Слєпцов Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Слєпцов
Основна інформація
Дата народження 19 жовтня 1975(1975-10-19) (48 років)
Місце народження м. Бучач, Тернопільська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Професії музикант
Інструменти гітара
Гурт «Гайдамаки»

Андрій Вікторович Слєпцов (нар. 19 жовтня 1975, м. Бучач, Тернопільська область, нині Україна) — український музикант, гітарист гурту «Гайдамаки».

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — Віктор Васильович Слєпцов, був у складі радянського військового контингенту в ЧССР у 1968 році,[1] колишній музикант-аматор. Мати — Ніна Дем'янівна — керуюча справами Бучацького райвиконкому (зокрема, у жовтні 1990[2]), також голова виконкому Бучацької міської ради наприкінці радянського періоду (зокрема, супроводжувала Міну Рознер під час проходу містом у час її приїзду в травні 1990 року[3]), міський голова на початку відновлення Незалежності України.[4] Обидвоє закінчили, зокрема, Кремінецький лісотехнікум (Білокриниця), потім переїхали до Бучача, де працювали в місцевому лісгоспі.

Андрій закінчив середню школу № 2 в Бучачі (1992), після чого вступив до Бучацького інституту менеджменту і аудиту, який закінчив у 1997 році.

Проживав якийсь час у м. Тернопіль, де грав у гуртах «Nameless», «Bulldozer» та «Ковчег», «The Kallikaz», деякий час — у гурті «Інший».

Переїхавши до Києва, працював у «Гітарному домі», грав у гуртах «Green Bob», «The Joke», «ВмєстоСна», після чого його запросили до «Гайдамаків».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Береги свободи слова… — С. 171.
  2. Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонер, 2011. — 24 с. вкл. — Вкл. ХІІ. — ISBN 978-966-658-239-6.
  3. Return to Buchach (1 of 4) (англ.)
  4. Стоцький Я. Бучацький монастир Отців Василіян: на службі Богові й Україні… — С. 150.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мельничук В. «Чехи і словаки показували кулаки, кидали в нас каміння, називали окупантами і вимагали забиратися додому» // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 171—172. — ISBN 978-966-528-289-1.

Посилання[ред. | ред. код]