Сомеш
| Сомеш | |
|---|---|
 | |
| 47°08′41″ пн. ш. 23°54′48″ сх. д. / 47.14472222224977571° пн. ш. 23.913333333360779° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 47°08′41″ пн. ш. 23°54′48″ сх. д. / 47.14472222224977571° пн. ш. 23.913333333360779° сх. д. |
| Гирло | Тиса |
| • координати | 48°06′49″ пн. ш. 22°20′22″ сх. д. / 48.11361111113877342° пн. ш. 22.33944444447177702° сх. д. |
| Басейн | басейн Дунаю |
| Країни: | Румунія, Угорщина |
| Довжина | 388 км |
| Площа басейну: | 15,015 км² |
| Середньорічний стік | 120±0,001 м³/с |
| Притоки: | Сомеш-Маре, Селаж |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сомеш, або Самош (рум. Someş) — річка у Румунії та Угорщині, ліва притока Тиси. Довжина 388 км, площа басейну 15,015 км². У Румунії протікає територією жудців: Клуж, Селаж, Марамуреш, Сату-Маре.
Утворюється від злиття двох річок: Великого (або Сомеш-Маре) та Малого Сомешу. Перший у свою чергу утворюється від злиття Теплого та Холодного Сомешів. Після цього Сомеш повертає на північний захід та збагачується водами інших річок (Канош, Тур). Впадає у Тису на північному заході Сатмарського комітату.
У верхів'ї має гірський характер, перетинає Східні Карпати та масиви Біхору. Нижня течія на Середньодунайській рівнині. Розливається навесні та на початку літа, межень наприкінці літа та восени. Середній стік води — 114 м³/сек. Льодостав з кінця грудня до кінця лютого.
Лісосплавна. Судоходна у нижній течії, де русло випрямлене та каналізоване. Використовується для зрошення. На Сомеші розташовані міста Деж, Сату-Маре[1].
Екологія[ред. | ред. код]
Постраждала від витоку ціанідів в Бая-Маре.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2008.
