Приватна власність
Приватна власність — одна з форм власності, що означає абсолютне, захищене законом право громадянина чи юридичної особи на конкретне майно (землю, нерухомість, засоби виробництва, гроші і цінні папери, товари, інтелектуальний продукт), яка полягає в тому, що ці об'єкти власності належать приватним особам, сім'ям, групі осіб. Приватна власність на засоби виробництва є базисним елементом ринкової економіки.
Форми приватної власності[ред.]
Основними формами приватної власності є :
- індивідуально-трудова, коли власником виступає одна особа, або сім'я;
- партнерська, коли колективне володарювання здійснюється певним колом людей (засновниками акціонерного товариства закритого типу);
- корпоративна, коли колективне володіння здійснюється колективом людей, склад якого постійно змінюється (акціонерне товариство відкритого типу).
Різновидом індивідуальної власності є особиста власність. Розрізняють:
- трудову приватну власність, за якої власник є одночасно трудівником, наймана праця не застосовується;
- капіталістичну приватну власність, засновану на системі найманої праці.
Індивідуально-трудова власність характеризується тим, що фізична особа в підприємницькій діяльності використовує власні засоби виробництва і свою робочу силу. Якщо в господарстві використовується праця членів сім'ї, така власність є сімейною трудовою власністю. Індивідуальний приватний власник може використовувати в господарстві й працю найманого робітника.
Партнерська власність є об'єднанням капітала або майна кількох фізичних чи юридичних осіб з метою здійснення спільної підприємницької діяльності.
Корпоративна ( акціонерна ) власність - це капітал, утворений завдяки випуску і продажу акцій. Об'єктом власності акціонерного товариства є, крім капіталу, і інше майно, яке придбане в результаті господарської діяльності. Акціонерний капітал поєднує приватну власність і колективну форму її використання.
Межі між приватною і суспільною формами власності дуже рухомі, зміни пов язані з різнонаправленими процесами:
- націоналізації;
- роздержавлення. Однією з основних форм роздержавлення є приватизація.
Див. також[ред.]
Джерела[ред.]
- Конституція України (статті 41, 116, 142 і 143).
- Большой Энциклопедический словарь (рос.)
- Економічна енциклопедія в 3-х т., т.1.- К., ВЦ Академія, 2000, с.244
- Цивільне право України / Ч. Н. Азімов, М. М. Сибільов, В. І. Борисова та ін. / За ред. Ч. Н. Азімова, С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Х.: Право, 2000.
- А. С. Гальчинський. Основи економічної теорії.- К., 1995
