Відкритий доступ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Відкритий доступ — це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та учбових матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі, здійснюваний по перевазі до рецензованих науково-дослідних журналів.
Перша важлива міжнародна згадка про відкритий доступ (англ. Open access (OA)[1]) міститься в Будапештській конференції з відкритого доступу(англ.) у лютому 2002. За нею слідували заява Біфезда(англ.) у червні 2003 і Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань(англ.) у жовтні 2003.
Поняття відкритого доступу широко обговорюється серед дослідників, вчених, працівників бібліотек, наукових співробітників, фінансистів, державних службовців та видавців. Не дивлячись на те, що існує реальна угода про загальну концепцію відкритого доступу, йдуть заслуговуючі уваги дебати про економічний аспект фінансування діяльності по рецензуванню опублікованих у відкритому доступі творів, надійності та економічній вигоді самостійного депонування.
В даний час можна відзначити дві основні тенденції в русі відкритого доступу:
- Депонування (також відомо як «зелений» шлях до відкритого доступу) - автори публікуються в журналі, поширюваному по підписці, а на додаток до цього роблять свої статті доступними в режимі реального часу та безкоштовно, зазвичай поміщаючи їх в репозиторії свого університету, або в центральному репозиторії. Депозит може бути оформлений у вигляді статті, що пройшла рецензування, або у вигляді сигнального екземпляра. Депонування було вперше запропоноване як загальна практика в 1994 Стівеном Харнардом, хоча вчені-комп'ютерники спонтанно депонувалися на анонімних FTP-архівах принаймні з 1980-их (наприклад, CiteSeer(англ.)), а фізики з почаку 1990-х в мережі (наприклад, arXiv(англ.)).
- Публікація в журналах, що знаходяться у відкритому доступі робить матеріали доступними в режимі реального часу негайно. Прикладами можуть служити журнали «Исследовано в России» і портал ЮНЕСКО «Информация для всех».
Більше 90 % рецензованих журналів підтримують в якому-небудь вигляді депонування[2]. Приблизно 10 % рецензованих журналів в даний час знаходяться у відкритому доступі[3].
Зміст |
[ред.] Автори
Основна причина, що примушує авторів поміщати твори у відкритий доступ - збільшення показника важливості.
Дослідження оплачуються дослідницькими фондами, опублікована стаття - це швидше звіт про виконану роботу, аніж об'єкт доходу. Чим більше використовується, цитується стаття, тим більше посилань робиться на неї і тим більше робіт грунтується на ній, тим краще для дослідження та кар'єри самого дослідника.
Ширша ідея вільного матеріалу частково співвідноситься і з відкритим доступом. Проте режим відкритого матеріалу має на увазі дозвіл змінювати його, відкритий ж доступ розуміється тільки як вільна, нічим не обмежена доступність матеріалу. У наукових публікаціях прийнято підтримувати незмінність первинного тексту та асоціювати його з певним автором. Тоді як режим відкритого доступу в даний час застосовний здебільшого до результатів наукових досліджень, творець будь-якого іншого матеріалу також може використовувати механізми депонування та публікації, вироблені на його основі. Creative Commons(англ.) надають широке коло типових умов ліцензійних угод для полегшення процесу обнародування.
[ред.] Користувачі
Прямими користувачами наукових статей здебільшого є інші дослідники. Відкритий доступ допомагає їм як читачам, надаючи можливість ознайомитися із статтями в журналах, що не виписуються їх бібліотеками. Найбільшу користь отримують дослідники в країнах, що розвиваються, де існують університети, зовсім не підписані на наукові журнали, хоча спеціально для них і відкриваються програми підписки за зниженими цінах або безкоштовно. Загальна вигода очевидна, оскільки жодна бібліотека не може собі дозволити підписатися на всі наукові журнали. Відкритий доступ розширює коло знань за межі академічної школи. Такий матеріал може читати будь-яка людина - професіонал у своїй сфері, дослідник суміжного напряму, журналіст, політик, цивільний службовець або просто зацікавлений користувач.
[ред.] Суспільна вигода
Відкритий доступ до результатів наукових досліджень важливий для суспільства з кількох причин. Один з аргументів в його користь полягає в тому, що більшість досліджень сплачена платниками податків, які повинні мати право доступу до результатів того, що вони фінансували. Багато людей серйозно захоплюються предметами різних наукових досліджень. Можна вказати і на авторів та редакторів Вікіпедії, охочих вдосконалити свої статті.
Навіть ті, хто не читає наукові публікації, непрямим чином отримують вигоду від знаходження їх у відкритому доступі. Люди, що не читають медичні журнали, вважали за краще б, щоб їх лікар мав такий доступ. Позиція, що відстоюється пропагандистами відкритого доступу, полягає в тому, що він прискорює науковий прогрес, продуктивність, передачу знань. Прискорення процесу інновацій корисне. Школярі та студенти можуть отримати інформацію, що має велике значення в їх подальшому навчанні. Критики руху відкритого доступу вказують, що немає доказів малодоступності необхідної інформації для тих, хто її потребує. Не дивлячись на те, що жодна бібліотека не може підписатися на усі журнали, майже всі опубліковані роботи можуть бути отримані з допомогою міжбібліотечного запиту.
У країнах, що розвиваються, депонування та публікація матеріалів у відкритому доступі набуває важливого значення. Вчені, медики не мають можливості централізованого отримання наукової літератури. Одна з найвідоміших — HINARI(англ.), заснована та спонсорована ВООЗ.
Безліч проектів відкритого доступу включає міжнародна співпраця. Наприклад SCIELO(англ.), що є всестороннім підходом до повністю відкритого доступу в опублікованих журналах, включає декілька латиноамериканських країн. Bioline International(англ.) — некомерційна організація, створена з метою допомогти видавцям у країнах, що розвиваються, побудована на співпраці Великобританії, Канади та Бразилії. Bioline International Software використовується по всьому світу. Research Papers in Economics(англ.) є колективною працею більше 100 волонтерів із 45 країн.
[ред.] Бібліотеки та бібліотекарі
Бібліотекарі є активними прихильниками відкритого доступу, тому що отримання інформації - це найважливіший принцип їх професії. Відкритий доступ дозволяє прибрати як цінові, так і правові бар'єри, що підривають зусилля бібліотек надати доступ до журнальної літератури. Багато бібліотечних асоціацій підписали угоди по сумісному доступу. Бібліотечні працівники також схиляють на свою сторону викладацький склад, адміністрацію Вищих навчальних закладів.
У деяких університетах, бібліотека є також репозиторієм. Деякі також є видавцями періодичної літератури, у тому числі і журналів.
[ред.] Опозиція руху відкритого доступу
Велике число супротивників відкритого доступу складають комерційні видавці, бізнес-модель яких побудована на наданні доступу до результатів досліджень тільки тим особам, які платять за журнальну підписку. Аргументів в даному випадку є потенційна загроза інституту рецензування, що має схоже обґрунтування з так званою загрозою демотивації, складовий фундамент ідейного обґрунтування інституту інтелектуальної власності.
Існує думка, що відкритий доступ не є необхідним і може бути навіть шкідливим. Йдуть дискусії з приводу того, що деякі види інформації немає потреби публікувати за межами академічних установ, принаймні, в деяких галузях знань.
Є також ті, хто рахує відкритий доступ потенційною причиною збільшення часу, що витрачається фахівцями в якійсь області знання, на ознайомлення з такими матеріалами, що у результаті може привести до зменшення часу, що витрачається власне на дослідницьку роботу.
Багато критиків, проте, погоджуються з пропонентами відкритого доступу по основних положеннях концепції, ставлячи під сумнів лише економічну доцільність такого підходу.
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Budapest Open Access Initiative
- ↑ http://romeo.eprints.org/stats.php(англ.)
- ↑ http://www.doaj.org/(англ.)
[ред.] Посилання
- Портал збору метаданих з відкритих архівів України
- repository66.org - карта відкритих архівів
- Перелік відкритих архівів в Україні
