Мігрень
| Мігрень |
|
| МКХ-10 | 43 |
|---|---|
| МКХ-9 | 346 |
| OMIM | 157300 |
| DiseasesDB | 8207 (Migraine) |
| MedlinePlus | 000709 |
| eMedicine | neuro/218 neuro/517 |
| MeSH | D008881 |
Мігре́нь — неврологічне захворювання, найбільш частим і характерним симптомом якого є епізодичні або регулярні сильні і болісні напади головного болю в одній (рідко в обох) половині голови. При цьому відсутні серйозні травми голови, інсульт, пухлини мозку, а інтенсивність і пульсуючий характер болів пов'язують із судинним головним болем, а не з головним болем від напруги. Головний біль при мігрені не пов'язаний з підвищенням або різким зниженням артеріального тиску, приступом глаукоми або підвищенням внутрішньочерепного тиску.
Слово мігрень — французького походження і походить, своєю чергою, від грец. ἡμικρανία (hemicrania). Буквально гемікранія означає «половина голови».
Зміст |
Клінічна картина [ред.]
Напади мігрені часто супроводжуються фотофобією (світлобоязню, підвищена чутливість до яскравого світла), фонофобією і гіперакузією (звукобоязню, підвищена чутливість до гучних звуків), гіперосмією (гіперчутливістю і відразою до запахів), нудотою, іноді блювотою, втратою просторової орієнтації і запамороченням. Часто спостерігаються різка дратівливість (дисфорія) або пригноблений, пригнічений настрій, збудження або сонливість, млявість. Спостерігається стаз шлунка (затримка вмісту в шлунку і гальмування його перистальтики), внаслідок чого препарати, що приймаються всередину, не надходять в тонкий кишечник, не всмоктуються і не надають дії на висоті нападу.
Головний біль при мігрені звичайно локалізується в одній половині голови (але може захоплювати обидві половини), поширюється на очі, верхню щелепу, шию, має постійний пульсуючий характер, посилюється при будь-яких подразненнях (шум, світло, запахи). Загальна тривалість типового мігренозного нападу від декількох десятків хвилин до декількох годин. Важкі мігренозні напади, затягуються на кілька діб, називаються мігренозних статусом.
Поширеність [ред.]
Мігрень — хронічне захворювання, поширене у популяції (10% діагностованих хворих, і ще 5% недіагностованих або невірно діагностованих). Найчастіше зустрічається у жінок, так як передається в основному по жіночій лінії, однак нерідко буває й у чоловіків.[1] Важкість захворювання варіюється від рідкісних (кілька разів на рік) порівняно легких нападів до щоденних, але найчастіше напади мігрені повторюються з періодичністю 2-8 разів на місяць. Специфічне лікування нерідко дороге. Періодична або непередбачувана втрата працездатності під час нападів і незабаром після них може призводити до необхідності встановлення пацієнтові інвалідності, внаслідок нездатності пацієнта працювати достатню кількість годин на тиждень або взагалі працювати.
Провокуючі чинники [ред.]
Виникненню нападу мігрені сприяють такі чинники: стрес, нервове і фізичне перенапруження, харчові фактори (сир, шоколад, горіхи, риба), алкоголь (найчастіше пиво і червоне вино, шампанське), гормональні причини (менструальний цикл, прийом контрацептивів), сон (недолік або надлишок), погодні фактори (зміна погоди, зміна кліматичних умов).
Лікування [ред.]
Конвенціональне лікування складається з медикаментозної та безмедикаментозної профілактики (уникнення факторів, що провокують напад мігрені, і профілактичного лікування), а також купірування гострих нападів мігрені. Профілактичне лікування звичайно не запобігає нападам мігрені на 100%, але сприяє їх порідшенню та пом'якшення симптоматики, зменшення тяжкості нападів. Крім того, профілактичне лікування мігрені може поліпшити стан хворих, що мають крім мігрені інші супутні захворювання, які є показаннями для відповідних препаратів.
Профілактика [ред.]
Полягає у визначенні найбільш характерних провокуючих чинників та максимально можливому їх усуненні.
Хворі, що страждають мігренню, можуть спробувати ідентифікувати і надалі уникати факторів, які сприяють почастішанням нападів або безпосередньо провокують напади мігрені. Скорочення або повне припинення споживання алкоголю і наркотиків, кофеїну і тютюну, дотримання режиму сну (засинання і пробудження в один і той же час, уникнення як недосипання, так і «пересипання»), уникнення надмірних фізичних та розумових перевтом, стресів і хвилювань, своєчасний регулярний прийом їжі можуть сприяти порідшанню нападів.
За даними досліджень, обмеження на вживання тих чи інших продуктів не мають ніякого впливу, крім плацебо-ефекту при лікуванні мігрені. [2]
Разом з тим, деякі пацієнти стверджують, що виявили продукти, які можуть викликати у них напади мігрені, і що, уникаючи вживання цих продуктів, вони можуть зменшити ймовірність нападу мігрені. При цьому зазвичай пацієнти називають продукти, багаті тираміном та іншими біогенними амінами (сир, шоколад, оселедець тощо) або високоалергенні продукти.
Існують дані про застосування пізотіфену для профілактики виникнення нападів мігрені. Фармакологічна дія пізотіфену основана на зменшенні зворотного захоплення серотоніну тромбоцитами. Тим самим зменшується ймовірність локальної колаптоіднй вазодилятації і подальшого вазонабряку, які суб'єктивно сприймаються як виражений головний біль.[3]
У клінічних дослідженнях останніх років високу ефективність у профілактиці мігрені показали речовини антагоністи 5-НТ2-рецепторів. На практиці препарати даного класу хворим виписують досить рідко, далеко не всі фахівці і тільки у важких випадках (дуже хворобливі та часті напади 2-4 рази на місяць та частіше). Причина в тому що антагоністи 5-НТ2-рецепторів — це триптаміни, родичі ЛСД, псилоцибіну та інших подібних речовин. На думку вчених побічні ефекти надто високі (зокрема нудота, можливі галюцинації та ін), а можливість докладних клінічних використань сильно обмежена законодавствами більшості країн.
Хірургічне втручання [ред.]
Група пластичних хірургів з University Hospitals Case Medical Center (Клівленд, США), близько десяти років працювала над гіпотезою про те, що в деяких випадках причиною періодичних головних болів і мігрені є подразнення трійчастого нерва, що викликається спазмом м'язів навколо нього [4]. Опубліковані результати досліджень, що підтверджують ослаблення або зникнення головного болю при ін'єкції ботокса і хірургічному видаленні відповідних м'язів[5].
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
