Сасолін
| Сасолін | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Sso[2] |
| Хімічна формула | B(OH)₃ |
| Nickel-Strunz 10 | 6.AA.05[3] |
| Dana 8 | 24.3.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | триклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Sasso Pisanod[4] |
| Типова місцевість | Sasso Pisanod[3] |
 Сасолін у Вікісховищі | |
Сасолін, (італ. sassolite; англ. sassolite; нім. sassolin) — мінерал, борна кислота шаруватої будови. Названа на честь селища Сассо Пізано[it], Тоскана, Італія (D.L.G.Karsten, 1800). Синоніми: борна кислота.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: H3[BO3] або В(ОН)3. Склад у %: B2O3 — 56,4; H2O — 43,6. Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид. Форми виділення: таблитчасті, псевдогексагональні, рідше голчасті кристали; лускаті, пухкі, землисті аґреґати, горбисті кірки, нальоти. Також утворює сталактитоподібні виділення. Спайність досконала, слюдоподібна. Густина 1,48. Тв. 1. Колір білий до сірого, іноді жовтуватий внаслідок включень самородної сірки. Кристали гнучкі; на дотик гладкі, жирні. Прозорий. Блиск перламутровий. На смак кислуватий або злегка солоний і гіркий. Легко плавиться і з забарвленням полум'я у зелений колір. Малорозчинний у холодній воді та добре розчинний — у гарячій.
Поширення[ред. | ред. код]
Зустрічається в у лагунах, продукт вулканічних сублімацій.
Знайдений у лагунах Тоскани, а також біля вулканів на острові Вулькано (Ліпарські острови), у тріщинах на вулкані Авачинська Сопка (Камчатка), на острові Сицилія та інші. Рідкісний.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ http://rruff.info/doclib/hom/sassolite.pdf
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сасолін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сасолін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
