Розенфельд Йосип Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розенфельд Йосип Львович
Народився 22 серпня 1914(1914-08-22)
Сатанів, Проскурівський повіт, Подільська губернія
Помер 31 серпня 1981(1981-08-31) (67 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність фізико-хімік, викладач університету, хімік
Alma mater State University of Non-Ferrous Metals and Goldd
Галузь хімія[1], фізична хімія[1] і corrosion protectiond[1]
Науковий ступінь Доктор хімічних наук
Членство Саксонська академія наук
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда»
Заслужений діяч науки і техніки РРФСР

Йо́сип Льво́вич Розенфе́льд (рос. Иосиф Львович Розенфельд; * 22 серпня 1914, містечко Сатанів Проскурівського повіту Подільської губернії, нині смт Городоцького району Хмельницької області — † серпень 1981, Москва) — радянський фізико-хімік, учений у галузі корозії та електрохімії металів. Доктор хімічних наук (1952). Професор (1957). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР. Іноземний член Саксонської академії наук у Лейпцигу (1981).

Біографія[ред. | ред. код]

1939 року закінчив Московський інститут кольорових металів і золота, 1941 року — аспірантуру при ньому. У 1941—1946 роках перебував в армії. Брав участь у Другій світовій війні. Відзначився під час бойових дій на фронті, за що нагороджений орденами та медалями СРСР.

У 1946—1981 роках працював в Інституті фізичної хімії АН СРСР.

Помер у серпні 1981 року. Поховано на Новокунцевському кладовищі [2].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні роботи в галузі теоретичних і прикладних проблем корозії та захисту металів від корозії. Виконав цикл робіт з теорії атмосферної корозії, в яких вперше запропонував низку прецизійних методів дослідження електрохімічної кінетики в тонких шарах електролітів. Розвинув техніку коррозійно-електрохімічного експерименту і застосування фізико-хімічних методів для розв'язання завдань щодо встановлення механізму корозії та захисту металів.

Праці[ред. | ред. код]

  • Розенфельд И. Л. Атмосферная коррозия металлов. — Москва: Издательство АН СССР, 1960. — 372 с.
  • Розенфельд И. Л., Жигалова К. А. Ускоренные методы коррозионных испытаний металлов. — Москва: Металлургия, 1966. — 347 с.
  • Розенфельд И. Л. Коррозия и защита металлов. — Москва: Металлургия, 1969. — 448 с.
  • Розенфельд И. Л. Коррозия и защита металлов (локальные коррозионные процессы). — Москва: Металлургия, 1970. — 448 с.
  • Розенфельд И. Л. Ингибиторы коррозии. — Москва: Химия, 1977. — 350 с.
  • Розенфельд И. Л., Рубинштейн Ф. И. Антикоррозионные грунтовки и ингибированные лакокрасочные покрытия. — Москва: Химия, 1980. — 200 с.
  • Розенфельд И. Л., Персианцева В. П. Ингибиторы атмосферной коррозии. — Москва: Наука, 1985. — 278 с.
  • Розенфельд И. Л., Рубинштейн Ф. И., Жигалова К. А. Защита металлов от коррозии лакокрасочными покрытиями. — Москва: Химия, 1987. — 222 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Новокунцевське кладовище (частина третя)[недоступне посилання](рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Колотыркин Я. М., Спицын В. И., Фрумкин А. Н. Иосиф Львович Розенфельд: (К 60-летию со дня рождения) // Электрохимия. — 1975. — Выпуск 1. — С. 186—187.
  • К 70-летию И. Л. Розенфельда: Человек, умевший видеть будущее // Защита металлов. — 1984. — Т. 20. — № 5. — С. 825.
  • К 90-летию Иосифа Львовича Розенфельда // Коррозия: материалы, защита. — 2004. — № 4. — С. 46.

Посилання[ред. | ред. код]