Соціальний консерватизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Соціа́льний консервати́зм — політична ідеологія, що зосереджується на збереженні того, що вважається традиційними цінностями. Соціальний консерватизм є формою авторитаризму і його часто пов'язують з думкою про те, що уряд або держава повинні грати більшу роль в соціальних та моральних справах своїх громадян, в загальному випадку підтримувати поведінку, яку влада вважає морально правильною та перешкоджати або просто забороняти те, що влада вважає морально неправильним.[1][2] В Сполучених Штатах протягом середини та до кінця 20-го століття, поняття збереження традиційних цінностей розглядалась соціал-консерваторами як ідеал, який поступово руйнувався через ряд федеральних законодавчих актів та через рішення Верховного Суду США, що призвело до перевороту в основній течії соціального консерватизму, почалась діяльність низових активістів та спроби лобіювати закони на захист традиційних цінностей на федеральному рівні. Ця ідеологія зазвичай з підозрою ставиться до соціальних змін і ратує за повернення фундаментальних цінностей. Друге значення терміну соціал-консерватизм розвинулось в Скандинавських країнах та континентальній Європі. Там воно стосується ліберального консерватизму, який виступає за європейські держави загального добробуту. Соціальний консерватизм відрізняється від культурного консерватизму, що зосереджується на культурних аспектах, таких як захист культури певного народу, хоча ці дві ідеології трохи перетинаються.

Прийняті цілі та ідеології, що стосуються захисту традицій та/чи моральності часто різняться для різних груп соціального консерватизму. Таким чином немає якоїсь спільної політики чи позицій, які вважались би універсальними серед соціал-консерваторів. Проте є ряд принципів яких принаймні більшість соціальних консерваторів притримується. До таких загальних ідей та філософій належать: нуклеарна сім’я, як базовий елемент суспільства, державний захист моральності та того, що вони називають традиційними сімейними цінностями, вони виступають проти секуляризму та войовничого атеїзму. Прикладне застосування цих загальних принципів у соціал-консерваторів різних країн має такий вигляд: виступають проти легалізації абортів, дослідження стовбурових клітин та евтаназії; виступають проти євгеніки (генних модифікацій, що передаються в спадок) та трансгуманізму підтримуючи біоконсерватизм;[3] виступають за визначення шлюбу як союзу однієї жінки та одного чоловіка, проти одностатевих шлюбів, проти легалізації медично невиправданих наркотиків, проти проституції, дошлюбного сексу, та сексу поза шлюбом; протестують проти порнографії та того, що вони вважають непристойним та непорядним.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Zafirovski, Milan (2008). Modern Free Society and Its Nemesis: Democracy, economy, and conservatism. Lexington Books. с. 27. 
  2. Stenner, Karen (2005). The authoritarian dynamic. Cambridge University Press. с. 86. 
  3. The Next Digital Divide (utne article)


Соціологія Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Політика Це незавершена стаття з політики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.