Ставроліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ставроліт
Staurolite-65715.jpg
двійник ставроліта
Загальні відомості
Клас мінералу силікати
Підклас острівні
Група ставроліта
Хімічна формула Fe2+Al4[SiO4]2O2(OH)2
Ідентифікація
Колір червонувато-бурий до чорного
Форма кристалів короткопризматичні
Спайність досконала
Злам нерівний, раковистий
Твердість за шкалою Мооса 7-7,5
Блиск скляний
Колір риски білий
Інші властивості
Особливі характеристики дуже часті хрестоподібні двійники

Ставроліт (від грец. σταυρός — хрест і грец. λίθος — камінь), мінерал класу силікатів, острівний силікат алюминію і заліза з додатковими аніонами.Назва від грецьк. “ставрос” – хрест і “літос” – камінь (J.C.Delametherie, 1792). Син. – хрестовий камінь, ґранатит чорний, нордмаркіт.

Опис[ред.ред. код]

Формула:

  • 1. За. Є.Лазаренком та К.Фреєм: Fe2Al9[SiO4]4(OH)O7].
  • 2. За “Fleischer's Glossary” (2004): (Fe,Mg,Zn)2Al9(Si,Al)4O22(OH)2.

Містить ізоморфні домішки Мg, Fe3+, Ti, Сr. Склад (у %): SiO2 – 33,74; TiO2 – 0,47; Al2O3 – 48,10; Fe2O3 + FeO – 12,8; MnO – 0,09; MgO – 0,52; CaO – 0,34; Na2O – 0,27; K2O – 0,31; P2O5 – 0,12; SO3 – 0,19; CO2 – 0,66; H2O – 1,76. Інші компоненти – 0,63.

Сингонія моноклінна або ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Кристали призматичні. Характерні двійники кристалів, що нагадують хрест. Густина 3,7-3,8. Тв. 7,0-7,5. Колір червонувато-бурий. Блиск скляний. Злом нерівний. Риса біла. Як правило представ¬ле¬ний добре оформленими хрестоподібними (прямокутними або косими) двійниками проростання, рідше трійни¬кବми; зустрічаються також шестигранні псевдогексагональні блок-кристали, поодинокі зерна і аґреґати.

Поширення[ред.ред. код]

Зустрічається як метаморфічний мінерал у кристалічних слан¬¬цях та ґнейсах разом з дистеном, ґранатом, слю¬дою, силіманітом, турмаліном. Знахідки: Саксонія (ФРН), кантон Тессін (Швейцарія), Штірія (Австрія), Овернь (Франція), Соботін (Чехія), Компостелла (Іспанія), Прибайкалля (РФ), шт. Флорида (США), копальня Гороб (Намібія). В Україні є в Приазов’ї і Придніпров’ї (Осипенківське родовище в долині р.Берди, що в Запорізькій обл., Малишівське комплексне розсипне родовище у Дніпропетровській області). Видобувають ставроліт у США, Австралії, Бразилії, Шрі-Ланці та ін. країнах.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • ставроліт кобальтистий (люсакіт – рідкісний різновид ставроліту чорного кольору, який містить до 8,5% СоО і 0,5-0,9% NiO; названий за місцевістю Лусака, Замбія),
  • ставроліт манґановий, манґаноставроліт, нордманкіт (різновид ставроліту, який містить до 12% Mn3O4),
  • ставроліт цинковистий, цинк-ставроліт (різновид ставроліту, який містить до 7,1-7,5% ZnO).

Застосування[ред.ред. код]

С. може застосовуватися як замінник плавикового шпату в чорній металургії. Ставролітовий концентрат вміщує 45-46% глинозему і може бути використаний також як нетрадиційна алюмінієва сировина. Надзвичайно актуальним є поширення укр. винаходу по заміні плавикового шпату ставролітом у металургійній та інших видах промисловості. Високий вміст глинозему та закисного заліза визначають властивості ставроліту як розріджувача шлаків, який прискорює швидкість десульфурації та збільшує сіркопоглинаючу властивість шлаку. Ставролітовий концентрат не вміщує сполук, які виділяють у процесі плавки токсичні речовини, не гігроскопічний, має рівний ґранулометричний склад. Економічно ефективна заміна плавикового шпату ставролітом у крупних масштабах буде сприяти поліпшенню глобального екологічного стану і збереженню озонового шару атмосфери Землі.

Ставроліт в Україні[ред.ред. код]

Поклади ставроліту в Україні пов’язані з третинними забороненими морськими комплексними розсипами і докембрійськими пластовими покладами ставролітовмісних сланців. Потреби ставролітового концентрату для пром-сті України складають 250-300 тис.т на рік.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]