Синдром Капгра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синдром Капгра
Спеціальність психіатрія і клінічна психологія
Класифікація та зовнішні ресурси
DiseasesDB 32606
MeSH D002194

Синдром Капгра, також відомий як маячня Капгра, синдром невпізнавання або синдром помилкового впізнавання (англ. misidentification delusion) — психічний розлад, за якого людина вірить, що близького члена родини (або домашню тварину) було замінено ідентичним з вигляду самозванцем («синдром негативного двійника»), або, навпаки, коли людина в незнайомих людях упізнає свої родичів чи близьких («синдром позитивного двійника»)[1]. Крім цього, хворий може стверджувати, що погані вчинки були здійснені не ним, а його двійником. Синдром Капгра класифікується як маревний синдром помилкової ідентифікації, клас маячних переконань, який включає в себе помилкову ідентифікацію людей, місць чи об'єктів[2]. Це може відбуватися в гострих, перехідних або хронічних формах. Повідомлялося також про випадки, коли пацієнти вважають, що час було «спотворено» або «замінено»[3].

Синдром Капгра найчастіше зустрічається у людей з діагнозом параноїдальної шизофренії, але також спостерігається при пошкодженні головного мозку[4], деменції з тілами Леві[5] та інших видах деменції[6]. Часто зустрічається у людей з нейродегенеративним захворюванням, особливо в старшому віці[7]. Повідомлялося також, що він виникає у зв'язку з діабетом, гіпотиреозом і мігренню[8]. Був зафіксований випадок виникнення синдрому у здорової людини під дією кетаміну[9]. Частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків, у співвідношенні приблизно 3:2[10].

Історія[ред. | ред. код]

Синдром Капграса названий на честь Джозефа Капгра[en] (1873—1950), французького психіатра, який вперше описав розлад у 1923 році у своїй статті[11][12], написаній разом із співавтором Жаном Ребулем-Лашо, про випадок французької жінки «Мадам Макабре», котра скаржилась, що двійники зайняли місця її чоловіка та інших людей, яких вона знала. Капгра і Ребуль-Лашо вперше назвали синдром «l'illusion des sosies», що може бути перекладений як «ілюзія подібності»[13].

Синдром Капгра спочатку вважався суто психіатричним розладом, ілюзія двійників вважалась симптомом шизофренії, і суто жіночим розладом[14], часто відзначався як симптом істерії. Більшість запропонованих роз'яснень, які спочатку випливали з роз'яснень Капрага та Ребуля-Лашо, були психоаналітичними. Тільки в 1980-х роках увага звернулась на споріднені органічні ураження головного мозку, які спочатку вважалися не суттєво пов'язаними з цим випадком або випадковими. Пізніше синдром Капгра розглядають як неврологічний розлад, в якому ілюзія в першу чергу є результатом органічних уражень головного мозку або дегенерації[15].

Діагностування[ред. | ред. код]

Оскільки це рідкісний та погано зрозумілий стан, не існує певного способу діагностувати ілюзію Капгра. Діагностика в основному базується на психологічній оцінці пацієнта, якого, швидше за все, завів до психолога член сім'ї або друг, якого хворий вважав двійником, а не справжньою людиною.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування недостатньо вивчене, у зв'язку з чим не існує обґрунтованого фактами підходу до лікування[16]. У його ролі зазвичай виступає терапія, в основі якої прийом антипсихотичних препаратів[16][17].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Блейхер В. М., Крук И. В. Капгра синдром // Толковый словарь психиатрических терминов. — Воронеж : МОДЭК, 1995. — ISBN 5-87224-067-8.(рос.)
  2. Ellis, Hadyn D.; Lewis, Michael B. (1 квітня 2001). Capgras delusion: a window on face recognition. Trends in Cognitive Sciences. 5 (4): 149—156. doi:10.1016/S1364-6613(00)01620-X. PMID 11287268.(англ.)
  3. Aziz, V.M.; Warner, N.J. (2005). Capgras' Syndrome of Time. Psychopathology. 38 (1): 49—52. doi:10.1159/000083970. PMID 15722649.(англ.)
  4. Ramachandran, V. S. (1998). Consciousness and body image: Lessons from phantom limbs, Capgras syndrome and pain asymbolia. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 353 (1377): 1851—1859. doi:10.1098/rstb.1998.0337. PMC 1692421. PMID 9854257.(англ.)
  5. Stephen N. Gomperts, MD, PhD (April 2016). Lewy Body Dementias: Dementia With Lewy Bodies and Parkinson Disease Dementia. Continuum (Minneap Minn) (Review). 22 (2 Dementia): 435—63. doi:10.1212/CON.0000000000000309. PMC 5390937. PMID 27042903.(англ.)
  6. Förstl, H; Almeida, O.P.; Owen, A.M.; Burns, A.; Howard, R. (November 1991). Psychiatric, neurological and medical aspects of misidentification syndromes: a review of 260 cases. Psychol Med. 21 (4): 905—10. doi:10.1017/S0033291700029895. PMID 1780403.(англ.)
  7. Josephs, K. A. (December 2007). Capgras Syndrome and Its Relationship to Neurodegenerative Disease. Archives of Neurology. 64 (12): 1762—1766. doi:10.1001/archneur.64.12.1762. PMID 18071040.(англ.)
  8. Bhatia, M.S (1990). Capgras syndrome in a patient with migraine. British Journal of Psychiatry. 157 (6): 917—918. doi:10.1192/bjp.157.6.917. PMID 2289104.(англ.)
  9. Corlett, P.R.; D'Souza, D.C.; Krystal, J.H. (July 2010). Capgras Syndrome Induced by Ketamine in a Healthy Subject. Biological Psychiatry. 68 (1): e1—e2. doi:10.1016/j.biopsych.2010.02.015. PMC 3721067. PMID 20385373.(англ.)
  10. Giannini AJ, Black HR (1 січня 1978). The Psychiatric, Psychogenic and Somatopsychic Disorders Handbook. Garden City, NY: Medical Examination. с. 97—8. ISBN 978-0-87488-596-5.(англ.)
  11. Capgras, J. & Reboul-Lachaux, J. (1923). Illusion des sosies dans un delire systematise chronique. Bulletin de la Societe Clinique de Medicine Mentale 2 6—16. (фр.)
  12. Ellis, H.D.; Whitley, J.; & Luaute, J.P. (1994). Delusional misidentification. The three original papers on the Capgras, Frégoli and intermetamorphosis delusions (Classic Text No. 17). History of Psychiatry 5 (17) 117—146.(англ.)
  13. "Approche clinique du syndrome de Capgras ou " illusion des sosies « illustrée par un cas» [Архівовано 4 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Gaël Le Vacon, 2006.(фр.)
  14. Merrin E. L.; Silberfarb P. M. (1976). The Capgras phenomenon. Archives of General Psychiatry. 33 (8): 965—8. doi:10.1001/archpsyc.1976.01770080083008. PMID 949230.(англ.)
  15. Draaisma, Douwe (September 2009). Echos, Doubles, and Delusions: Capgras Syndrome in Science and Literature. Draaisma, Douwe. 43 (3): 429. Процитовано 14 вересня 2020.(англ.)
  16. а б Barrelle, A; Luauté, JP (2018). Capgras Syndrome and Other Delusional Misidentification Syndromes. Т. 42. с. 35—43. doi:10.1159/000475680. ISBN 978-3-318-06088-1. PMID 29151089. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(англ.)
  17. Bourget, D (2013). Forensic considerations of substance-induced psychosis. The Journal of the American Academy of Psychiatry and the Law. 41 (2): 168—73. PMID 23771929. публікація знаходиться у відкритому доступі(англ.)