Сниткін Петро Васильович
| Сниткін Петро Васильович | |
|---|---|
| Народився | 1890 |
| Помер | 1946 |
| Діяльність | скульптор |
| Вчителі | Балавенський Федір Петрович |
Петро Васильович Сниткін (Сніткін[1], 1890, Київ — 1946, Феодосія) — український [скульптор], майстер декоративної і малої пластики, педагог.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
У 1910 році закінчив скульптурне відділення Київське художнє училище, де навчався в майстерні відомого українського скульптора Федора Балавенського (однокурсники — І. Кавалерідзе, О. Теремець).[2]
У 1909 році брав участь у виконанні рельєфів на античну тему для фасаду київського будинку інженера Ф. Ісерліса.[2]
Разом з Іваном Кавалерідзе та архітектором Валеріаном Риковим у 1910 році виграв конкурс на найкращий проект пам'ятника княгині Ользі в Києві.[3] Скульптури Ольги та Кирила і Мефодія в композиції пам'ятника виконав Іван Кавалерідзе, загальне керівництво роботами над проектом здійснював Федір Балавенський. Петро Сниткін виконав скульптуру Андрія Первозваного — за власними ескізами, схваленими думським комітетом.[1]
У 1911—1912 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв.
У 1922 році у Феодосії за проектом Петра Сниткіна була встановлена скульптура під назвою «Марксизм», що зображала працівника, який складає кам'яні блоки.[4]
У Феодосії Петро Васильович викладав скульптуру в студії Миколи Барсамова при Картинній галереї ім. І. К. Айвазовського. З 1 червня по 30 вересня 1944 року працював у Феодосійському музеї старожитностей на посаді художника.[2]
У 1944 році був заарештований Народним комісаріатом державної безпеки.[2]
Твори[ред. | ред. код]
- Статуетка «Святослав у бою» (срібло, 1910—1911).
- Скульптура Андрія Первозваного в композиції пам'ятнику княгині Ользі в Києві (1911).
- Горельєф «Молочниця» в скульптурному оздобленні Бесарабського ринку (1910—1912).[5]
- Пам'ятник «Марксизм» у Феодосії (1922).[4]
- Пам'ятник «Материнство» в Челябінську (1936).
- Твори батального жанру («Вирішальний удар», 1935—1936).
- Портрети.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Галайба Василь, Кухаренко Руслан, Протас Марина. Пам'ятник св. Княгині Ользі. // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 2.: М-С. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004 (стор. 867—869).
- ↑ а б в г (рос.) Співробітники музею старожитностей [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // сайт Феодосійського музею старожитностей
- ↑ Довженко збирався пристрелити Кавалерідзе // Газета по-українськи № 348 за 13 квітня 2007
- ↑ а б (рос.) Памятники Александровской площади[недоступне посилання з жовтня 2019] // Победа, 30 листопада 2011
- ↑ (рос.) Бессарабский крытый рынок [Архівовано 20 лютого 2008 у Wayback Machine.] // Киев. Справочник
Література[ред. | ред. код]
- Художники и архитекторы Богом данной. Альбом-справочник. — Феодосия, 2008. — С. 88. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
 |
Праці цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікісховище. |