Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирок» (Херсон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Храм Різдва Пресвятої Богородиці “Монастирьок” (Херсон)
46°37′40″ пн. ш. 32°36′43″ сх. д. / 46.627917° пн. ш. 32.6121056° сх. д. / 46.627917; 32.6121056Координати: 46°37′40″ пн. ш. 32°36′43″ сх. д. / 46.627917° пн. ш. 32.6121056° сх. д. / 46.627917; 32.6121056
Тип споруди православний храм
Розташування Україна Україна, Херсон
Початок будівництва 1792
Кінець будівництва 1818; 1885 (добудови)
Відбудовано 2002 (перебудова)
Стиль класицизм
Належність УПЦ
Стан пам'ятка культурної спадщини України і пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса вул. Богородицька, 27
Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирок» (Херсон). Карта розташування: Україна
Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирок» (Херсон)
Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирок» (Херсон) (Україна)
Мапа
CMNS: Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирок» у Вікісховищі

Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирьок» (Херсон) — українська православна церква, знаходиться за адресою вулиця Богородицька, 27. Пам'ятка архітектури національного значення XVIII століття, охоронний номер 1627[1].

Заснування

Файл:Herson-pam-arh831560-m.jpg
Складське приміщення

На плані Херсонської губернії 1792 року будівля значилась як купецький склад, спорожнілий після заснування Одеси. У 1799 році троє ченців — старовірів Корсунського монастиря освятили церкву в ім'я Пресвятої Богородиці. Саме на честь цієї церкви була названа вулиця, яка після революції перейменована у Червонофлотську[2].
18 червня 1799 року архієпископом Новоросійським і Дніпровським Гавриїлом, за клопотанням ігумена Корсунського монастиря Іоасафа, дано дозвіл на пристрій церкви у цій будівлі та зарахування її до монастиря. У великих підвалах були облаштовані монастирські келії, у яких жили постійно чи проїздом монахи, збираючи пожертви на свій монастир. Від цього і пішла назва церкви «Монастирьок»[3]. Храм був духовно-просвітницьким центром для вихованців жіночої гімназії, розташованої на протилежній стороні вулиці.

У 1818 році церкву розширили, прибудували триярусну дзвіницю (дерев'яну, на кам'яному першому ярусі) та дерев'яний барабан з куполом. У 1885 році дзвіниця перебудована у кам'яну[4].
Церква функціонувала до лютого 1930 року, згодом купол зняли, дзвіницю розібрали, згідно з постановою Херсонської міської ради, закрили та передали восьмій трудовій школі (нині школа № 34) під спортивний зал та навчальні майстерні[3].
Довгий час в будівлі розміщувався спортивний клуб «Ринг» асоціації «Гарт».
У січні 2000 року відповідно до рішення Херсонської міської ради приміщення повернуто церкві. 27 лютого 2000 року у храмі пройшло перше богослужіння.
Будівля побудована у стилі класицизму, прямокутна у плані, кам'яна.

Файл:Храм Різдва Пресвятої Богородиці “Монастирьок”.jpg

Настоятель храму — протоієрей Радченко Віктор Сергійович, у 2012 році за заслуги перед Святою Церквою та у зв'язку з 65-річчям удостоєний високої церковної нагороди, яку йому вручив Архієпископ Іоанн[5].

«Монастирьок» у мистецтві

У 2005 році Олександр Миколайович Бережний, член Національної спілки художників України, лауреат обласної премії імені Героя Радянського Союзу Іллі Кулика, учасник багатьох республіканських, обласних та закордонних виставок почав створювати серію «Херсонські акварелі», до якої ввійшли 300 пейзажей старого Херсону. У 2007 році виданий перший в історії міста художній альбом «Акварели Александра Бережного: Херсон глазами художника»[6], до якого увійшла картина, на якій зображена вулиця Червонофлотська, 25 та «Монастирьок».

Галерея

Зовнішній вигляд

Внутнішній інтер'єр

Джерела

  1. Горностаев Е. В. По страницам истории православных церквей Херсона. — Херсон, 1998. (рос.)
  2. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: В 4 т.; Т.4 /Г. Н. Логвин.- К.,1986.- 376 с. (рос.)
  3. Сквозь годы и судьбы. Современный Херсон / Авторы-составители: О. Алеферко, С. Алеферко.- Херсон: Надднепряночка, 2003.- 224 с. (рос.)
  4. Скороход А. Как перепутали храм со складом // СВ Гривна .- 2005.- № 45 .- С. 4. (рос.)
  5. Скороход Т. Ключ від повернутого храму // Новий день .- 2000 .- № 18 .- С.5
  6. Скороход А. Херсон: вчера и сегодня .- Херсон: Надднепряночка, 2008. — 252 с. (рос.)
  7. Радченко В. Просим хлеб, но не камень // Новий день .- 1999 .- № 44 .- С.15. (рос.)

Примітки

  1. ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Г.Н. Логвин. — К., 1986. — Т. 4. — С. 130. (рос.)
  2. ↑ Церковь Пресвятой Богородицы. peloris.org. Процитовано 2 квітня 2015 року.(рос.)
  3. ↑ а б Горностаев Е. В. По страницам истории православных церквей Херсона. — Херсон, 1998. — С. 39-40. (рос.)
  4. ↑ Улица Богородицкая. mycity.kherson.ua. Процитовано 2 квітня 2015 року.(рос.)
  5. ↑ Архипастырская служба в церкви Рождества Богородицы (Монастырек) в Херсоне. pravoslavie.ks.ua. Процитовано 2 квітня 2015 року.(рос.)
  6. ↑ Яркие краски жизни: увлечения художника. aberezhnoy.name. Процитовано 25 березня 2015 року.(рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Храм_Різдва_Пресвятої_Богородиці_«Монастирок»_(Херсон)&oldid=15928721