Список судинних рослин України — розоцвіті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Список місцевих рослин України з порядку розоцвіті є продовженням Списку судинних рослин України. Розоцвіті (Rosales) у рідній флорі України представлені родинами: коноплеві (Cannabaceae), маслинкові (Elaeagnaceae), жостерові (Rhamnaceae), трояндові (Rosaceae), в'язові (Ulmaceae), кропивові (Urticaceae).

   Таким кольором позначені види рослин, внесені до Червоної книги України (видання 2021 року) із зазначенням статусу

Місцеві розоцвіті (Rosales)[ред. | ред. код]

Вид [39]Розповсюдження в УкраїніДжерело інформаціїРодинаЗображення
1 Каркас голий Celtis glabrata Steven ex Planch. На сухих схилах, скелях, осипах — у Криму, на заході (від Тарханкутського півострова до Балаклави), і на ПБК (від Балаклави до Карадагу) [1] Коноплеві Cannabaceae
2 Хміль звичайний Humulus lupulus L. У лісах, чагарниках, на вологих місцях — на всій території [2]
3 Обліпиха звичайна Hippophae rhamnoides L. На піщаних пагорбах уздовж берегів річок — Степу (Одеська обл., береги Дунаю біля м. Вилкове); культивують по всій території у садах і парках [3] Маслинкові Elaeagnaceae
4 Крушина ламка Frangula alnus Mill. Серед чагарників, у лісах і вільшаниках, на берегах річок та озер, на болотах і вологих луках — на б. ч. території звичайний; у Степу, рідко, лише по долинах рік; у гірському Криму (переважно в середньому поясі) звичайний [4] Жостерові Rhamnaceae
5 Держидерево звичайне Paliurus spina-christi Mill. На сухих кам'янистих схилах серед чагарників; місцями утворює непрохідні чагарникові зарості — у нижньому та середньому поясах гірського Криму та на ПБК, досить звичайний
6 Жостір проносний Rhamnus cathartica L. На лісових узліссях, галявинах, луках, серед чагарників, на схилах, у балках, долинах — на всій території звичайний; крім Полинного Степу та Карпат, але на Закарпатті зростає [5]
7 Жостір скельний Rhamnus saxatilis Jacq., у т. ч. Rhamnus saxatilis subsp. tinctoria Nyman На крутих щебенистих і кам'янистих схилах, серед чагарників — у Чернівецькій обл. на правому березі р. Дністра дуже рідко
8 Парило звичайне Agrimonia eupatoria L. У світлих лісах, на узліссях, відкритих схилах — на всій території звичайний [6] Трояндові Rosaceae
9 Парило волосисте Agrimonia pilosa Ledeb. У світлих лісах, серед чагарників, на відкритих місцях — на Поліссі, Лісостепу, спорадично; у Степу, рідко
10 Парило високе Agrimonia procera Wallr. У світлих лісах, серед чагарників, на відкритих схилах — у західних районах, спорадично, східних, зрідка, у південному Степу та Криму відсутнє
11 Приворотень уподібнений Alchemilla aemula Juz. На яйлах і узліссях гірських лісів — у гірському Криму, звичайний [7]
12 Приворотень Буша Alchemilla buschii Juz. На відкритих схилах, яйлах — у гірському Криму, рідко (Карабі-Яйла, Коба, Каратау)
13 Приворотень віяловий Alchemilla flabellata Buser На відкритих схилах — у Карпатах, гірському Криму, спорадично
14 Приворотень сизуватий Alchemilla glaucescens Wallr. На трав'янистих і кам'янистих схилах яйл — у гірському Криму, рідко
15 Приворотень найшорсткіший Alchemilla hirsutissima Juz. На лугових і кам'янистих схилах — у гірському Криму, зрідка
16 Приворотень надрізаний Alchemilla incisa Buser На кам'янистих схилах — у Карпатах, дуже рідко (Покутські Карпати)
17 Приворотень яйлинський Alchemilla jailae Juz. На кам'янистих яйлах і узліссях — у гірському Криму, спорадично
18 Приворотень каменелюбний Alchemilla lithophila Juz. На скелях і щебенистих схилах на яйлах гірському Криму, звичайний
19 Приворотень світлолюбний Alchemilla phegophila Juz. На яйлах, лісових галявинах — у гірському Криму, рідко (Чатирдаг)
20 Приворотень скидальний Alchemilla exuens Juz. На гірських луках і узліссях — у Криму, рідко (заповідно-мисливське господарство) [8]
21 Приворотень блискучий Alchemilla micans Buser На луках, узліссях — на Поліссі, Лісостепу, Карпатах, спорадично; у Степу, рідко (півн.-сх. ч.)
22 Приворотень гірський Alchemilla monticola Opiz На луках, узліссях — у Поліссі та на півночі Лісостепу, нечасто (Житомирська та Сумська обл.)
23 Приворотень близький Alchemilla propinqua H.Lindb. ex Juz. На луках — на Поліссі, дуже рідко (Сумська обл., ок. м. Глухів)
24 Приворотень Стевена Alchemilla stevenii Buser На яйлах. У гірському Криму (Чатирдаг, Бабуган-яйла)
25 Приворотень Шафера Alchemilla szaferi Pawł. На гірських луках — у Карпатах, дуже рідко (Івано-Франківська обл.)
26 Приворотень винний Alchemilla vinacea Juz. На гірських луках, узліссях, на яйлах у лісі — у гірському Криму, часто
27 Приворотень Запаловича Alchemilla zapalowiczii Pawł. На гірських луках — у Карпатах, дуже рідко
28 Приворотень баб'єгірський Alchemilla babiogorensis Pawł. У Карпатах (Чорногора, Мармароські Альпи) — у високогір'ї на гірських луках, дуже рідко [9]
29 Приворотень прибалтійський Alchemilla baltica Juz. У Карпатах (Прикарпаття, Східні Бескиди й Низькі полонини, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори) — на гірських луках, рідко
30 Приворотень Браун-Блянке Alchemilla braun-blanquetii Pawł. У Карпатах (Чорногора) — на високогірних луках, уздовж потоків, дуже рідко
31 Приворотень буковинський Alchemilla bucovinensis Sychak У Карпатах (Східні Бескиди й Низькі полонини, Ґорґани, Чивчино-Гринявські гори) — на гірських луках, часто
32 Приворотень чивчинський Alchemilla czywczynensis Pawł. У Карпатах (Чивчино-Гринявські гори) — на гірських луках, дуже рідко
33 Приворотень Дейла Alchemilla deylii Plocek ex Soják У Карпатах (Свидовець, Чорногора) — у високогір'ї на гірських луках та осипищах, дуже рідко
34 Приворотень міцний Alchemilla firma Buser У Карпатах (Свидовець, Чорногора) — на високогір'ї на гірських луках та осипищах, дуже рідко; однак рослини з Українських Карпат відрізняються від типової A. firma Buser
35 Приворотень горцівський Alchemilla gorcensis Pawł. У Карпатах (Чивчино-Гринявські гори) — на гірських луках, дуже рідко
36 Приворотень семикутний Alchemilla heptagona Juz. У Карпатах (Чорногора, Чивчино-Гринявські гори) — на гірських луках, спорадично
37 Приворотень говерлянський Alchemilla hoverlensis Pawlus & Lovelius У Карпатах (Чорногора) — на високогірних луках, дуже рідко
38 Приворотень Корнася Alchemilla kornasiana Pawł. У Карпатах (Чивчино-Гринявські гори) — на гірських луках, рідко
39 Приворотень притуплений Alchemilla obtusa Buser У Карпатах (Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори) — на високогірних луках, рідко; однак рослини з Українських Карпат відрізняються від типової A. obtusa Buser
40 Приворотень несправжньонадрізаний Alchemilla pseudincisa Pawł. У Карпатах (Свидовець, Чорногора) — на високогірних луках і осипищах, рідко
41 Приворотень складчастий Alchemilla plicata Buser Прикарпаття — на гірських луках, рідко
42 Приворотень ниркоподібний Alchemilla reniformis Buser У Карпатах (Чорногора, Чивчино-Гринявські гори) — на високогірних луках, рідко
43 Приворотень сарматський Alchemilla sarmatica Juz. У Карпатах (Прикарпаття, Східні Бескиди й низькі полонини, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори, Мармароські Альпи) — на лісових і гірських луках, часто
44 Приворотень смитнянський Alchemilla smytniensis Pawł. У Карпатах (Ґорґани), на Опіллі — на лісових луках, дуже рідко
45 Приворотень напівнаближений Alchemilla subconnivens Pawł. (сплутана з Alchemilla connivens Buser) У Карпатах (Чивчино-Гринявські гори) — на високогірних луках, рідко
46 Приворотень туркульський Alchemilla turkulensis Pawł. У Карпатах (Свидовець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори, Мармароські Альпи) — на високогірних луках, уздовж потоків, часто
47 Приворотень Валяса Alchemilla walasii Pawł. У Карпатах (Східні Бескиди й Низькі полонини), Передкарпатті — на лісових і гірських луках, рідко
48 Приворотень кулястий Alchemilla conglobata H.Lindb. Наводиться для сходу Сумської області [10]
49 Приворотень довговолосистий Alchemilla crinita Buser У Карпатах (Прикарпаття, Східні Бескиди й низькі Полонини, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори), Середньому Подністров'ї
50 Приворотень хвилястолистий Alchemilla cymatophylla Juz. У Карпатах (Східні Бескиди й низькі полонини, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори), Розточчі-Опіллі, Малому Поліссі
51 Приворотень безкровний Alchemilla exsanguis Juz. У гірському Криму
52 Приворотень голий Alchemilla glabra Neygenf., syn. Alchemilla vulgaris subsp. glabra У Карпатах (Східні Бескиди й Низькі полонини, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори), Розточчі-Опіллі, на Малому Поліссі
53 Приворотень голостеблий Alchemilla glabricaulis H.Lindb. У Розточчі-Опіллі
54 Приворотень шорсткостеблий Alchemilla hirsuticaulis H.Lindb. Наводиться для Волинської та Сумської областей
55 Приворотень безбородий Alchemilla imberbis Juz. У Закарпатті, Карпатах (у всіх районах), на Поліссі, у Лісостепу
56 Приворотень ослаблий Alchemilla languescens Juz. У гірському Криму
57 Приворотень м'який Alchemilla mollis (Buser) Rothm. Мале Полісся (м. Дубляни Жовківського району Львівської області), можливо як інтродукована чи випадково занесена рослина
58 Приворотень густоцвітий Alchemilla pycnantha Juz. У гірському Криму
59 Alchemilla supina Juz. У гірському Криму
60 Приворотень кримський Alchemilla taurica (Buser) Juz. У гірському Криму
61 Приворотень Вероніки Alchemilla veronicae Juz. У гірському Криму
62 Приворотень звичайний Alchemilla vulgaris L. Прикарпаття, Східні Бескиди й низькі полонини, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Закарпатська рівнина та передгір'я, Передкарпаття, Полісся та Лісостеп (північна й північно-східна частини)
63 Приворотень жовто-зелений Alchemilla xanthochlora Rothm. Закарпатська рівнина, Карпати (Східні Бескиди й Низькі полонини, Ґорґани, Свидовець), Передкарпаття
64 Приворотень короткозубчастий Alchemilla brevidens Juz. У листяних лісах — у Криму, зрідка [6]
65 Приворотень зігнуточерешковий Alchemilla camptopoda Juz. На гірських луках, узліссях — у гірському Криму, рідко (Ай-Петрі)
66 Приворотень густозубчастий Alchemilla crebridens Juz. На гірських луках, лісових узліссях — у гірському Криму, звичайний
67 Приворотень напівзарубчастий Alchemilla subcrenata Buser На лісових і субальпійських луках — у Карпатах спорадично; у Поліссі та Лісостепу зрідка
68 Приворотень дрібноцвітий Alchemilla tytthantha Juz. На гірських луках, узліссях, біля узбіччя доріг на яйлах і в лісі — у гірському Криму
69 Alchemilla arvensis (L.) Scop., syn. Aphanes arvensis L. На сухих схилах і полях — у зх. Полісся (Волинська та Житомирська обл.) та Криму (Чатирдаг, Микита, Ялта), рідко
70 Ірга круглолиста Amelanchier ovalis Medik. На кам'янистих місцях — у гірському Криму, рідко [11]
71 Парильце звичайне Aremonia agrimonoides (L.) DC. У букових лісах, на схилах — на Закарпатті, рідко (ок. м. Берегове, Мукачево) [6]
72 Argentina anserina (L.) Rydb., syn. Potentilla anserina L. На вологих місцях, на луках, випасах — звичайний на всій території [12]
73 Aria edulis (Willd.) M.Roem., syn. Sorbus aria (L.) Crantz У лісах — у Карпатах [13]
74 Aria graeca (Lodd. ex Spach) M.Roem., Sorbus graeca (Lodd. ex Spach) S.Schauer У лісах, на кам'янистих схилах — у гірському Криму часто
75 Aria stankovii (Juz.) Sennikov & Kurtto, syn. Sorbus stankovii Juz. У гірському Криму [10]
76 Aria taurica (Zinserl.) Sennikov & Kurtto, syn. Sorbus taurica Zingerl. У гірському Криму (яйли)
77 Таволжник звичайний Aruncus dioicus (Walter) Fernald У лісах, серед чагарників — у Карпатах і Прикарпатті часто; у західному Поліссі й Лісостепу спорадично [14]
78 Вовче тіло болотяне Comarum palustre L. На болотах — на Поліссі та Лісостепу, звичайний; у Степу, зрідка [12]
79 Cotoneaster laxiflorus J.Jacq. ex Lindl., syn. Cotoneaster melanocarpus var. laxiflorus (J.Jacq. ex Lindl.) C.K.Schneid. Майже по всій території України, переважно на Правобережжі та в південно-східній частині; у Криму (південь), зрідка [10]
80 Кизильник цілокраїй Cotoneaster integerrimus Medik. На кам'янистих осипах і відслоненнях — у гірському Криму, часто; наводиться для Карпат (Закарпатська та Івано-Франківська області) [14]
81 Кизильник чорноплідний Cotoneaster niger (Ehrh.) Fr., syn. Cotoneaster melanocarpus (Bunge) Loudon На кам'янистих схилах, оголеннях, серед чагарників — майже на всій території, розсіяно; у гірському Криму, рідко
82 Кизильник кримський Cotoneaster tauricus Pojark. На кам'янистих схилах — у гірському Криму, рідко (околиці Старого Криму, Судака, Феодосії та ін.)
83 Crataegus germanica (L.) Kuntze, syn. Mespilus germanica L. У світлих лісах гірського Криму, спорадично [15]
84 Глід східний Crataegus orientalis Pall. ex M.Bieb., у т. ч. Crataegus pojarkovae Kossych, Crataegus schraderiana Ledeb., Crataegus tournefortii Griseb. На сухих схилах, у чагарниках, на узліссях — у Криму (ПБК, передгір'я), досить звичайно
85 Глід п'ятистовпчиковий Crataegus pentagyna Waldst. & Kit. ex Willd. У лісах, на узліссях, у чагарниках — у Лісостепу, переважно на Лівобережжі, у Степу та гірському Криму, спорадично
86 Глід двостовпчиковий Crataegus laevigata (Poir.) DC. У лісах — на Закарпатті, зрідка [16]
87 Глід сумнівний Crataegus ambigua C.A.Mey. ex A.K.Becker На пісках — у пониззі Дніпра, дуже рідко [17]
88 Глід карадазький Crataegus karadaghensis Pojark. Серед чагарникових заростей — У Криму (переважно в сх. ч. ПБК), зрідка
89 Crataegus meyeri Pojark., syn. Crataegus taurica Pojark., Crataegus ucrainica auct. non Pojark. У степах серед чагарників — у Криму, розсіяно
90 Глід дрібнолистий Crataegus microphylla K.Koch У світлих лісах — у Криму (переважно в зах. ч. гірського Криму), досить звичайний
91 Глід Палляса Crataegus pallasii Griseb. На сухих схилах, узліссях світлих лісів — у Криму, розсіяно (на ПБК, досить звичайно)
92 Глід кривочашечковий Crataegus rhipidophylla Gand., у т. ч. Crataegus curvisepala Lindm., Crataegus lindmanii Hrabětová, Crataegus pseudokyrtostyla Klokov, Crataegus subrotunda Klokov У світлих листяних лісах, на узліссях, схилах — на всій території, крім південних степів, у Криму — у горах
93 Глід клинолистий Crataegus sphaenophylla Pojark. На схилах, у чагарниках — у Криму (переважно в сх. ч. гірського Криму), зрідка
94 Глід Станкова Crataegus stankovii Kossych Серед чагарників — у Криму, зрідка (Білогірський та Сімферопольський р-ни)
95 Глід Стевена Crataegus stevenii Pojark. На сухих схилах, узліссях світлих лісів — у Криму, розсіяно (на ПБК, звичайно)
96 Глід український Crataegus ucrainica Pojark. У лісах і на узліссях — на Поліссі та в Лісостепу (головним чином у північних р-нах)
97 Глід одностовпчиковий Crataegus monogyna Jacq. у т. ч. Crataegus azarella Griseb., Crataegus leiomonogyna Klokov, Crataegus lipskyi Klokov, Crataegus praearmata Klokov На лісових узліссях — у Криму, розсіяно [18]
98 Дріяда гірська Dryas octopetala L. На високогірних луках, кам'янистих схилах — у Карпатах, дуже рідко (Закарпатська обл., схили гір Близниця та Піп Іван Чорногорський). У ЧКУ має статус «рідкісний» [7]
99 Drymocallis geoides (M.Bieb.) Soják, syn. Potentilla geoides M.Bieb. На сухих кам'янистих схилах, скелях — у гірському Криму (крім передгір'їв), звичайний [12]
100 Drymocallis rupestris (L.) Soják, syn. Potentilla jailae Juz. На скелях і кам'янистих схилах, на яйлі — у Криму, зрідка
101 Гадючник болотяний Filipendula ulmaria (L.) Soják, у т. ч. Filipendula denudata (J.Presl & C.Presl) Fritsch На вологих луках, серед чагарників, на узліссях, біля водойм — майже по всій території, крім півдня Степу; у Криму в передгір'ях (берег р. Бурульчі в ок. с. Іванівка), рідко [7]
102 Гадючник звичайний Filipendula vulgaris Moench На схилах, луках, узліссях — майже на всій території, крім високогір'я Карпат, спорадично
103 Суниці високі Fragaria moschata Duchesne ex Weston У світлих лісах, на узліссях, серед чагарників — у Карпатах, окрім високогір'я; на Поліссі та в Лісостепу, зрідка [12]
104 Суниці лісові Fragaria vesca L. У лісах, на схилах — у Карпатах, Поліссі та Лісостепу, звичайно; на півдні Лісостепу, у Степу та гірському Криму, розсіяно [19]
105 Суниці зелені Fragaria viridis Weston, у т. ч. Fragaria campestris Steven У степах, на схилах, серед чагарників, узліссях — у Карпатах, у всіх районах, крім високогір'я, зрідка; у Лісостепу та Степу, звичайно; у Поліссі та гірському Криму, зрідка
106 Гребінник прямий Geum aleppicum Jacq. У світлих лісах, серед чагарників — на всій території, спорадично [20]
107 Гребінник прибережний Geum rivale L. На вологих луках, серед чагарників — майже по всій Україні, звичайний, крім Степу та Криму
108 Гребінник гірський Geum montanum L., syn. Sieversia montana (L.) R.Br. На високогірних луках — у Карпатах, звичайно [7]
109 Гребінник звичайний Geum urbanum L. У світлих лісах, серед чагарників — по всій Україні [21]
110 Яблуня лісова Malus sylvestris (L.) Mill. У світлих лісах, на узліссях, у чагарниках — у західному Поліссі, Лісостепу, Карпатах, часто; у Степу, зрідка [13]
111 Перстач білий Potentilla alba L. У лісах, серед чагарників — на Поліссі та Лісостепу, нерідко; у Криму (ок. Ялти, Ісари), дуже рідко [12]
112 Перстач золотистий Potentilla aurea L. На гірських луках, галявинах, скелях — у Карпатах, звичайний
113 Перстач Кранца Potentilla crantzii (Crantz) Beck ex Fritsch На кам'янистих місцях і гірських луках — у субальпійському поясі Карпат
114 Перстач випрямлений Potentilla erecta (L.) Raeusch. У лісах, особливо соснових, лісових луках і болотах — на б. ч. території, крім Криму; у Степу лише по долинах річок у північних районах
115 Перстач дрібноквітковий Potentilla micrantha Ramond ex DC. На схилах і полянах — у Криму (у передгір'ях, на яйлі та ПБК), зрідка
116 Перстач повзучий Potentilla reptans L. У сирих місцях, на луках і серед чагарників — на всій території
117 Перстач сріблястий Potentilla argentea L. Бур'ян біля доріг, на схилах, луках, біля житла — по всій території [22]
118 Перстач семилисточковий Potentilla heptaphylla L. На пагорбах і схилах, на пісках — на Поліссі та в пн. ч. Лісостепу, зрідка
119 Перстач простертий Potentilla humifusa Willd. ex D.F.K.Schltdl., у т. ч. Potentilla depressa Willd. ex D.F.K.Schltdl. По степах, схилах, узліссях лісів, на кам'янистих оголеннях різних порід, на крейдах і на пісках — майже на всій території, крім Карпат і Криму
120 Перстач сивуватий Potentilla inclinata Vill., у т. ч. Potentilla canescens Besser, Potentilla impolita Wahlenb. По полях і схилах серед чагарників — на всій території
121 Перстач піндський Potentilla pindicola Hausskn. На скелях — у Криму (Севастопольський р/р, с. Родниківське)
122 Перстач лежачий Potentilla supina L. На вологих луках, біля берегів, бур'ян на городах — на всій території; у Криму рідко
123 Перстач китицецвітий Potentilla thyrsiflora Hülsen ex Zimmeter На пісках, узліссях соснових лісів, у степах, іноді як сміття біля доріг — на Поліссі, у Лісостепу, розсіяно; у Степу, зрідка
124 Перстач астраханський Potentilla astracanica Jacq., у т. ч. Potentilla callieri (Th.Wolf) Juz., Potentilla mollicrinis (Borbás) Stankov На сухих відкритих схилах та оголеннях, на приморських пісках — у Лісостепу, Степу та Криму [23]
125 Перстач середній Potentilla intermedia L. Біля доріг, на полях, на лісових узліссях — на Поліссі та в Лісостепу, рідко
126 Перстач норвезький Potentilla norvegica L. На вологих піщаних місцях, на городах — майже на всій території, крім Криму; у Степу рідко
127 Перстач шорсткий Potentilla hirta L., у т. ч. Potentilla angustifolia DC. На кам'янистих і трав'янистих схилах — у Криму, переважно на яйлах [20]
128 Перстач довгоквітконіжковий Potentilla longipes Ledeb. На степових ділянках — у Лісостепу (на Лівобережжі), зрідка
129 Перстач стопоподібний Potentilla pedata Willd. ex Hornem. На пагорбах і сухих схилах — у Криму
130 Перстач тюрінґський Potentilla thuringiaca Bernh. ex Link, syn. Potentilla caucasica Juz. Серед чагарників — у Криму, рідко (між Щебетівкою та Імаретським лісом)
131 Перстач затінковий Potentilla umbrosa Steven ex M.Bieb. На лісових узліссях, у пониженнях, на луговинах, яйлі — у Криму, досить звичайний
132 Перстач розлогий Potentilla patula Waldst. & Kit. На степах, схилах, кам'янистих відслоненнях, галявинах — у Лісостепу, нерідко: у Степу, звичайний [24]
133 Potentilla incana P.Gaertn., B.Mey. & Scherb. Майже по всій території, крім Карпат і Криму [10]
134 Potentilla neglecta Baumg. На більшій частині території
135 Potentilla pusilla Host Карпати (околиці м. Мукачеве) та Буковина (околиці м. Чернівців)
136 Перстач прямий Potentilla recta L., у т. ч. Potentilla crassa Tausch ex Zimmeter, Potentilla laeta Rchb., Potentilla leucotricha (Borbás) Zimmeter, Potentilla leucotricha (Borbás) Zimmeter, Potentilla obscura Willd., Potentilla pilosa Willd., Potentilla semilaciniosa (Borbás) Borbás По всій Україні, включно з Кримом (степова частина, рідше гірська)
137 Перстач кримський Potentilla taurica Willd. ex D.F.K.Schltdl. У гірському Криму
138 Мигдаль степовий Prunus tenella Batsch На степових і кам'янистих схилах — на півдні Лісостепу, рідко; у Степу, Криму, спорадично [25]
139 Черешня Prunus avium (L.) L., syn. Cerasus avium (L.) Moench У лісах, на узліссях — у західних областях, включаючи Карпати, часто; у Лівобережному Лісостепу, гірському Криму, рідко [26]
140 Вишня степова Prunus fruticosa Pall., syn. Cerasus fruticosa (Pall.) Borkh., у т. ч. Prunus klokovi На степових ділянках, схилах, серед чагарників — на півдні Полісся, у Лісостепу, Степу, спорадично
141 Вишня-антипка Prunus mahaleb L., syn. Padellus mahaleb (L.) Vassilcz. На сухих кам'янистих схилах, у світлих лісах — у західному Лісостепу, Криму, спорадично; у Прикарпатті (Чернівецька обл.), рідко
142 Черемха звичайна Prunus padus L., Padus avium Mill. У сирих лісах, серед чагарників — у західних областях, звичайний; у Лісостепу та Степу, зрідка
143 Терен колючий Prunus spinosa L. Серед чагарників, біля галявин — у захищених областях, звичайний
144 Глодівець червоний Pyracantha coccinea M.Roem. На кам'янистих схилах, серед чагарників — у гірському Криму, звичайний [15]
145 Груша звичайна Pyrus communis L. У світлих лісах — по всій території, крім степового півдня, звичайний [13]
146 Груша маслинколиста Pyrus elaeagrifolia Pall. На сухих кам'янистих схилах, у світлих лісах — у гірському Криму, часто
147 Pyrus nivalis Jacq. У Криму (південь, гори), а також культивується в садах і парках, нерідко дичавіє [10]
148 Шипшина польова Rosa agrestis Savi, syn. Rosa koslowskii Chrshan. Росте серед чагарників, рідше на галявинах чи біля доріг — біля підніжжя гірських кам'янистих схилів Карпат [27]
149 Шипшина гвоздична Rosa caryophyllacea Besser Біля доріг, на пустирях, узліссях і в чагарниках — на Прикарпатті, у Розточсько-Опільських лісах, західному і правобережного Лісостепу, правобережному й лівобережної злаково-лучному Степу і правобережному злаковому Степу
150 Шипшина двоколючкова Rosa diacantha Chrshan. На кам'янистих схилах — у Правобережному Злаковому Степу
151 Шипшина іржаста Rosa rubiginosa L., syn. Rosa floribunda Steven ex Besser У чагарниках, на узліссях, на схилах гір — на Правобережжі в лісових і лісостепових районах
152 Шипшина турецька Rosa turcica Rouy, syn. Rosa volhyniensis Chrshan. Серед чагарників, по горбах, на узліссі — у Криму
153 Троянда витка Rosa arvensis Huds. У парках — на всій території [28]
154 Шипшина найколючіша Rosa spinosissima L., у т. ч. Rosa pimpinellifolia L., Rosa tschatyrdagi Chrshan. На кам'янистих і вапнякових відслоненнях і на відкритих гірських схилах — у лісостепу, на Правобережжі заходить у лісові та степові р-ни; у Криму
155 Шипшина бальзамічна Rosa balsamica Besser, syn. Rosa adenodonta Dubovik, Rosa antonowii (Lonacz.) Dubovik, Rosa klukii Besser На схилах серед чагарників — на півдні лівобережного злаково-лучного Степу (в Приазов'ї) [29]
156 Шипшина звичайна Rosa canina L., у т. ч. Rosa heterostyla Chrshan., Rosa kalmiussica Chrshan. & Lasebna, Rosa lonaczevskii Dubovik, Rosa maeotica Dubovik, Rosa porrectidens Chrshan. & Lasebna, Rosa prutensis Chrshan., Rosa simplicidens Dubovik, Rosa transsilvanica Schur На схилах, узліссях, вздовж доріг і на пустирях — на Правобережжі часто; в інших районах зрідка
157 Шипшина чагарникова Rosa dumalis Bechst., syn. Rosa subafzeliana Chrshan., Rosa vosagiaca Déségl. Серед чагарників, на схилах гір, ярів і на луках — по всій території
158 Шипшина дрібноцвіта Rosa micrantha Borrer ex Sm., syn. Rosa bordzilowskii Chrshan., Rosa chomutoviensis Chrshan. & Lasebna, Rosa mukatscheviensis Chrshan., Rosa psammophila Chrshan. Серед чагарників у долинах, а також на відслоненнях — у Карпатах, на Закарпатській рівнині, у Розточсько-Опільських лісах
159 Шипшина бузька Rosa bugensis Chrshan. Серед чагарників; на схилах і луках — у Прикарпатті та волинському Лісостепу [30]
160 Rosa marginata Wallr., syn. Rosa jundzillii Besser На відкритих схилах і кам'янистих відслоненнях, переважно вапнякових — на Правобережжі в західному і правобережного Лісостепу, у Карпатах, заходить у Полісся та степові райони, на Лівобережжі — на півдні Середньоруської височини
161 Шипшина щитконосна Rosa corymbifera Borkh., у т. ч. Rosa schmalhauseniana Chrshan., Rosa lapidosa Dubovik, Rosa obtusifolia Desv., Rosa tesquicola Dubovik, Rosa uncinella Besser На схилах, узліссях, уздовж доріг — у всіх районах [25]
162 Шипшина подвійнозубчаста Rosa diplodonta Dubovik На щебенево-кам'янистих сухих відкритих схилах — на півдні Донецького Лісостепу і Лівобережного Злаково-Лугового Степу (в Приазов'ї)
163 Шипшина повстиста Rosa tomentosa Sm., syn. Rosa andrzejowskii H.Waldner, Rosa borysthenica Chrshan., Rosa ciesielskii Błocki У лісах, на узліссях, серед чагарників, на пустирях, біля доріг — на Правобережжі в лісових і лісостепових районах, зрідка на Лівобережжі в лісостепових і північних степових районах
164 Шипшина донецька Rosa donetzica Dubovik На сухих кам'янистих схилах — на Донецькому кряжі та у Приазов'ї. У ЧКУ має статус «недостатньо відомий» [31]
165 Шипшина гололиста Rosa glabrifolia C.A.Mey. ex Rupr. У заплавах річок і на узліссях на півдні західного Полісся (Рівненська обл., ок. смт Клевані, близько р. Горинь і ок. смт Степані)
166 Шипшина сиза Rosa glauca Pourr. У Прикарпатті та Лісостепу
167 Шипшина горенківська Rosa gorenkensis Besser На сухих кам'янистих схилах і в заростях степових чагарників — у Лісостепу
168 Шипшина повисла Rosa pendulina L. У лісовій та субальпійській смугах Карпат
169 Шипшина волохата Rosa villosa L. У заростях чагарників, на узліссях, у рідколіссі, а також на крейдяних схилах, обривах і уздовж лісових струмків — у Розточчя-Опільських лісах, Поліссі, Лісостепу (західному, правобережному, лівобережному, донецькому), заходить у північні степові райони, у Криму на яйлах
170 Шипшина блакитно-сіра Rosa caesia Sm., syn. Rosa lazarenkoi Chrshan. У Карпатах, Передкарпатті, Розточчі-Опіллі, Західному Лісостепу (Поділля), Причорномор’ї [10]
171 Шипшина Дезеґліза Rosa deseglisei Boreau У Карпатах, Передкарпатті, Правобережному Лісостепу
172 Шипшина французька Rosa gallica L., у т. ч. Rosa crenatula Chrshan., Rosa czackiana Besser, Rosa minimalis Chrshan., Rosa tauriae Chrshan. У Закарпатті, Карпатах, Передкарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі (Волинська область), Західному Лісостепу, а також у Криму
173 Rosa inodora Fr., у т. ч. Rosa elliptica Tausch У Закарпатті, Розточі-Опіллі, Західному Лісостепу
174 Шипшина синювата Rosa livescens Besser, у т. ч. Rosa chrshanovskii Dubovik, Rosa grossheimii Chrshan., Rosa parviuscula Chrshan. & Lasebna, Rosa pygmaea M.Bieb., Rosa schistosa Dubovik, Rosa subpygmaea Chrshan. У Передкарпатті, Західному Лісостепу, Лівобережному Лісостепу, на Донецькому кряжі, у Донецькому Лісостепу, Злаково-Лучному Степу, Північному Приазов'ї та в Криму
175 Шипшина травнева Rosa majalis Herrm. На Поліссі, у Лісостепу, рідше в Лівобережному Злаково-Лучному Степу
176 Rosa mollis Sm. Наводиться для Західного Полісся (Волинська область, Шацький район: с. Затишшя, с. Гаївка), можливо як здичавіле; також культивується; нерідко гібридизує з іншими видами
177 Шипшина Шерарда Rosa sherardii Davies У Карпатах, Передкарпатті, Розточчі-Опіллі, Західному Поліссі, Західному Лісостепу; гібридизує з іншими видами
178 Rubus ambrosius Trávn. & Oklej.  ? [32]
179 Rubus aetnicus Weston Наводиться для Криму, під назвою Rubus canescens DC. subsp. lloydianus (Genev.) O.Bolos & J.Vigo [10]
180 Rubus apricus Wimm. Наводиться для Карпат, Львівської, Чернівецької областей та Житомирського Полісся
181 Rubus bertramii G.Braun Наводиться для Львівської, Рівненської областей та Житомирського Полісся; це західноцентральноєвропейський аборигенний вид, з поточною експансією в східному напрямку
182 Rubus bifrons Vest Наводиться для Закарпаття
183 Rubus camptostachys G.Braun Наводиться для Карпат
184 Rubus constrictus Lefèvre & P.J.Müll. У Закарпатській, Львівській та Чернівецькій областях. Раніше для України (окол. Львова та Чернівецької обл.) наводився під назвою Rubus vestii Focke
185 Rubus dumetorum Weihe Наводиться для Карпат
186 Rubus fabrimontanus (Sprib.) Sprib. Наводиться для Закарпатської області, але потребує підтвердження та західних рівнинних територій (Тернопільська обл.), дуже рідко
187 Rubus fasciculatus P.J.Müll. Наводиться для західних регіонів (Львівська область), дуже рідко
188 Rubus glivicensis (Sudre) Sprib. Наводиться для західних регіонів (окол. м. Львів)
189 Rubus grabowskii Weihe ex Günther, Grab. & Wimm. У Закарпатській та Львівській областях; раніше для України наводився як R. candicans Weihe ex Rchb. або R. thyrsoideus Wimm.
190 Rubus guentheri Weihe Наводиться лише для Карпат
191 Rubus koehleri Weihe Наводиться для Карпат
192 Rubus macrophyllus Weihe & Nees Наводиться для Карпат
193 Rubus marschallianus Juz. У гірському Криму
194 Rubus montanus Lib. ex Lej. У Закарпатській, Львівській, Чернівецькій областях, дуже рідко; наводиться також для Житомирського Полісся (південна межа)
195 Rubus nigricans Danthoine Наводиться для Карпат і західних рівнинних регіонів (Розточчя, Передкарпаття) під назвою Rubus pedemontanus Pinkw.
196 Rubus opacus Focke Наводиться для Львівської області
197 Rubus orthostachys G.Braun Наводиться для Волинської, Львівської та Чернівецької областей, а також Житомирського Полісся, дуже рідко
198 Rubus peruncinatus (Sudre) Juz. У гірському Криму, зрідка; раніше вид наводився під назвою Rubus × troitzkyi Juz.
199 Rubus radula Weihe Наводиться для Закарпаття, але потребує підтвердження
200 Rubus rudis Weihe Наводиться для Закарпатської (Мукачівський район, між селами Грибівці та Лохове), Львівської області (околиці м. Львова) та Житомирського Полісся
201 Rubus schleicheri Weihe ex Tratt. Наводиться для Карпат, Закарпаття, Передкарпаття, Покуття
202 Rubus scissus W.C.R.Watson Наводиться для Закарпатської області (під назвою Rubus nessensis W.Hall subsp. scissoides H.E.Weber. та Житомирського Полісся
203 Rubus ulmifolius Schott У Закарпатті, зрідка; наводиться також для Крим; іноді культивується й поширюється вздовж залізниць; раніше вид наводився для Берегівського району Закарпатської області, як Rubus discolor Weihe & Nees
204 Rubus undabundus Juz. У гірському Криму
205 Rubus wimmerianus (Sprib. ex Sudre) Sprib. Наводиться для Закарпатської області, рівнинних західних регіонів (окол. м. Львів) та Житомирського Полісся
206 Ожина звичайна Rubus caesius L. У лісах, чагарниках, на берегах річок — на всій території, б. м. звичайний [18]
207 Rubus gracilis J.Presl & C.Presl, syn. Rubus villicaulis Köhler ex Weihe У лісах і чагарниках — зрідка в рівнинній частині Карпат, Розточчя-Опілля
208 Rubus silesiacus Weihe, syn. Rubus candicans Weihe ex Rchb. На узліссях, трав'янистих сухих схилах — на Закарпатті, зрідка
209 Ожина шорстка Rubus hirtus Waldst. & Kit. У лісах, на узліссях і галявинах — у Расточчі-Опіллі, Карпатах
210 Малина Rubus idaeus L. У лісах, на вирубках, у чагарниках, на заливних луках — на Поліссі, у Лісостепу (крім Донецького Лісостепу), розсіяно; у гірському Криму, зрідка
211 Rubus polonicus Weston, syn. Rubus nessensis Hall У лісах і чагарниках, на берегах річок — у Карпатах, на Поліссі, у Лісостепу (крім Донецької)
212 Кам'яниця Rubus saxatilis L. У лісах і чагарниках — на Поліссі, як правило; у Лісостепу, зрідка; у гірському Криму, зрідка
213 Ожина борозниста Rubus sulcatus Vest У лісах і чагарниках — на Закарпатті, зрідка [33]
214 Rubus creticus Tourn. ex L., syn. Rubus anatolicus (Focke) Hausskn., Rubus sanguineus Friv., Rubus sanctus Schreb. На відкритих кам'янистих схилах, берегах річок, узбіччя доріг, місцями утворює зарості — на ПБК (переважно між Нікітським ботанічним садом і Гурзуфом) [19]
215 Rubus discernendus (Sudre) Sudre, syn. Rubus paratauricus Juz. У соснових лісах, на узліссях — на ПБК, зрідка (в районі Ай-Петрі — Учан-су)
216 Rubus fruticosus L., syn. Rubus plicatus Weihe & Nees На узліссях і в чагарниках — на Закарпатті, зрідка
217 Rubus praecox Bertol., syn. Rubus tauricus Schlecht ex Juz. На лісових галявинах, відкритих схилах, берегах струмків — у гірському Криму й на Керченському півострові досить звичайний вид
218 Родовик малий Sanguisorba minor Scop. По відкритих сухих місцях і схилах — у Закарпатті та Карпатах лише у нижніх поясах, рідко; на Правобережжі, розсіяно до м. Миколаїв; на Лівобережжі — у Луганській та Донецькій обл., нерідко [6]
219 Родовик лікарський Sanguisorba officinalis L. На кам'янистих схилах, у степах — на півдні Степу (на півночі доходить до Первомайська, Кіровограда, Запоріжжя та Донецька), розсіяно; у Криму, як правило; заноситься й на північ (Ужгород, Харків)
220 Sibbaldianthe orientalis (Juz. ex Soják) Mosyakin & Shiyan, syn. Potentilla orientalis Juz. На сухих кам'янистих і глинистих схилах, пісках і покладах — у Донецькому Лісостепу (на півд. ч.), Степу (на півдні та в Криму) [12]
221 Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. У лісах, серед чагарників — у Правобережному Поліссі та Лісостепу, зх. областях України, Криму, часто; у сх. лісових районах, спорадично [13]
222 Cormus domestica (L.) Spach, Sorbus domestica L. У лісах, серед чагарників — у гірському Криму, зазвичай. У садах і парках на півдні й південному заході України
223 Karpatiosorbus tauricola (Zaik. ex Sennikov) Sennikov & Kurtto, у т. ч. Aria tauricola (Zaik. ex Sennikov) Fedor., Sorbus pseudolatifolia K.P.Popov, Sorbus tauricola Zaik. ex Sennikov У лісах — у гірському Криму, спорадично
224 Hedlundia roopiana (Bordz.) Sennikov & Kurtto, Sorbus roopiana Bordz. У гірському Криму, рідко (Алуштинський та Зуйський р-ни)
225 Torminalis glaberrima (Gand.) Sennikov & Kurtto, syn. Sorbus torminalis (L.) Crantz У світлих широколистяних лісах — у зх. областях, Правобережному Поліссі та Лісостепу, Криму, спорадично. У ЧКУ має статус «неоцінений»
226 Таволга в'язолиста Spiraea chamaedryfolia L. У Карпатах, а також часто культивується в садах і парках, на вулицях населених пунктів й дичавіє [10]
227 Таволга зарубчаста Spiraea crenata L., у т. ч. Spiraea litwinowii Dobrocz. Трапляється спорадично в Лісостепу і Степу, на Поліссі та Закарпатті — рідко [34]
228 Таволга звіробоєлиста Spiraea hypericifolia L. Трапляється спорадично (в кам'янистих місцевостях) у Лісостепу і Степу, особливо на Лівобережжі, місцями досить часто [35]
229 Таволга середня Spiraea media Schmidt, у т. ч. Spiraea polonica Błocki Серед чагарників, у світлих лісах, на кам'янистих схилах — у Правобережному Лісостепу, рідко (ряд мешкань у Вінницькій та Хмельницькій обл.); у Карпатах, спорадично [14]
230 Гребінничок лісовий Waldsteinia geoides Willd. Світлі ліси, чагарники — у Прикарпатті, Розточчі-Опіллі та західному Лісостепу — у Придністрянській частині. У ЧКУ має статус «вразливий» [20]
231 В'яз еліптичний Ulmus elliptica K.Koch У широколистяних лісах — у Карпатах, Лісостепу, Криму (тільки в горах), досить часто [1] В'язові Ulmaceae
232 В'яз шорсткий Ulmus glabra Huds. У широколистяних лісах бере участь у створенні пологу, рідше в заплавних лісах — майже на всій території; у Криму тільки в горах, досить часто
233 берест Ulmus minor Mill., у т. ч. Ulmus carpinifolia G.Suckow, Ulmus suberosa Moench У лісах, серед чагарників, на схилах — майже на всій території; у Карпатах, рідко; у Закарпатті на скелястих вулканічних схилах (Чорна гора)
234 В'яз гладкий Ulmus laevis Pall. У дубових і тополево-дубових заплавних лісах, іноді й на рівних місцях і схилах на плато — на всій території, звичайний; у Криму, у горах верхнього поясу. Часто розводиться в садах і парках [36]
235 Настінниця розлога Parietaria judaica L., у т. ч. Parietaria diffusa Mert. & W.D.J.Koch У чагарниках на кам'янистому ґрунті, на скелях — у Криму [37] Кропивові Urticaceae
236 Настінниця однорічна Parietaria lusitanica L., у т. ч. Parietaria chersonensis (Láng) Dörfl. У тінистих місцях на кам'янистому ґрунті, у ущелинах скель — у Степу та Криму, зрідка
237 Настінниця лікарська Parietaria officinalis L. У тінистих місцях на кам'янистому ґрунті — у Закарпатті, західному Лісостепу і Криму, зрідка
238 Кропива коноплева Urtica cannabina L. У лісостепу та на Поліссі, росте переважно вздовж доріг [38]
239 Кропива дводомна Urtica dioica L., у т. ч. Urtica galeopsifolia Wierzb. ex Opiz У лісах, чагарниках, садах, на бур'янах — на всій території, звичайний
240 Кропива київська Urtica kioviensis Rogow. У лісах, чагарниках, на вологих місцях, на болотах — у Карпатах, Поліссі, Лісостепу і Степу, спорадично
241 Кропива кулястоквіткова Urtica pilulifera L. На сміттєвих місцях — у Степу та Криму
242 Кропива жалка Urtica urens L. На пустирях, пасовищах, вздовж доріг, у садах, на городах, біля житла — по всій території

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ОВРУ, 1987, с. 58.
  2. ОВРУ, 1987, с. 58, 59.
  3. ОВРУ, 1987, с. 245.
  4. ОВРУ, 1987, с. 240.
  5. ОВРУ, 1987, с. 241.
  6. а б в г ОВРУ, 1987, с. 170.
  7. а б в г ОВРУ, 1987, с. 168.
  8. ОВРУ, 1987, с. 169.
  9. Сичак, Н. М. Ключ для визначення видів роду Alchemilla L. (Rosaceae) флори Українських Карпат // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. — 2011. — Вип. 2(9). — № 1. — С. 215–228.
  10. а б в г д е ж и Федорончук, М. М. Чекліст флори України. 4: родина Rosaceae (Rosales, Angiosperms) // Чорноморський ботанічний журнал. — 2022. — Вип. 18. — № 4. — С. 305–349. — DOI:10.32999/ksu1990-553X/2022-18-4-1.
  11. ОВРУ, 1987, с. 159, 160.
  12. а б в г д е ОВРУ, 1987, с. 164.
  13. а б в г ОВРУ, 1987, с. 159.
  14. а б в ОВРУ, 1987, с. 158.
  15. а б ОВРУ, 1987, с. 160.
  16. ОВРУ, 1987, с. 160, 161.
  17. ОВРУ, 1987, с. 161.
  18. а б ОВРУ, 1987, с. 162.
  19. а б ОВРУ, 1987, с. 163.
  20. а б в ОВРУ, 1987, с. 167.
  21. ОВРУ, 1987, с. 167, 168.
  22. ОВРУ, 1987, с. 165.
  23. ОВРУ, 1987, с. 166.
  24. ОВРУ, 1987, с. 164, 165.
  25. а б ОВРУ, 1987, с. 176.
  26. ОВРУ, 1987, с. 177.
  27. ОВРУ, 1987, с. 174.
  28. ОВРУ, 1987, с. 171.
  29. ОВРУ, 1987, с. 175.
  30. ОВРУ, 1987, с. 173.
  31. ОВРУ, 1987, с. 172.
  32. Plants of the World Online — Kew Science
  33. ОВРУ, 1987, с. 162, 163.
  34. ОВРУ, 1987, с. 157, 158.
  35. ОВРУ, 1987, с. 157.
  36. ОВРУ, 1987, с. 57.
  37. ОВРУ, 1987, с. 60.
  38. ОВРУ, 1987, с. 59.
  39. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дідух Я. П. (заг. ред.). Червона книга України. Рослинний світ. — Київ : Глобалконсалтинг, 2009. — 912 с. • ЧКУ
  • Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — 548 с. • ОВРУ
  • Перелік видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ) — Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2021 р. за № 370/35992