Клуж-Напока

Клуж-Напока рум. Cluj-Napoca угор. Kolozsvár
Мерія Клужа
Основні дані
Країна	Румунія
Регіон	Клуж
Засноване	1173
Магдебурзьке право	1316
Населення	318,0 тис. мешканців (2002)
Географічні координати	46°46′00″ пн. ш. 23°36′00″ сх. д.
Міська влада

Клуж-Напо́ка, Клуж, Коложвар, Клаузенбург (до 1974 року — Клуж; рум. Cluj-Napoca, угор. Kolozsvár, пол. Kluż, чеськ. Kluž, лат. Napoca, Castrum Clus, Claudiopolis, нім. Klausenburg) — місто в Румунії, адміністративний центр жудецу Клуж. Розташоване на річці Сомешул-Мік (Малий Сомеш). Одна з семи німецьких фортець Семиграддя.

Населення 318,0 тис. мешканців (2002). Друге за чисельністю населення місто країни.

Назва

В римську епоху тут був військовий табір Напока, якому згодом було надано статус міста і потім колонії. При переселенні народів місто не вціліло.

Походження назви Клуж має дві версії: німецька — Klause, «гірський перевал», або clusa, «загата»; латинська — Clus, «закритий», яка пояснюється пагорками навкруги міста. Назва Клуж (Castrum Clus) постала в 12 сторіччі для означення фортеці.

Угорці називають місто Коложвар (Kolozsvár). Назва міста була змінена комуністами в 1974 році на Клуж-Напока.

Господарство

Крупний промисловий і найважливіший культурний центр Трансільванії. Провідні галузі: машинобудування (виробництво устаткування для текстильної і харчової промисловості) і харчосмакова промисловість (м'ясна, олійництво, молочна, тютюнова і ін.). Заводи шкіряного взуття і абразивних матеріалів, підприємства швейної, трикотажної, меблевої, хімічної, фарфоро-фаянсової промисловості, виробництво будматеріалів.

Клузький університет, 6 вузів, філіал АН Румунії, театри, музеї (історичний, етнографічний, художній); Ботанічний сад.

Історія

Заснований на місці дакійської, потім римської фортеці. Вперше згадується в 1173; місто з 1316. Залишки фортечних мурів з коморами, баштами і бастіонами (13-17 ст.); готична церква св. Михайла (14-15 ст., псевдоготична північна башта — 19 ст.), будинок Корвинів (15—16 ст.) и монастир францисканців (15—18 ст.); барочні церква єзуїтів (1718—24) й палац Банфі (1774—85, архітектор І. Е. Блауман). Будівлі університету (кінець 19 ст.) і театру (кінець 19 ст.) у дусі еклектики. З кінця 1950-х рр. споруджені упорядковані житлові райони (Драгаліна, Георгіени тощо), студентське містечко, критий плавальний басейн (1968), агрономічний інститут (1968), готель «Напока» (1969) та інше. В 1974 до назви міста додано стару римську назву Напока.