У дорослому футболі дебютував 1964 року виступами за команду клубу «Кілмарнок», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 216 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Кілмарнока», був основним гравцем команди. У першому ж сезоні став співавтором найвищого досягнення клубу у його історії — здобуття титулу чемпіона Шотландії.
1971 року перейшов за 65 тисяч фунтів до «Рейнджерс», за який відіграв 11 сезонів. Граючи у складі «Рейнджерс» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще три титули чемпіона Шотландії, а [[1971-1972|1972 року]] став володарем Кубка Кубків УЄФА. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Рейнджерс» у 1982 році.
1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 6 матчів, забивши 1 гол.
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1983 року, очоливши тренерський штаб клубу «Грінок Мортон», де пропрацював з 1983 по 1984 рік.
1984 року став головним тренером команди «Мотервелл», тренував команду з Мотервелла десять років, здобув з нею 1991 року свій перший тренерський трофей — Кубок Шотландії.
Згодом протягом 1994–1995 років очолював тренерський штаб клубу «Гартс».
1996 року, деякий час пропрацювавши з «Рейт Роверс», прийняв пропозицію очолити команду «Данді Юнайтед». Залишив головну команду клубу з Данді 1998 року, проте за деякий час повернувся аби прийняти його молодіжну команду.
2001 року став директором з розвитку молодих гравців у структурі «Рейнджерс».