Феодосія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Феодосія
Feodosiya coat of arms.svg Flag of feodosia.svg
Герб Феодосії Прапор Феодосії
Панорама Феодосії, серпень 2008 року
Панорама Феодосії, серпень 2008 року
Феодосія
Розташування міста Феодосія
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон АР Крим АР Крим
Район/міськрада Феодосійська міська рада
Код КОАТУУ 111600000
Засноване 6 ст. до н. е.
Статус міста з 1787 року
Населення 70043 (01.01.2011)[1]
Агломерація 105 264 1 серпня 2011
Площа 35 км²
Густота населення 2001 осіб/км²
Поштові індекси 98100-98175
Телефонний код +380-6562
Координати 45°02′ пн. ш. 35°22′ сх. д. / 45.033° пн. ш. 35.367° сх. д. / 45.033; 35.367Координати: 45°02′ пн. ш. 35°22′ сх. д. / 45.033° пн. ш. 35.367° сх. д. / 45.033; 35.367
Висота над рівнем моря 10 м
Водойма Чорне море
Міста-побратими Flag of Ukraine.svg Харків, Flag of Russia.svg Самара, Flag of Greece.svg Птолемаїда, Flag of Russia.svg Курськ, Flag of Russia.svg Ставрополь, Flag of Ukraine.svg Донецьк, Шевченківський район Києва, Flag of Ukraine.svg Миколаїв, Flag of Italy.svg Бергамо, Flag of Russia.svg Азов,Flag of Poland.svg Колобжег, Flag of East district in Moscow.png Східний адміністративний округ Москви, Flag of Russia.svg Сєверодвінськ, Flag of Israel.svg Ашкелон, Flag of Armenia.svg Армавір, Flag of Russia.svg Кронштадт
Відстань
Найближча залізнична станція Феодосія, Айвазовська
До обл./респ. центру
 - фізична 100 км
 - залізницею 223 км
 - автошляхами 113 км
До Києва
 - фізична 698 км
 - залізницею 951 км
 - автошляхами 875 км
Міська влада
Адреса 98100, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4, 2-11-52
Веб-сторінка Феодосійська міська рада
Міський голова Щепетков Дмитро Сергійович (в.о)

Феодо́сія (крим. Kefe, рос. Феодо́сия, грец. Θεοδoσία, вірм. Թեոդոսիա — Теодосиа), також Теодосія[2] — місто республіканського підпорядкування в південно-східній частині Криму, Україна, на березі Чорного моря.

Населення — 93 812 чоловік.

Місто є важливим осередком тютюнової промисловості (Феодосійська тютюнова фабрика, заснована 1861 р.); заводи: «Море», механічний, арматурний, «Буддеталь», соків; панчішна, мебльова, офсетна фабрики, комбінат будівельних матеріалів, харчова промисловість.

Політехнікум, картинна галерея ім. І. Айвазовського (заснована 1880 р.), історико-краєзнавчий музей.

Руїни Генуезької фортеці (рештки мурів і башт).

Приморський кліматичний курорт; лікувальні засоби — клімат, морські купання, грязь оз. Аджиголь, мінеральне сульфатно-хлоридно-натрієве джерело «Феодосія» (Паша-Теме).

Фізико-географічна характеристика[ред.ред. код]

Географічне положення і межі[ред.ред. код]

Феодосія розташована на південному сході Криму на узбережжі Феодосійської затоки і по схилах відрогів хребта Тепе-Оба, який прикриває місто з південного заходу. Хребет, заввишки 302 м над рівнем моря, замикає собою Головну гряду Кримських гір, що простягнулася вздовж узбережжя від мису Айя, поблизу Севастополя, до мису Святого Іллі у Феодосії, і обривається в море крутим глиняним уступом. За кілька останніх років, обриси мису Святого Іллі значно змінилися через проведення на ньому приватного будівництва. Назва хребта перекладається з кримськотатарської мови відповідно місцю розташування: Тепе-Оба, дослівно — вершина гори, за змістом — кінець гір. По північній частині міста протікає маловодна річка Байбуга, що впадає в море недалеко від залізничної станції Айвазовська.

Місто, оточене територією своєї міськради, межує:

  • На півночі і сході з Берегівською селищною радою, на узбережжі межа проходить між Золотим пляжем і селищем Берегове, далі, огинаючи мікрорайон Ближні Комиші, йде за декілька кілометрів на північ від об'їзної дороги (Керченського шосе);
  • На заході з Насипновською сільською радою (центр село Насипне), кордон проходить з тильного боку Лисої гори і західним відрогом хребта Тепе-Оба.
  • На півдні з Орджонікідзевською селищною радою, кордон проходить в околицях колишнього заводу Гідроприлад.

Обчислити точну площу міста Феодосії не є можливим, оскільки статистичний облік ведеться на території Феодосійської міськради, в якій місто складає лише малу частку.

Гідрографія[ред.ред. код]

Велика Феодосійська затока (в широтному напрямку 13 км, в довготному — 31 км) має власну кругову течію, яка постійно оновлює воду біля узбережжя. Біля входу глибина затоки становить 20 — 28 метрів, чого достатньо для прийому суховантажів і танкерів великої водотоннажності. Підхід до порту здійснюється по фарватерах і рекомендованих шляхах, що містить прориті вже в самій бухті Феодосії глибоководні канали. Побудований в повоєнний час невеликий нафтовий причал в районі гирла річки Байбуги, до 90-х років минулого століття прийшов в непридатний до експлуатації стан і був розібраний. Проект будівництва гігантського нафтопірсу був відкинутий ще в радянські часи з екологічних міркувань: наслідки будівництва пірса могли б призвести до зупинки рециркуляції вод затоки і припинення її природного самоочищення. Роботи з перевалки нафтопродуктів з морських танкерів здійснюються без підходу останніх безпосередньо березі. Сучасний рівень нафтоперевалочного обладнання дозволяє Феодосійській нафтобазі працювати без екологічного збитку для акваторії затоки.

Безпосередні околиці Феодосії вкрай бідні річками. Постійно існує лише в літній період річка Байбуга, що бере витік на захід від міста. Багато вулиць старої частини міста, радіально розташовані до затоки, спочатку були дрібними пересихаючими річками і струмками, що значно наповнюються водою в період танення снігів на схилах гори Тепе-Оба, і в літні зливи. Пізніше всі ці річки були переміщені під вулиці міста, і тепер зі змінним успіхом є зливовою каналізацією. Ось найзначніші з них. У районі та під сучасною вулицею Дзержинського тече річка, що впадає в затоку за захисним молом Феодосійського порту. Під частиною вулиці Рози Люксембург (Адміральський бульваром), від середньої школи № 1 в бік Вежі Костянтина і далі під набережною Десантників закритий фортечний рів, з протікаючою по ньому річкою. Під сучасною вулицею Галерейною протікає річка, яка в позаминулому столітті відділяла місто, що знаходилось на південь, від сільськогосподарських передмість і дач. Невеликі тимчасові водотоки існують в районі мису Іллі. [3]

Орографія[ред.ред. код]

Гірський хребет Тепе-Оба прикриває Феодосію з південного заходу, замикаючи собою Головне пасмо Кримських гір, що простягнулося вздовж Південного берега Криму. У бік моря хребет Тепе-Оба закінчується мисом Святого Іллі. Висота хребта Тепе-Оба над рівнем моря — 302 м. На північному заході міста розташована гора Лиса (або ж Паша-Тепе, «голова Паші»), на великій частині якої в шістдесятих роках минулого століття висаджені сосни. Сідловина між Тепе-Оба і Лисою являє собою вузький коридор, що дозволяє західним вітрам, що дмуть з боку гори Клементьєва (хребта Узун-Сирт), розігнатися до значних швидкостей. Через це явища район Човники (по імені головної вулиці Челнокова), загальновизнано вважається найбільш вітряним у Феодосії. У той же час, повітряні маси, піднімаючись по балках і балочках, якими порізана тильна західна частина Лисої гори, залишають там значно більше снігу, ніж в іншій частині міста, що знаходиться у вітровій тіні. У весняно-літній період вітрова тінь Лисої гори покриває собою всі північні квартали міста, і закінчується в районі Берегового — Приморського.[3]

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Феодосії близький до клімату Сімферополя. Однак близькість Чорного моря наближає клімат до середземноморського, середня температура цілий рік позитивна. Тому клімат Феодосії — проміжний між степовим і субтропічним. Однак, на відміну від Ялти, у Феодосії можливі набагато нижчі температури. Зима дуже м'яка, а літо спекотне і посушливе.

  • Середньорічна температура повітря становить 11,9 °C,
    найнижча вона в січні (0,9 °C), найвища — в липні (23,4 °C)
  • Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 7,8 °C) зафіксована в 1950 році, найвища (7,9 °C) — в 1915 році.
  • Найнижча середньомісячна температура в липні (20,7 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (27,4 °C) — в 1938 році.
  • Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 25,2 °C) зафіксовано 12 січня 1950 року −25 в січні 2006 року, абсолютний максимум (37,9 °C) — 2 липня 1938 року.
  • У останні 100 років середньорічна температура повітря в Феодосії має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду вона підвищилася приблизно на 1,0 °C. Найбільше підвищення температури припало на період з січня по червень.
  • В середньому за рік у Феодосії випадає 449 мм атмосферних опадів, найменше — в жовтні, найбільше — в серпні.
  • Мінімальна річна кількість опадів (203 мм) спостерігалась у 1902 році, максимальна (698 мм) — в 1939 році.
  • Максимальну добову кількість опадів (109 мм) зафіксовано 23 червня 1977 року.
  • В середньому за рік у місті спостерігається 110 днів з опадами; найменше їх (6) в серпні, найбільше (14) — у грудні.
  • Хмарність в місті порівняно невелика; найменша вона в серпні, найбільша — у грудні.
Клімат Феодосії
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 19,1 18,6 27,1 27,5 31,9 35,4 37,9 36,6 33,3 29,0 26,9 21,8 37,9
Середній максимум, °C 3 4 6 13 19 24 26 26 22 16 11 7 15
Середня температура, °C 0,9 1,4 4,4 10,6 16,1 20,8 23,4 22,8 18,4 12,4 7,8 4,1 11,9
Середній мінімум, °C −1 0 2 8 13 18 20 20 16 10 5 −2 9
Абсолютний мінімум, °C −25 −25,1 −14 −5,5 1,1 5,0 9,1 9,4 1,4 −11,2 −14,9 −18,6 −25
Норма опадів, мм 37 35 32 34 36 44 35 51 38 25 34 48 449
Джерело: Meteoprog.ua Thermo Karelia.Ru

З півночі та сходу Феодосія відкрита для холодних, сильних вітрів, характерних для зимового періоду. Однак, навіть у найхолоднішому місяці року — лютому — середня температура повітря часто буває вище нуля. Число годин сонячного сяйва становить 2265 на рік, що більше, ніж в Ялті. Температура морської води влітку в середньому +19,8 °C, а в липні — серпні до +21,1 °C. Купальний сезон триває 114 днів на рік, з травня по жовтень.

Панорама міста Феодосія з гори Тепе-Оба

Історія[ред.ред. код]

Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу. 1616 р.
Докладніше: Історія Феодосії

Основні віхи в історії міста:

Населення[ред.ред. код]

Антична Феодосія була другим[4] за значенням містом європейської частини Боспорської держави з населенням 6-8 тисяч осіб[5]. Не постраждавши від нашестя гунів, що спустошило береги Керченської протоки, Феодосія проте повільно приходила в занепад, що завершився низкою пожеж і руйнувань, що датуються другою чвертю VI століття. Чернець Єпіфаній, який у IX столітті пройшов шлях апостола Андрія Первозванного, зауважив: «А Феодосия ныне не имеет даже следа человеческого»[6].

У XIII столітті на місці античної Феодосії виникає генуезька колонія Кафа; до другої половини XV сторіччя населення міста досягло 70 тисяч осіб, перевершив за цим показником Константинополь та багато інших європейських столиць[7]. Зростання населення тривало в османський період, префект міста Дортеллі в 1634 році описував Кафу як величезне місто (5 миль по периметру) з населенням 180 тисяч осіб, що складається з турків, греків, вірмен та євреїв[8]. Неспокійне XVIII століття ознаменувало занепад середньовічної Кафи: в 1802 році кількість жителів становило трохи більше 300 осіб[9].

У 1810 році «город Феодосия <был> населён при малом числе русских людей, греками, армянами, евреями»[10]. До середини XIX століття Феодосія відновлюється і розвивається, чому насамперед сприяли порт і торгівля. До 1859 року в місті був вже 971 будинок з 8215 жителями[11]. Місто зберігає свій багатонаціональний і багатоконфесійний вигляд, про що свідчить система вибору міських голів, за якою на один трирічний строк обирається представник християнської громади, на наступний — представник від татар або караїмів[12].

Наприкінці XIX — початку XX століття у зв'язку з будівництвом залізниці, торгового порту і розвитком промисловості різко збільшилося населення. Місто все більше приваблювало столичних гостей, багато хто жив у Феодосії не тільки влітку, знімали житло, будували дачі.[13] До кінця XIX століття у Феодосії налічувалося понад 30 тисяч жителів.[14] Поступальний розвиток перервала Громадянська війна, в результаті якої населення міста зменшилося, а промисловість була практично знищена: якщо в 1914 році на 22 підприємствах Феодосійського повіту працювали 1600 робітників, то в травні 1923 року (через 2,5 роки після закінчення війни) — працювало тільки чотири підприємства з 66 робітниками.[15]

У міжвоєнний період населення міста зростало, склавши в 1939 році 45 тисяч осіб[16]. Під час Німецько-радянської війни була зруйнована вся курортна і значна частина історичної частини міста[17]. «За время оккупации с 3 ноября 1941 года по 13 апреля 1944 года было расстреляно и замучено мирных граждан города и советских военнопленных 8300 человек и угнано в рабство 3000 человек. …целые жилые кварталы кварталы города в приморской части, особенно густо заселённые до войны <были> полностью разрушены, там не осталось не одного жителя, не говоря уж о документах (домовые книги и прочие), которые также были уничтожены» Это, а также «принудительное переселение мирных граждан из одной части города и насильственная эвакуация мирного населения из города, произведённая осенью 1943 года оккупантами», крайне осложнило работу Комиссии по установлению злодеяний немецко-фашистских захватчиков, в связи с чем окончательные цифры потерь населения города, возможно, должны быть скорректированы в сторону увеличения[18].

У післявоєнний період населення Феодосії збільшувалася слідом за потребами військових об'єктів і промисловості. У 1970-х роках виникли проблеми з працевлаштуванням, тому голови міськвиконкому домагалися будівництва нових підприємств і розширення існуючих. Більше двох тисяч робочих місць було створено на початку 1970-х, коли спільно з Міністерством оборони побудований оптичний завод[19]. У наступні роки стала відчуватися нестача кваліфікованої робочої сили: службові автобуси возили працівників зі Старого Криму і Батального.

На початку 1990-х років населення міста збільшується в основному за рахунок кримських татар, що повертаються з місць спецпоселень[20]. Наприкінці XX — початку XXI століття населення міста поступово зменшується, у зв'язку з видаленням основного джерела приросту — міграції.

Населення міста Феодосія (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді), тис. чол.[16]

1897-01-28 15.03.1923 17.12.1926 17.01.1939 15.01.1959 15.01.1970 17.01.1979 12.01.1989 1992 1998 05.12.2001
24,096 22,663 27,347 45,032 46,327 64,938 76,402 83,912 86,4 80,9 74,669

-"- за даними поточного обліку[16]

2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
73,626 72,926 72,412 71,725 71,535 71,214 71,073

Росіяни становлять більшість населення Феодосії. За даними перепису населення 2001 року в населенні району були присутні наступні етнічні групи:

Національний склад населення Феодосії[21][22]
Розподіл населення Феодосії за рідною мовою[21]

Згідно з даними Організації єврейських громад Україні в 1989 році в Феодосії проживало 193 єврея[23] (0,2%).

Мовний склад населення міськради відрізняється однорідністю, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим феодосійці назвали рідною[21]:

Для Феодосії вкрай актуальна проблема старіння населення. Проблема виникла у зв'язку з тим, що колись феодосійські оборонні НДІ були філіями загальносоюзних наукових об'єднань, багато працівників яких прагнули в передпенсійному віці перевестися до Феодосії і залишитися жити в південному, тоді ще напівзакритому місті після виходу на пенсію.

Між загальними переписами населення 1989 і 2001 років населення територій, що підпорядковані Феодосійській міськраді, скоротилась на 8% з 117,8 тисяч до 108,6 тисяч осіб[24]; населення власне міста Феодосія скоротилось на 11% (з 83,9 до 74,7 тисяч чоловік)[16]. Склад населення за статтю за даними двох останніх переписів є стабільним: жінки становлять 54% населення міськради, чоловіки — 46%; що на 2001 рік відповідало 58,9 тисячам жінок і 49,7 тисячам чоловіків[25].

Населення міста Феодосії становить 76,1%[26] міського населення території Феодосійської міськради; (для довідки: міське населення міськради Феодосії — 98,1 тис. осіб, сільське 10,5 тис. осіб; що в 2001 році становило відповідно 90% і 10%, порівняно з 1989 роком частка сільського населення зросла з 7 до 10%[27]).

Чисельність населення Феодосії 1897–2009[16]

Економіка[ред.ред. код]

Феодосійський рубль 1918 року

Основа сучасної економіки Феодосії — курортна галузь[28] і морський транспорт[29]. Феодосія — кліматобальнеологічний курорт. Тут є пляжі, мінеральні джерела, грязьові лікарні, відомі санаторії та будинки відпочинку. Крім туризму і транспорту, економіка грунтується на виноробної, харчової, легкої промисловості, машинобудуванні, сільському господарстві і рибальстві. У 2009 році в промисловості було зайнято 2500 чоловік. У місті функціонують тютюнова, панчішна, меблева та офсетний фабрики, заводи: механічний, казенний оптичний, судномеханічний, «Буддеталь», соковий, винний; комбінат будматеріалів[30].

Курортні заклади[ред.ред. код]

Найбільшими санаторно-курортними установами міста є:

Набережна у Феодосії

Торгівля[ред.ред. код]

Основна частка торгівлі продуктами харчування та господарськими товарами припадає на невеликі магазини, продукції рослинництва — на постійні (Кримський і Центральний) і тимчасові ринки. Супермаркет «АТБ» розташований на вулиці Кримській і в районі центрального ринку, місцеві торговельні мережі представлені хлібними магазинами «Булкін» і магазинами Макеєва «Гірський», «Річковий» і «Центральний». Торгівля одягом переважно перейшла до магазинів, проте речові ринки існують на бульварі Старшинова (навпроти Кримського ринку) і на Ринковій площі (старий критий ринок і ринок «Гостинний двір»). Серед продавців побутової техніки представлені мережі «Фокстрот» (магазини на вул. Кримської і Базарної) і «Ельдорадо». Торгівля будівельними матеріалами побутового призначення ведеться в багатьох магазинах, розташованих переважно в новій північній частині міста. Торгівля арматурою та іншими великими товарами здійснюється на складах і ринку, розташованих на об'їзній дорозі — Керченському шосе. На вулиці Володарського розташований торговий салон мотоциклів. У фармакологічній сфері упевнені позиції займає мережа державних аптек.

Громадське харчування[ред.ред. код]

У літній час у Феодосії працює величезна кількість кафе та літніх ресторанів, розрахованих на відпочиваючих, які не бажають обтяжувати себе приготуванням їжі в орендованих квартирах або зовсім не мають такої можливості в орендованих номерах і кімнатах. Цілий рік працюють ресторани чотирьох зіркового готелю «Червоні вітрила» і тризірковому «Лідії», ресторан «Дача Стамболі», розташований в однойменній історичній віллі, піцерії «Піццеманія», «Бістро» і «Грінвіч» і ряд інших закладів, розташованих в капітальних будівлях.

Транспорт[ред.ред. код]

Феодосія — сучасний транспортний вузол, де сходяться автомобільні, залізничні і морські шляхи. Він розташований за 113 км від адміністративного центру (автошлях Р23). За 30 кілометрів від міста розташований аеродром, здатний приймати літаки всіх типів. Підприємства транспорту і зв'язку представлені морським торговельним портом Феодосії і підприємством по забезпеченню нафтопродуктами, які надають послуги з перевалювання сухих і нафтоналивних вантажів; відділенням Придніпровської залізниці і міжміською автостанцією, що забезпечують зв'язок Феодосії з містами України і Росії.

Планування та архітектура[ред.ред. код]

Планування території[ред.ред. код]

Феодосія. Колишня дача «Мілос»

Феодосія пов'язана з іншими населеними пунктами чотирма автодорогами (Сімферополь-Судак, Владиславівка-Джанкой, Керч і Орджонікідзе), в межах міста вони відповідають декільком найважливішим транспортним артеріям:

  • Вулиця Сімферопольське шосе — вулиця Руська (колишня Свердлова)
  • Вулиця Володарського — вулиця Кримська
  • Вулиця Федько — вулиця Карла Маркса
  • Вулиця Челнокова — вулиця Перемоги
  • Вулиця Гарнаєва — вулиця Генерала Горбачова

які в кінцевому рахунку сходяться до площі «Білої акації». Вулиці центральної частини міста (Горького, Нахімова, Галерейна, Українська (кол. Войкова), Радянська, Куйбишева) приймають все зростаючий потік автомобілів відносно рівномірно, тому виділити серед них ключові не представляється можливим. Найважливішими пішохідними зонами є проспект Айвазовського, феодосійська набережна, набережна Десантників, вулиця Земська, Адміральський бульвар, вулиця Горького, невелика ділянка вулиць Руської та Галерейної і бульвар Старшинова.

Площі[ред.ред. код]

Жодна з феодосійських площ не має власного статусу, і тим не менш їх назви використовуються в роботі органів місцевого самоврядування та пресі.

  • Привокзальна площа — площа біля Феодосійського вокзалу, адміністративно входить до складу проспекту Айвазовського, є основним місцем проведення загальноміських заходів (параду і святкового мітингу на День Перемоги, щорічного концерту, присвяченого Дню міста, новорічних гулянь, саме тут встановлюється головна міська ялинка). На площі розташована історична будівля готелю «Асторія», міська дошка пошани і пам'ятник Леніну.
  • Площа біля кінотеатру «Крим» (іменована так і в офіційних звернення міськвиконкому) є повністю пішохідною, в'їзд автотранспорту з боку вулиці Кірова перегороджений масивними квітковими клумбами. На цій площі вулиця Горького переходить в проспект Айвазовського, основні будівлі — кінотеатр Крим, побудований на місці зруйнованої під час Німецько-радянської війни Феодосійської чоловічої гімназії, і будівля Дитячої музичної школи № 1, що раніше належали міському комітету КПРС. На парадних сходах кінотеатру Крим проводиться святковий концерт, присвячений Дню Перемоги, частина заходів Дня міста, решту літа центр площі являє собою дитячий автодром. До площі виходять два парки — меморіальний парк Перемоги та парк вежі св. Костянтина (він же центральний парк культури та відпочинку)
  • Ринкова площа, яка є вузлом практично всіх автобусних маршрутів міста (крім № 13), являє собою жваву автостанцію. З морської сторони до неї примикає критий ринок, з південної — територія Феодосійського РЕМ (району енергетичних мереж — територіального підрозділу компанії «Крименерго»), із західного — старе Феодосійське кладовище з каплицею вхідний і храмом Всіх Святих, з півночі площа широко відкривається вулиці Радянській, а на схід (у бік моря) йде вулиця Назукіна.
  • Площа «Білої акації» є горловиною зв'язків між центром і північними районами міста. Вулиця Руська (на площі «Білого басейну», що переходить в Сімферопольське шосе), з'єднуючись з вулицею Карла Маркса, упирається у власне пішохідний продовження — єдиний шлях іде на захід у вигляді вузької вулиці Перемоги. Домінує на площі будівлю колишньої фабрики «Біла Акація», нині переобладнане під офіси, на першому поверсі розташована найбільша в місті кондитерська. В історичній будівлі — № 17 по вулиці Руській, прихованому поруч дерев, розташована середня школа № 3. З морської сторони до площі виходить Червона гірка, схил якої традиційно прикрашають квітковими композиціями.
  • Майдан Пушки — хрестоподібна площа, на якій до Сімферопольського шосе примикає вулиця Кримська, лінію якої після примикання умовно продовжує вулиця Володарського. На площі розташована червона будівля Феодосійського політехнікуму, два сквери — сквер Гармати, названий так через зенітного знаряддя, довгі роки служив пам'ятником феодосійському десанту на честь 40-річчя визволення Феодосії, але демонтованому в 2006 році, і безіменний трикутний сквер між Сімферопольським шосе і вулицею Кримською.
  • Площа автовокзалу — велика площа, на якій виділяється Церква святої Катерини, що височіє островом між площею і вулицею Федько.
ВП Фео вокзал.jpg
Kino krim feodossija.jpg
Cerkov sv Ekateriny 085.jpg
Привокзальна площа
(будівля — вокзал станції Феодосія)
Кінотеатр «Крим» Площа автовокзалу (на дальньому плані — церква святої Катерини)

Вулиці[ред.ред. код]

Вулиця Земська вид в бік Тепе-Оба
    В 1998–2008 роках деяким вулицям Феодосії були повернуті історичні назви (Земська, Адміральський бульвар — колишні Карла Лібкнехта і Рози Люксембург відповідно), іншим дані нові, більш пов'язані з історією міста (проспект Айвазовського, вулиця Богаєвського). Звивисті і круті вулиці історичної частини міста, розташованої на відрогах хребта Тепе-Оба, місцями ще нагадують старий її вигляд. Новий центр, відбудований у повоєнний час на колишній околиці Феодосії XIX століття, має прямокутне планування, порушується лише Пейзажною гіркою. Центральні вулиці Феодосії неширокі, основне дерево в цій частині міста — акація. У нових районах, відбудованих в 1970-1980-і роки, широкі магістральні вулиці супроводжуються рядами тополь і каштанів. Густі зелені смуги, що йдуть по непарному боку Сімферопольського шосе і по парному боку вулиці Кримській, є справжніми скверами з різноманітним складом дендрофлори.

Парки і сквери[ред.ред. код]

Ювілейний парк з фонтаном Доброму генію
  • Ювілейний парк розташований по обидві сторони від пішохідної частини вулиці Горького. У парку розташовані генуезька башта св. Костянтина, міська дошка пошани, фонтан Айвазовського, присвячений дару презентованого їм Феодосії — субашських воді, вічний вогонь і меморіальний комплекс героїв Великої Вітчизняної війни, фонтан Доброму Генію, у формі класичної алегорії зображає жінку І. К. Айвазовського.
  • Морсад або Матроський сад — один з найстаріших міських парків, розташований на місці невільничого ринку османських часів.
  • Алея героїв — платанова алея по вулиці Горького. Середня частина вулиці Горького, піднята на півтораметрове піднесення, є меморіальним комплексом «Алея героїв» з портретами феодосійців — героїв Кримської (1854–1856 р. р.) і Великої Вітчизняної воєн.
  • Комсомольський парк — парк в північній частині міста, найбільший з усіх. У ньому розташоване дитяче містечко, що імітує руїни древнього поселення з каменем, оповідають про історію міста та меморіальний комплекс зі стелою, присвячені військовим частинам — учасникам боїв за Феодосію.
  • Сквер Пушкіна — невеликий сквер між вулицею Земської та проспектом Айвазовського, в якому розташований пам'ятник О. С. Пушкіну, який колись відвідав Феодосію.
  • Парк санаторію міністерства оборони — великий парк, розташований на закритій від очей перехожих території санаторію, також пов'язаний з ім'ям російського поета-класика — тут розташовувався будинок Броневського, в якому зупинявся на ніч, що прямує в Гурзуф Пушкін. Серед гілок дерев прихований Пушкінський грот.

Архітектура[ред.ред. код]

Карло Боссолі. «Феодосія», 1856

Феодосія, яка живе своє 26-е століття, змогла зберегти не так багато старовинних будівель — величезний збиток, нанесений війною, не заповнений досі. Навіть через без малого сімдесят років на кладці генуезьких веж можна розрізнити сліди війни. Вежі й стіни фортеці, в'їзні ворота цитаделі і міст — пам'ятники архітектури XIV–XV століть, спадщина генуезького періоду історії міста. Історичні вірменські і грецькі церкви датуються тим же часом. До османського періоду відноситься барбакан у вежі святого Костянтина, мечеть і турецькі лазні.

Періодом істинного розквіту міста стала остання чверть XIX — перші 15 років XX століття. З появою можливості приїзду в місто за допомогою залізничного транспорту та пасажирських суден Феодосію починають відвідувати представники найбагатших торгових родин Російській імперії, цвіт її інтелігенції. До цього періоду відносяться будівлі Картинної галереї Айвазовського (комплекс, що складається з первісної прижиттєвої галереї, будинки художника і його сестри), вілл проспекту Айвазовського, будівлі краєзнавчого музею, готелі Асторія, гідрометцентру (за спиною пам'ятника Назукіна), банку на вулиці Горького, фінансової академії , Будинку офіцерів Флоту. Частина з названих будівель збереглася не повністю: Будинок офіцерів флоту був перебудований із Феодосійської синагоги, а гідрометцентр і банк на Горького зазнали істотних змін при реконструкції.

Основні вілли Єкатеринінського проспекту (проспекту Айвазовського):

Дача Стамболи
  • Особняк-вілла «Вікторія»Абрама Ароновича Крима
  • Дача «Мілос» Ібрагіма Самойловича Крима
  • Дача «Вілла» А. А. Крима
  • Дача «Флора» Т. А. Абрамова
  • Дача «Аїда» Н. Б. Ратгауза
  • Дача Й. Стамболі — будівля з мінаретами біля мосту через залізничну дорогу
  • Дача А. С. Суворина — разрушена, сейчас «Суворинские камни» и «Ай-Петри»[32]

Серед будівель XX–XXI століть виділяються:

  • Дитяча музична школа № 1 (колишній міськком партії)
  • Кінотеатр «Крим»
  • Середня школа № 1 з колонадою
  • Будівля нового вузла зв'язку («Укртелеком»)
  • Готель «Лідія»***
  • Висотні корпуси санаторію міністерства оборони
  • Готель «Червоні вітрила»****
  • 12-поверховий білий будинок наукової бази «Ай-Петрі»
  • Червоний будинок політехнікуму

Культові споруди[ред.ред. код]

Мечеть Муфти-ДжамиЦерква Всіх Святих
Церковь Св. архангелов Михаила и Гавриила
  • Середньовічні храми (недіючі)[33]
    • Св. Стефана (Св. Дмитра)
    • Св. Георгія (греч.)
    • Св. Іоанна Богослова
    • Св. архангелов Михаила и Гавриила
    • Св. Георгія (вірм.)
Караїмська кенаса, 1856, із альбома Карло Басоллі

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятник «Феодосія — Айвазовському»
Пам'ятник учасникам Феодосійського десанту
  • Витязям морських глубин — стела, прикрашена рельєфним зображенням підводного човна. Знаходиться в центрі меморіального комплексу «Алея героїв», встановлена ​​в 2006 році на честь 100-річного ювілею підводного флоту.
  • Вите Коробкову, піонеру-партизану — поставлений на зібрані піонерською організацією УРСР кошти; вулиця Горького
  • Врачу Довженко поруч з поліклінікою торгового порту; вулиця Горького.
  • Героям — підводникам- поряд з в'їздом у військовий порт; через дорогу від попереднього.
  • Комплекс з якорями в Морсаду- морякам-героям.
  • Назукіну — революційному діячеві Чорноморського флоту, навпроти особи «Доброго генія» на великому постаменті пам'ятника Олександру III.
  • Скульптурна композиція біля Будинку офіцерів флоту — «матрос на сторожі»; вулиця Галерейна.
  • Чорнобильцямв сквері навпроти кінотеатру «Україна».
  • Воїнам-інтернаціоналістам(«афганцям») на бічній алеї Комсомольського парку.
  • Пам'ятники Леніну на Привокзальній площі та в парку готелю «Червоні вітрила».
Пам'ятник віце-адміралу Соковніну Миколі Михайловичу
  • Пам'ятник і арка «Феодосії та феодосійка» розташовані на місці, раніше зайнятому гарматою (зенітним знаряддям — пам'ятником феодосійському десанту).
  • Чаша примирення на перехресті вул. Кримської і Сімферопольського шосе, знаходиться на місці, що початково призначалося для пам'ятника Андрію Первозванному.
  • Депортованим громадянам — в сквері між музеєм Гріна та Будинком офіцерів флоту.
  • Малі скульптурні форми у скверах та парках — персонажі давньогрецької міфології.

Цікаві місця[ред.ред. код]

  • Окремі башти (Св. Костянтина, Докова, Кругла, Фоми), стіни і ворота генуезької фортеці;
  • Фонтан Айвазовського, споруджений за проектом і на кошти художника в 1888 році[37];
  • Фонтан «Доброму генію»;
  • Фонтан пам'яті Казначеєва;
  • Вірменський фонтан.
  • Пам'ятники, які відносятся до періоду Другої Світової війни:
    • указ про нагородження орденом Феодосії Великої Вітчизняної війни I ступеня;
    • Пам'ятні знаки, присвячені ювілеям перемоги;
    • Алея героїв на вулиці Горького (колишньої Італійської);
    • Меморіальні комплекси біля Вічного вогню і в Комсомольському парку.
ВП Введенская Фео.jpg
Панорама.jpg
Феодосия-004.jpg
Церква в ім'я Введення в храм Пресвятої Богородиці, стара будівля міста, початок будівництва — VIII–IX століття Генуезька фортеця і церква Іоанна Предтечі, XIV–XV століття Фонтан Айвазовського

Культура[ред.ред. код]

Всього на території Великої Феодосії зосереджено більше 160 пам'яток історії, культури, архітектури і містобудування.

Монументальні пам'ятники[ред.ред. код]

Музеї[ред.ред. код]

Історія музейної справи у Феодосії почалася з 1811 року. Музей старовини є першим музеєм міста і одним з найстаріших у Європі. Далеко за межами Криму і України відомі музеї Олександра Гріна і Національна картинна галерея І. К. Айвазовского. Приватний музей грошей має в своєму розпорядженні експонати, аналогів яким немає ні в одній колекції нумізматики, а музей дельтапланеризму є єдиним музеєм такого роду в світі.

Розташовуються музеї в основному в центральній частині міста: на вул. Галерейній (починається від залізничного вокзалу) і на вул. Гріна (колишня Куйбишева), що перетинає вул. Галерейну.

Детальніше див. статтю: Музеї Феодосії

Феодосія в мистецтві та літературі[ред.ред. код]

В кінці XIX і на початку XX-го століття склалося явище, назване «кіммерійською школою» пейзажу. Ця «школа» — художники, що жили в Феодосії: І. К. Айвазовський, К. Ф. Богаєвський, М. А. Волошин, Л. Ф. Лагоріо, А. І. Фесслер, М. П. Латрі.

На відміну від живописців, поети[38] і письменники, за одним винятком, бували в Феодосії або проїздом, або зупинялися на короткий час в гостях у знайомих. З 16 по 18 серпня 1820 року в садибі С. М. Броневського зупинялася родина генерала Н. Н. Раєвського і мандрівний з ними А. С. Пушкін, який у листі братові писав: «…зупинилися у Броневського, людини поважної по непорочній службі і по бідності». Багато пізніше на берегах рукопису першого розділу «Євгенія Онєгіна» з'явиться малюнок скелі з характерними обрисами скелі Золоті ворота, що входить в комплекс заповідника «Кара-Даг» розташованого західніше міста між селищами Коктебель та Курортне. 13 вересня 1825 року, за розрахунками біографів, з Феодосії в Керч виїхав А. С. Грибоєдов, до цього …"Нині оббігав усе місто, дивовижна суміш вікових стін колишньої Кафи і наших одноденних мазанок…". Чотири рази в Феодосії побував А. П. Чехов (1888, 1894, 1896, 1898 роки); з листа Антона Павловича:

Море чудесное, синее и нежное, как волосы невинной девушки. На берегу его можно жить 1000 лет и не соскучиться. Купанье до того хорошо, что я, окунувшись, стал смеяться без всякой причины … Жарища и духота невозможные, ветер сухой и жесткий, как переплет, просто хоть караул кричи. Деревьев и травы в Феодосии нет…

В 1891 році три дні пробув у Феодосії А. М. Горький (Пєшков):

Расхаживая по святой Руси, попал в Феодосию … справа от нас лежал на берегу город тяжелыми глыбами белых домов, слева — море, перед нами — оно же, уходившее в неизмеримую даль, где в мягких полутонах смешались в фантастическое марево какие-то дивные и нежные, невиданные краски, ласкающие глаза и душу неуловимой красотой своих оттенков…

Там у 1919–1920 роках жив Осип Мандельштам; в серпні 1920 року був заарештований врангелівської контррозвідкою за підозрою в зв'язках з більшовиками, і після звільнення відправився на баржі в Батумі.

Глибокий слід у культурному житті Феодосії залишив Олександр Степанович Грін (жив у Феодосії з 10 травня 1924 року по 23 листопада 1930 року).

Релігія[ред.ред. код]

В місті розташовано багато культових пам'яток різних релігійних конфесій. Це середньовічні вірмено-григоріанські (св. Сергія, св. Іоанна Богослова, св. Іоанна Предтечі), вірмено-католицькі (св. архангелів Михаїла і Гавриїла, монастир св. Георгія) і православні (церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці, св. Георгія, св. Дмитрія та інші), мечеть Муфті Джамі, будівля колишньої хоральної синагоги початку 20 століття (сучасний Будинок офіцерів флоту).

Назва Місцезнаходження Короткий опис Зображення
Церква Святого Сергія (Сурб Саркіс) вул. Вірменська, 1 1330 року. Вважається найдавнішою вірменською церквою міста. Усипальниця Айвазовського. Feodosia Armenian church02.jpg
Церква святого Стефана (Дмитра) Генуезька фортеця Грецька церква 14 століття. St. Stephen's Church.JPG
Мечеть Муфті Джамі вул. Караїмська (кол. Леніна), 6 1623 року. Збудована за стамбульськими зразками Середньовіччя. Протягом кінця 18 — початку 20 століття була вірменським католицьким храмом Успіння. Mufti Dzhami Theodosia Mosque.jpg
Церква Іверської ікони Божої Матері Генуезька фортеця Колишня вірменська церква Івана Предтечі, пам'ятка 13 — 14 століть. THE GENOESE FORTRESS IN CAFFA.jpg
Церква Всіх Святих вул. Назукіна, 15 Сучасна церква з двома ошатними каплицями (освячена 2005 р.) на місці зруйнованої (освячена 1885 р.)
Церква архангелів Михаїла і Гавриїла вул. Вірменська, 11 Вірменська церква 1408 року. Armenian Church Archangels.JPG
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці Найстаріша з відомих у Феодосії (VIII–IX ст.)
Церква св. Георгія (вірменська) вул. Нахімова, 32 Вірмено-католицька церква 1385 року. St George church Feodosiya.jpg
Церква св. Георгія (грецька) Генуезька фортеця
Церква св. Михайла
Церква св. Катерини вул. Федька, 95 кінець XIX ст. Cerkov sv Ekateriny 085.jpg
Собор Казанської ікони Божої Матері вул. Соборна, 52 Kazanskiy Cathedral, Feodosia, Krim.jpg

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Наука[ред.ред. код]

До 1991 року Феодосія була центром наукоємного машинобудування, тут розташовувалися науково-дослідні інститути кораблебудівного, військово-морського, військово-повітряного, геологорозвідувального, приладобудівного, гідроакустичного, еколого-біологічного профілів. Після стрімкої демілітаризації 1990-х років Феодосія багато в чому втратила свої наукові установи. На даний момент існують:

Освіта[ред.ред. код]

На території міськради Феодосії розташовані 23 державні школи, перші 20 мають наскрізну нумерацію, Коктебельська, Щебетовська та Наніковська номерів не мають. Власне в місті знаходяться 11 з них: 1-а (з поглибленим вивченням французької мови), 2-а (з поглибленим вивченням англійської мови), 5-а (гімназія), 14-а (загальногуманітарний профіль) і 17-я (математичний профіль); Відносно великими є також школи 4, 9, 10, 13; до невеликих можна віднести 3 і 19 школи.

Естетичне виховання молоді здійснюється в першій і другій музичних школах, художній школі та її філії, Феодосійському Центрі дитячої творчості[39]; наукова робота школярів ведеться в центрі «Інтелект», що є базою феодосійських секцій Малої академії наук Криму «Шукач».

У місті розташовані школа для слабочуючих, дитячий будинок і школа-інтернат. Середньоспеціальна освіта представлена ​​Феодосійським політехнікуму і Феодосійський філією Керченського судномеханічного технікуму Керченського морського технологічного інститутуПриморському). Вищі — приватною «Феодосійської фінансової академії» III рівня акредитації, філіями та представництвами ВНЗ інших міст (Східноукраїнського Національного університету ім. В. Даля (Луганськ), Національного університету кораблебудування ім. Адмірала Макарова (Миколаїв), Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (Сімферополь) — закритий в 2008 році).

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Складна організаційно-територіальна структура охорони здоров'я у Феодосійському міськраді постійно змінюється через перекладів різних лікарняних відділень з селищ в місто, з однієї будівлі в іншу[40], нижче наведено список будівель, які належать до сфери охорони здоров'я:

Фізкультура і спорт[ред.ред. код]

У Феодосії розташована велика навчально-спортивна база «Динамо» з кількома тенісними кортами і стадіоном. Стадіон «Кристал» імені В. А. Шайдерова, названий на честь померлого на його полі мера Феодосії Володимира Олександровича Шайдерова, дозволяє проводити змагання з різних видів спорту. З історії феодосійського футболу відомо, що в першій групі чемпіонату Криму в 1967 у брали участь феодосійський «Авангард» і Щебетовського «Коктебель», в перших іграх Другої ліги Україна брала участь феодосійська команда «Море», в 2007 році «Кафа» (Феодосія) посіла 3-е місце в чемпіонаті Криму. Серед футбольних команд проводяться регулярні змагання — літній і зимовий першості, а також Кубок міста. Відкритий зимовий чемпіонат Феодосії з футболу — основне футбольне змагання м. Феодосії. Володарем Кубка 2010 року і переможцем Відкритого зимового чемпіонату міста сезону 2009/2010 є СК «Вимпел» спортивної громадської організації «Вимпел-Феодосія».

Крім зазначених вище «Динамо» і «Кристала» є стадіони у СЗШ № 17 і 9, інтернаті, політехнікумі.

У місті та околицях проводяться змагання із автоспорту (автодром знаходиться на човниках), повітроплавання (щодо проходження контрольних точок на повітряних кулях, що представляє непересічну завдання через зміни напряму повітряних потоків, пов'язаних з навколишніми горами). Змагання із дельтапланеризму і парапланеризму проходять на горі Клементьєва між Феодосією і Коктебелем.

Починаючи з 1998 року у Феодосії проводиться щорічний міжнародний турнір з художньої гімнастики «Грації-Кіммерії», на який з'їжджаються кращі представниці цього виду спорту з Криму, України, Росії, Білорусі, Естонії та інших країн. Традиційно щороку в перших числах вересня всім жителям і відпочиваючим міста надається можливість помилуватися цим чудовим і дуже жіночним видом спорту. Ініціатором організатором і натхненником цього турніру беззмінно виступає в минулому кандидат у майстри спорту зі спортивної гімнастики, а тепер ось уже понад 20 років тренер з художньої гімнастики в місті Феодосія Руденко Вікторія Євгенівна. Турнір завжди проходив під патронатом екс-мера Феодосії Шайдерова В. А., який віддавав данину і був відданий не тільки істинно чоловічим видам спорту: футболу та дзюдо, але і цьому споконвічно жіночому.

Персоналії, пов'язані з Феодосією[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Назва Теодосія запропонована у Харківському правописі, а також використовується деякими вченими, зокрема, І.Крип'якевичем
  3. а б Див., наприклад, Ростислав Лихотворик Киммерия. — Феодосия: .
  4. Э.Б. Петрова Античная Феодосия. — Симферополь: Сонат, 2000. — С. 101. — 2000 прим. — ISBN 966-7347-66-4
  5. Античная Феодосия, с. 102
    «Слабая археологическая изученность не даёт возможности более или менее точно определить площадь Феодосии и численность её населения»; информация о косвенном методе, использованном в данном случае, дана на страницах 101–102 научного издания «Античная Феодосия» (профессор ТНУ, д.и.н. Э. Б. Петрова)
  6. Античная Феодосия, с. 133
  7. Дюличев В.П. Крым. История в очерках. — Симферополь: РуБин, 2005. — 496 с. — 5000 прим. — ISBN 966-96158-2-8; Часть1, с. 233
  8. Дюличев. Очерки Крыма. Часть1, с 329
    До цієї інформації слід ставитися з певною мірою обережності. Більш ймовірно, що чисельність Кафи в османський період була такою ж, як в останні роки генуезького правління.
  9. А.Б. Иваницкая Власть и город. История местного самоуправления в Феодосии. — Феодосия: Арт Лайф, 2005. — 114 с. — 1000 прим. — ISBN 966-8803-01-9; с. 21
  10. Власть и город, с 27
  11. Дюличев. Очерки Крыма. Часть1, с 389
  12. Власть и город, с 39
  13. Власть и город, с 48 и 49
  14. Дюличев. Очерки Крыма. Часть1, с 430
  15. Власть и город, с 63
  16. а б в г д Cities & towns of Ukraine
  17. Власть и город, с 67
  18. Дюличев В.П. {{{Заголовок}}}. — 10000 прим. — ISBN 966-96158-3-6 (Часть2, с 188–189)
  19. Власть и город, с 72
  20. Власть и город, с 88
  21. а б в г . Перепис населення України 2001. «Языковый и национальный состав населения регионов АРК» (російською). Главное управление статистики по АРК. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2009-12-01. 
  22. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.
  23. Организации еврейских общин Украины
  24. . Всеукраинская перепись населения 2001 года. «Размещение наличного населения АРК» (російською). Государственный комитет статистики Украины. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2009-12-01. 
  25. . Перепис населення України 2001. «Склад населення АРК за статтю». Державний комітет статистики України. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-12-01. 
  26. за даними перепису населення 2001 року
  27. Перепис населення України 2001. «Численность городского и сельского населения по регионам АРК». Государственный комитет статистики Украины. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-12-01. 
  28. «Бюджет Феодосии складывается из доходов курортного сезона и средств, полученных от продажи земли и коммунальной собственности» — из выступления на сессии Феодосийского горсовета.
    «Новый Регион – Крым», Анна Волкова (17 ноября 2008). «Феодосийский горсовет решает, как потуже затянуть пояса» (російською). Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2009-12-01. 
  29. «Кафа»: (10.01.09). «Ожидание роста» (російською). KporT.INFO - Независимый крымский портал. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2009-12-01. 
  30. а б И.В. Мирошниченко. «Анализ программы Социально-Экономического Развития и бюджета на 2006 год (г. Феодосия)» (російською). Крымская Республиканская Ассоциация "ЭКОЛОГИЯ и МИР". Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2009-12-01. 
  31. м: Минкурортов АРК // Перечень санаторно-курортных и туристских учреждений Феодосии по состоянию на 01.04.08 г.
  32. а б Ростислав Лихотворик Путешествие со старой открыткой. Феодосия, Старый Крым, Коктебель, Отузы, Кизилташ на рубеже XIX-XX столетий. — Феодосия: Арт-Лайф, 2004. — С. 70-88.
  33. а б Корнилецкий А.И. Храмы Феодосии. — Феодосия: ЭКМА+.
  34. Подробнее — статья Храм Александра Невского. Утраченные святыни на сайте Феодосийского благочиния
  35. В Феодосии начаты работы, связанные с восстановлением мечети Биюк-Джами…
  36. Феодосия // Большая советская Энциклопедия.
  37. См. Знамениті пам'ятки Феодосії
  38. Див. також Крым. Поэтический атлас // / А.Н. Рудяков, В.П. Казарин. — Симферополь: Таврия, 1989. — С. 162-166. — ISBN 5-7780-0118-5
  39. Феодосійський Центр дитячої творчості
  40. Організаційну структуру можна подивитися в статті"Здравоохранение в Феодосии" (Кримологія)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]