Скот Саймон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Скот Саймон
Особисті дані
Народження 9 травня 1911(1911-05-09)
  Еррол, Шотландія
Смерть 30 квітня 1985(1985-04-30) (73 роки)
  Глазго, Шотландія
Громадянство  Шотландія
Позиція фланговий півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1930–1935 Шотландія «Данді Юнайтед» 150 (2)
1935–1938 Англія «Портсмут» 66 (6)
1938–1947 Шотландія «Рейнджерс» 32 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1938 Шотландія Шотландія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1947–1953 Шотландія «Іст Файф»
1953–1954 Англія «Престон Норт-Енд»
1954–1967 Шотландія «Рейнджерс»
1968–1970 Шотландія «Партік Тісл»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Скот Саймон (англ. Scot Symon, 9 травня 1911, Еррол — 30 квітня 1985, Глазго) — шотландський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2013 року входить до Зали слави шотландського футболу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1930 року виступами за «Данді Юнайтед», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 150 матчах чемпіонату, після чого протягом 1935—1938 років захищав кольори клубу англійського вищого дивізіону «Портсмут».

1938 року повернувся на батьківщину, де став гравцем «Рейнджерса». У першому ж сезоні 1938/39 Саймон з клубом став чемпіоном Шотландії[1], втім його кар'єра була перервана Другою світовою війною, під час якої він зіграв понад 250 матчів у регіональному турнірі[en], вигравши усі шість розіграшів змагання[1]. У сезоні 1946/47 був відновлений чемпіонат Шотландії, який став чемпіонським для «Рейнджерса», і по його завершенні Саймон завершив кар'єру футболіста[1].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

7 грудня 1938 року зіграв свою єдину гру у складі національної збірної Шотландії в товариській грі проти Угорщини на «Айброксі» в Глазго[2]. Також грав за збірну Шотландії з крикету.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1947 року, очоливши тренерський штаб клубу «Іст Файф». З командою 1949 року став володарем Кубка шотландської ліги, а наступного року став фіналістом Кубка Шотландії, а також зайняв найвище 4-те місце в чемпіонаті.

Протягом сезону 1953/54 очолював англійський «Престон Норт-Енд», зайнявши 11-е місце в Першому дивізіоні, і вийшовши у фінал Кубка Англії, де програв «Вест Бромвічу» (2:3).

1954 року став головним тренером «Рейнджерса» і тренував команду з Глазго тринадцять років. За цей час клуб шість разів виграв національний чемпіонат, п'ять Кубків Шотландії і чотири Кубка ліги. В цей же час клуб брав участь у Кубку володарів кубків і у 1961 та 1967 роках ставав фіналістом змагань[3][4]. В листопаді 1967 року Саймон був сенсаційно звільнений, хоча «рейнджери» тоді були лідерами національної першості. При цьому йому запропонували зайняти посаду спортивного директора в клубі, яку він відкинув[5]. Він очолював команду протягом 13 років і 139 днів, за цей час очолюючи команду у 681 матчах (445 перемог, 114 нічиїх і 122 поразок, 65,34% виграшів).

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Партік Тісл», головним тренером команди якого Скот Саймон був з 1968 по 1970 рік.

Помер 30 квітня 1985 року на 74-му році життя.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Рейнджерс»: 1938–39, 1946–47

Як тренера[ред. | ред. код]

«Рейнджерс»: 1955–56, 1956–57, 1958–59, 1960–61, 1962–63, 1963–64
«Рейнджерс»: 1960, 1962, 1963, 1964, 1966
«Іст Файф»: 1949
«Рейнджерс»: 1961, 1962, 1964, 1965

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Rangers player Scot Symon profile. Fitbastats.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.
  2. ↑ Mitchell, Andy (23 червня 2012). Cricket and football double internationals. Scottish Sport History. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 3 грудня 2013.
  3. ↑ Murray, Keir (22 квітня 2008). When Rangers met Fiorentina in '61. BBC Sport. Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2017.
  4. ↑ When Euro glory evaded Rangers. BBC Sport. 30 травня 2007. Архів оригіналу за 25 серпня 2007. Процитовано 27 грудня 2017.
  5. ↑ Davie White: Rangers boss who struggled to match Jock Stein’s Celtic. The Independent. 16 серпня 2013. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

«Рейнджерс» – Тренери

Вілтон (1899–1920) · Струт (1920–1954) · Саймон (1954–1967) · Вайт (1967–1969) · Торнтонв.о. (1969) · Водделл (1969–1972) · Воллес (1972–1978) · Маклінв.о. (1978) · Грейг (1978–1983) · Воллес (1983–1986) · Тоттенв.о. (1986) · Смітв.о. (1986) · Сунес (1986–1991) · Сміт (1991–1998) · Адвокат (1998–2001) · Макліш (2001–2006) · Ле Гуен (2006–2007) · Дюррентв.о. (2007) · Сміт (2007–2011) · Маккойст (2011–2014) · Макдавеллв.о. (2014–2015) · Макколл (2015) · Ворбартон (2015–2017) · Мартів.о. (2017) · Кайшинья (2017) · Марті (2017–2018) · Ніколлв.о. (2018) · Джеррард (2018–2021) · ван Бронкгорст (2021–2022) · Біл (2022–2023) · Девісв.о. (2023) · Клемент (2023–)

(в.о.) виконувач обов'язків
«Партік Тісл» – Тренери

Істон (1903–29) · Тернер (1929–47) · Мікелджон (1947–59) · Торнтон (1959–68) · Саймон (1968–70) · Макпарланд (1970–74) · Олд (1974–80) · Квіннв. о. (1980) · Кормак (1980–84) · Руні (1984–86) · Олд (1986) · Джонстон (1986–87) · Гагартв. о. (1987) · Ламонт (1987–88) · Вотсонв. о. (1988) · Лембі (1988–89) · Кларк (1989–90) · Коллінсв. о. (1990) · Лембі (1990–95) · Маклауд (1995–97) · Маквей (1997–98) · Брайс (1998–99) · Лембі (1999–03) · Коллінс (2003) · Бріттон & Вайт (2003–04) · Лембів. о. (2004–05) · Кемпбелл (2005–07) · Боунв. о. (2007) · Макколл (2007–11) · Макнамара (2011–13) · Арчибальд (2013–18) · Бріттонв. о. (2018) · Колдвелл (2018–)

(в.о.) виконувач обов'язків
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скот_Саймон&oldid=41969495