т. 46. — С. 28—29.
- Pole, Sir Richard // Oxford Dictionary of National Biography. — 2004. — 5 травня.
- Weir A. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — London : The Bodley Head, 1999.