Клуж-Напока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Panorama Cluj.jpg
Клуж-Напока
рум. Cluj-Napoca
угор. Kolozsvár
Герб
Мерія Клужа
Мерія Клужа
Розташування міста Клуж-Напока
Основні дані
Країна Румунія
Регіон Actual Cluj county CoA.png Клуж
Засноване 1173
Магдебурзьке право 1316
Населення 324,6 тис. мешканців (2011)
Географічні координати 46°46′00″ пн. ш. 23°36′00″ сх. д. / 46.76667° пн. ш. 23.60000° сх. д. / 46.76667; 23.60000Координати: 46°46′00″ пн. ш. 23°36′00″ сх. д. / 46.76667° пн. ш. 23.60000° сх. д. / 46.76667; 23.60000
Міська влада

Клуж-Напо́ка, Клуж, Коложвар, Клаузенбург (до 1974 року — Клуж; рум. Cluj-Napoca, угор. Kolozsvár, пол. Kluż, чеськ. Kluž, лат. Napoca, Castrum Clus, Claudiopolis, нім. Klausenburg) — місто в Румунії, адміністративний центр жудецу Клуж. Розташоване на річці Сомешул-Мік (Малий Сомеш). Одна з семи німецьких фортець Семиграддя.

Населення 324,6 тис. мешканців (2011). Друге за чисельністю населення місто країни.

Назва[ред.ред. код]

У римську епоху тут був військовий табір Напока, якому згодом було надано статус міста і потім колонії. При переселенні народів місто не вціліло.

Походження назви Клуж має дві версії: німецька — Klause, «гірський перевал», або clusa, «загата»; латинська — Clus, «закритий», яка пояснюється пагорками навкруги міста. Назва Клуж (Castrum Clus) постала в 12 сторіччі для означення фортеці.

Угорці називають місто Коложвар (Kolozsvár). У 1974 році назву міста «Клуж» було змінено румунською комуністичною владою на «Клуж-Напока».

Господарство[ред.ред. код]

Крупний промисловий і найважливіший культурний центр Трансільванії. Провідні галузі: машинобудування (виробництво устаткування для текстильної і харчової промисловості) і харчосмакова промисловість (м'ясна, олійництво, молочна, тютюнова і ін.). Заводи шкіряного взуття і абразивних матеріалів, підприємства швейної, трикотажної, меблевої, хімічної, фарфоро-фаянсової промисловості, виробництво будматеріалів.

Клузький університет, 6 вузів, філіал АН Румунії, театри, музеї (історичний, етнографічний, художній); Ботанічний сад.

Історія[ред.ред. код]

Заснований на місці дакійської, потім римської фортеці. Вперше згадується в 1173; місто з 1316. Залишки фортечних мурів з коморами, баштами і бастіонами (13-17 ст.); готична церква св. Михайла (14-15 ст., псевдоготична північна башта — 19 ст.), будинок Корвинів (15—16 ст.) і монастир францисканців (15—18 ст.); барочні церква єзуїтів (1718—24) і палац Банфі (1774—85, архітектор І. Е. Блауман). Будівлі університету (кінець 19 ст.) і театру (кінець 19 ст.) у дусі еклектики. З кінця 1950-х рр. споруджено впорядковані житлові райони (Драгаліна, Георгіени тощо), студентське містечко, критий плавальний басейн (1968), агрономічний інститут (1968), готель «Напока» (1969) та інше.