Сапун Володимир Миколайович
| Володимир Сапун Сапун Володимир Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старший матрос | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1982 м. Глухів, Сумська область, Українська РСР, СРСР | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Військово-морські сили | |
| Рід військ |
 Морська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Володимир Миколайович Сапун — старший матрос Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Володимир Сапун народився 3 квітня 1982 року в с. Мар'янівка Конотопського району Сумської області. Після закінчення 9 класів навчався у Глухівському агротехнічному коледжі, а згодом закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ, мав юридичну освіту. Тривалий час працював на оперативних посадах у Глухівському відділі поліції. Брав участь в АТО на сході України. Згодом звільнився і на прикінці 2020 року розпочав службу за контрактом у складі 36-ї бригади морської піхоти ім. М. Білинського. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій, захищав Маріуполь. Наприкінці лютого 2022 року отримав поранення в ногу, а вдруге його поранило, пізніше, досить серйозно — куля застрягла в легенях. Воїна прооперували, він проходив реабілітацію в лікарні Маріуполя. Вимушений був евакуюватися у важкому стані, коли в медичний заклад потрапив снаряд. Востаннє на зв'язку з матір'ю був 5 березня 2022 року. У березні цього ж року наказом президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов'язку, вірність Українському народові і військовій присязі полоненого старшого матроса, нашого земляка Володимира Сапуна відзначили державною нагородою — орденом «За мужність» III ступеня. Після лікування разом із співслуживцями взводу стояв на захисті Маріуполя. Вони останніми покинули форпост боротьби з ворогом і у травні 2022 року вийшли з «Азовсталі». Разом з усіма потрапив у полон, перебьував у Оленівці. Наразі невідомо про долю глухівчанина Володимира Сапуна[1][2][3].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Скакун, Сергій (14 грудня 2022). Мати двічі пораненого глухівчанина, якого полонили з Азовсталі, досі не знає про долю свого сина. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ Мати двічі пораненого глухівчанина, якого полонили на “Азовсталі”, досі не знає про долю свого сина Бабкіним. СТС (укр.). 13 грудня 2022. Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ Демешко Ольга. З молитвою про сина // Тиждень. 2022. № 52 (1228). 22 грудня. С. 2
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 26 березня 2022 року № 175/2022 «Про відзначення державними нагородами України»